Індивідуальне завдання №2

Мета: формувати у студентів вміння аналітичного характеру, які є необхідною складовою майбутньої фахової діяльності.

Завдання: Провести методичне планування однієї з запропонованих тем алгебри та початків аналізу або стереометрії

Здійснення методичного планування – справа досить серйозна і важка, вона вимагає від упорядника глибоких теоретичних і практичних знань з методики. Такого роду завдання допоможе студентам набратися досвіду в такій роботі. Тематичний план дозволяє розглядати кожний конкретний урок як необхідну складову системи уроків з даної теми. Це безперечно, підвищує значимість кожного уроку, покращує якість навчання в цілому.

Результати роботи студента оцінюються за наступними критеріями:

Критерії		Кількість балів
Вказана загальна дидактична мета.
Зазначені типи уроків.
Вказані загальні методи навчання.
Вказані опорні знання і способи дій, а також джерела повторення.
Виділені нові поняття та способи дій, вказані основні кроки в процесі формування основних понять.
Вказані основні проблеми і типи самостійної роботи.
Вказані системи вправ:	для формування умінь і навичок під час вивчення даної теми.
	для показу практичного застосування математики.
Вказані можливі міжпредметні зв’язки.

Кількість балів,

0 – не відповідає.

0,5– відповідає частково.

1– відповідає в повній мірі.

Кількість балів, набраних по кожному з пунктів підсумовується. Максимальна оцінка складає – 8 балів.

Питання до екзамену

1. Алгебра і початки аналізу як навчальний предмет в школі. Цілі і зміст. Вимоги до математичної підготовки учнів.

2. Профільна диференціація. Особливості курсу математики у старшій школі різних профілів.

3. Повторення і розширення відомостей про функції. Властивості функцій.

4. Методика вивчення тригонометричних функцій. Побудова графіків тригонометричних функцій. Властивості тригонометричних функцій.

5. Функції, обернені до тригонометричних.

6. Корінь n-го степеня та його властивості.

7. Узагальнення поняття степеня. Систематизація відомостей про степеневу функцію.

8. Тотожні перетворення тригонометричних виразів.

9. Тотожні перетворення логарифмічних виразів.

10. Тотожні перетворення ірраціональних виразів.

11. Методика вивчення показникової функції.

12. Методика вивчення логарифмічної функції.

13. Методика вивчення ірраціональних рівнянь, нерівностей та їх систем.

14. Методика вивчення найпростіших тригонометричних рівнянь.

15. Методика вивчення тригонометричних рівнянь, нерівностей та їх систем.

16. Методика вивчення показникових рівнянь, нерівностей та їх систем.

17. Методика вивчення логарифмічних рівнянь, нерівностей та їх систем.

18. Методика вивчення границі функції та неперервності функції.

19. Методика введення поняття похідної.

20. Методика вивчення правил диференціювання, похідних основних елементарних функцій.

21. Використання похідної до дослідження функцій та побудови їх графіків.

22. Використання похідної у фізиці, техніці, економіці.

23. Методика введення поняття первісної

24. Основна властивість первісної. Таблиця первісних основних елементарних функцій.

25. Методика введення поняття визначеного інтеграла.

26. Використання інтеграла для обчислення площ та обємів.

27. Використання інтеграла у фізиці, техніці та економіці.

28. Поняття множини. Елементи комбінаторики.

29. Значення елементів теорії ймовірностей для формування наукового світогляду учнів. Проблеми включення нової змістової лінії в ШКМ.

30. Робота над основними поняттями теорії ймовірностей.

31. Різні означення ймовірності, робота з ними.

32. Особливості методики навчання учнів розв’язанню імовірнісних задач.

33. Використання для розв’язання задач теорем додавання та множення ймовірностей, формула Бернуллі.

34. Методика вивчення найпростіших понять математичної статистики.

35. Аналіз педагогічних технологій, що дозволяють підвищити ефективність навчання математики.

36. Модульно-розвивальна та модульно-рейтингова технології.

37. Технологія укрупнення дидактичних одиниць.

38. Технологія активного (контекстного) навчання.

39. Дистанційне навчання та особливості його організації.

Розподіл балів, що присвоюються студентам

Модуль I (поточне оцінювання)																Модуль II (самостійна та індивідуальна робота)	Екзамен Підсумковий контроль
Змістовий модуль I					Змістовий модуль II			Змістовий модуль III			Змістовий модуль IV		Змісто вий модуль V			36	100
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8	Т9	Т10	Т11	Т12	Т13	Т14	Т15	Т16
1,5	1,5	3	3	3	1,5	4,5	4,5	6,5	3	3	3	3	6,5		0,5
38
74

Шкала оцінювання:

90-100 балів ‑ відмінно(А);

75-89 балів ‑ добре (ВС);

60-74 балів ‑ задовільно (DЕ);

35-59 балів ‑ незадовільно з можливістю повторного складання (FХ);

1-34 балів ‑ незадовільно з обов'язковим повторним курсом (F).

90