Методичні рекомендації по підготовці:

Зверніть увагу на такі моменти

Курсова робота – це самостійне наукове дослідження з чітко визначеної конкретної наукової проблеми. Курсова робота – це практичне знайомство з методами самостійної наукової роботи, що прищеплює навички знаходити певні джерела, поводитися з документами, аналізувати факти, використовувати науковий апарат та правильно оформлювати результати свого дослідження. На відміну від реферату курсова робота не є «переписуванням» чужих праць. Головний критерій оцінки курсової роботи – рівень проведеного самостійного наукового дослідження за вибраною темою. У процесі виконання курсової роботи виробляються вміння грамотно висловлювати думку, знаходити правильні формулювання, лаконічно викладати висновки.

Дипломна (бакалаврська, магістерська) робота виконується на завершальному етапі навчання. Вона передбачає систематизацію, закріплення, розширення теоретичних та практичних знань зі спеціальності та їх використання при вирішенні конкретних наукових завдань, розвиток самостійного мислення, оволодіння методикою дослідження чи експерименту.

Дипломна (бакалаврська, магістерська) робота є підсумковою науковою роботою кожного з етапів навчання. Випускова робота повинна показати рівень загальної професійної підготовки студента, продемонструвати його знання, а також здатність вільно орієнтуватися в колі проблем та питань, безпосередньо пов’язаних з обраною темою.

Логічна схема наукового дослідження

(див. Демидова А.К. Пособие по русскому языку. Научный стиль. Оформление научной работы: Учебное пособие – М.:

Русский язык, 1991. – 201 с.)

• Обґрунтування актуальності наукового дослідження

• Виявлення предмета та об’єкта дослідження

• Вибір методики проведення дослідження

• Опис процесу дослідження

• Обговорення результатів дослідження

• Формулювання висновків

Композиційно будь-яке наукове дослідження, незалежно від галузі та жанру містить дві взаємопов’язані частини – описову (оглядову) та головну.

В оглядовій частині відображається хід наукового дослідження, при цьому у вступі дається обґрунтування актуальності дослідження, формулюється об’єкт, предмет, обраний метод (методи) дослідження, викладається історія питання.

У головній частині наукового твору висвітлюються методика та техніка дослідження.

Основні вимоги до наукових робіт різного типу такі:

1. Назва повинна бути по можливості короткою, вказувати на мету дослідження. У назві не бажано використовувати термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів “Дослідження питання...”, “Дослідження деяких шляхів...”, “Деякі питання...”, “Матеріали до вивчення...”, “До питання...” і т. ін.

2. Цитування:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі , із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз “так званий”.

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками.

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело.

д) якщо необхідно виявити ставлення автора праці до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання.

е) якщо автор праці, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки: (курсив наш. – М.Х.), (підкреслено мною. – М.Х.), (розрядка моя. – М.Х.).

3. У науковому етикеті допускається висловлення власної думки від імені 1 особи однини (вважаю) поряд із 1 особою множини (вважаємо).

4. Список використаних джерел розміщується одним із таких способів: у порядку появи посилань (найбільш зручний для користування), в алфавітному порядку прізвищ авторів або заголовків, у хронологічному порядку.