2. Функції, цілі та завдання дисципліни “Безпекажиттєдіяльності”.

Мета вивчення дисципліни – забезпечити студентів та медичних працівників відповідними до сучасних вимог знаннями про загальні закономірності виникнення небезпечних станів, Ії властивості, можливий негативний вплив на життя і здоров’я людини; сформувати необхідні, в майбутній практичній діяльності спеціаліста, вміння та навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.

Завдання дисципліни БЖД – навчати студентів:

• ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати Ії вид, визнати просторові та часові координати, величину та імовірність їх прояви;

• визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

• планувати заходи що до створення здорових безпечних умов життя та діяльності у системі «людина –життєве середовище;

• прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини а вражаючих факторів на безпеку системи «людина – життєве середовище»

• використовувати нормативно-правову базу особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

• розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

• запобігати виникненню НС, в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

• використовувати в своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, лікувально-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі.

3. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності

Назва дисципліни складається з двох слів – «безпека» і «життєдіяльність» . Термін «життєдіяльність» використовується в усіх сферах: ми говоримо про життєдіяльність села, міста, району тощо; він складається з двох слів – «життя» і «діяльність».

Життя – це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших нездатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакцій на подразнення. Життя можна розглядати як послідовний, упорядкований обмін речовин та енергії. Невід’ємною частиною всього живого є активність.

Діяльність – це специфічно людська форма активності, необхідна умова існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища. Як елемент природи і ланка в глобальній екологічній системі людина відчуває на собі вплив законів природного світу. Водночас завдяки своїй діяльності, яка об’єднує ії біологічну, соціальну та духовно-культурну сутності, людина сама впливає на природу, змінюючи та пристосовуючи Ії відповідно до законів суспільного розвитку для задоволення своїх матеріальних і духовних потреб.

Отже під життєдіяльністю розуміють не просто властивість людини діяти в життєвому середовищі, яке Ії оточує, а процес збалансованого існування та реалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.

Безпека – це стан діяльності, коли з визначеною ймовірністю виключено прояв небезпеки або ж відсутня надзвичайна небезпека. Державний стандарт України 2293-99 визначає термін «безпека» як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди. Можна назвати ще одне визначення безпеки, яким часто користуються.

Безпека людини – це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальність, соціальні і духовні надбання. Безпека людини – невід'ємний складник характеристики стратегічного напряму людства, що визначений ООН як»сталий людський розвиток», тобто такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету.