
- •Тема 3.2. Радіаційна небезпека. Біологічна дія іонізуючого випромінювання.
- •1. Природа та поняття радіації
- •2.Джерела радіації та одиниці ії виміру
- •1.1.Природні іонізуючи випромінювання.
- •Штучні джерела іонізуючих випромінювань.
- •3.Біологічна дія іонізуючого випрмінювання
- •4. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри
- •5.Режими захисту від іонізуючого випромінювання та радіактивних речовин в медичних установах
- •1.4. Радіаційна безпека
- •Одиниці радіоактивності.
4. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри
Двадцяте сторіччя по праву назване століттям розщепленого атома. Велики досягнення людського розуму стали причиною величезного людського лиха. У пам'ятні людей живуть страхіття бомбардування Хіросіми та Нагасакі, трагедія Чорнобиля. Аварія на Чорнобильській АЕС — найбільша та найважча за всю історію використання атомної нергії. Вона призвела до радіаційного забруднення величезних територій СРСР і десятки краін Європи. У наслідок аварії у зовнішнє середовище потрапило 1,8.1018 бекерелів різних радіонуклідів. Загальна площа радіоактивного забруднення в цілому сягає 25. тис. кв. км
ЧАЕС розташована в білорусько-українському прикордонному регіоні в болотисто-лісистій місцевості на березі річки Прип'ять. У чотирьох кілометрах від атомного комплексу розташоване місто Прип'ять, побудований спеціально для співробітників атомної електростанції. На момент аварії там проживало 45 000 людей. У радіусі 30 кілометрів навколо реактора розташовувалося в цілому 76 населених пунктів. В 100 кілометрах південніше ЧАЕС знаходиться Київ [3;13].
Аварія на четвертому енергоблоці відбулася приблизно о 1:23:50 26-го квітня 1986 року під час проведення випробувань та в наслідок порушень ремонтних робіт на четвертому блоці Чорнобильській АЕС стався вибух реактора, який спричинив часткове руйнування реакторної будівлі. Виникла пожежа, яка охопила весь простір будівлі. Через проломи в стінах та покрівлі було викинуто велику кількість твердих матеріалів із активної зони реактора. Реактор припинив існування як керована система. Він перетворився на постійне діюче джерело надходження в атмосферу радіоактивних речовин.
Зі зруйнованого реактора протягом перших 10 днів після аварії було викинуто більше 40 різних видів радіонуклідів. Для аналізу наслідків аварії мають значення в першу чергу йод (I-131), цезій (Cs-137), стронцій (в основному Sr-90) і плутоній (Pu-241). На сьогоднішній день вважається, що в атмосферу потрапило близько 50% йоду, що містився в реакторі, і 30% цезію. Гарячі гази, що виділялися при горінні графітової оболонки, підняли радіоактивні речовини на висоту більш ніж 1500 метрів. Різні погодні умови в перші дні після аварії призвели до того, що радіоактивність широко розповсюдилася аж до територій Скандинавії, Польщі, Прибалтики, а також південної Німеччини, північної Франції й Англії. Наслідки Чорнобильської аварії для навколишнього середовища не можна зводити тільки до просторового розподілу зон радіоактивного забруднення. Радіоактивні цезій, стронцій і плутоній усе більше розповсюджуються по ланцюжкові: Ґрунт - Рослина - Тварина/Людина. Іншими шляхами територіального розповсюдження радіонуклідів є ерозія ґрунту під впливом вітру, лісові пожежі, а також сільськогосподарське використання земель і міграція радіонуклідів у річкових водах.
За даними Держкомстату, статус постраждалих унаслідок Чорнобильскоїкатастрофи в Україні мають більше 2,2 млн. Осіб. Із них 1,6млн- це постраждалі від катастрофи, 566,1 тис. діти, котрі належать до категорії постраждалих, і 50,5тис.- ліквідатори наслідків аварії