
- •Державний вищий навчальний заклад
- •Міністерства освіти і науки України о.О. Стадніченко, і.Л. Мацегора основи наукових досліджень та інформаційна культура студентів
- •В.А. Зарва
- •Передмова
- •Матеріали до лекційних занять
- •1. Наука як система уявлень про світ (дійсність). Сутність науки
- •2. Етапи розвитку науки
- •3. Класифікація наук
- •4. Теоретична основа наукових досліджень.
- •5. Структура наукової теорії
- •6. Функції наукової теорії
- •7. Класифікація наукових теорій
- •Тема № 2: наукова інформація
- •Поняття інформації. Види наукової інформації
- •Види інформаційних видань
- •Поняття про наукові видання художніх текстів
- •4. Інформація в системі бібліографічних ресурсів України
- •4. Підбір наукової літератури
- •Наукові конференції і семінари
- •Тема № 3: Методологія і методи наукових досліджень
- •Основні методи дослідження у галузі філології
- •Тема № 4: Організація науково-дослідної та самостійної роботи у вищих навчальних закладах та її види
- •1. Логіка наукового дослідження
- •2. Загальна схема наукового дослідження
- •3. Організація і планування наукового дослідження
- •4. Організація науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах
- •5. Форми науково-дослідницьких робіт
- •6. Самостійна робота в системі навчального процесу. Сутність і структура самостійної роботи
- •7. Методика вивчення наукової, навчальної, навчально-методичної літератури
- •II етап — основний
- •III етап — завершальний
- •Тема № 5: Науковий стиль, наукова термінологія
- •Науковий стиль української мови та його підстилі
- •2. Стилістичні особливості наукового гуманітарного тексту
- •3. Специфіка термінології філологічних наук
- •Плани практичних занять Практичне заняття № 1 джерела наукових досліджень
- •Методичні рекомендації з підготовки
- •Зверніть увагу також на загальні правила роботи з науковим текстом
- •Практичне заняття № 2-3 композиційно-змістовне та аналітичне опрацювання наукової літератури
- •Алгоритм до конспектування джерел наукової інформації, що сприймається на слух
- •Алгоритм до анотування наукового джерела
- •Алгоритм до реферування наукового джерела
- •Практичне заняття № 4 науковий стиль. Наукова термінологія
- •Методичні рекомендації з підготовки:
- •Література:
- •Практичне заняття № 5-6 композиція наукової роботи
- •Методичні рекомендації по підготовці:
- •Логічна схема наукового дослідження
- •Самостійна робота
- •Індивідуальна робота
- •Орієнтовні тестові завдання для перевірки знань:
- •Орієнтовні зразки варіантів модульної контрольної роботи
- •Оцінювання знань і вмінь студентів
- •Додатки Додаток а
- •Підручники, навчальні посібники, монографії (один, два, три автори)
- •Публикації в газетах
- •Статті у збірниках наукових праць, передмови, післямови
- •Матеріали конференцій
- •Збірники наукових праць
- •Автореферати дисертацій
- •Посилання на інтернет-джерела
- •Додаток б
- •Як складати тези статті
- •Як складати план, тези і конспект
- •Зразок підготовленого виступу на зборах Пам'ятайте про слухачів
- •Література
- •Основи наукових досліджень
Основні методи дослідження у галузі філології
Методи дослідження в системі філологічних наук діляться на дві групи: методи літературознавчого аналізу та методи мовознавчого аналізу.
Методи дослідження у галузі літературознавства – це сукупність засобів та прийомів вивчення літературних явищ, які засновані на теоретичних уявленнях про сутність літератури:
Традиційні методи, які засновані на контекстуальному вивченні літературного твору:
Біографічний метод – за допомогою якого пояснюється творчість письменника, спираючись на його біографію;
Соціологічний метод – дозволяє проводити аналіз літератури у зв’язку з суспільними умовами, що мали вплив на письменника та його творчість;
Історико-культурний метод – спрямований на вивчення зв’язку літературного твору з культурними явищами певної епохи;
Порівняльний метод – використовується для виявлення типологічних зв’язків літературного твору з іншими творами;
Творчо-генетичний метод – дозволяє вивчати історію створення літературного твору
Нетрадиційні методи, що спрямовані на вивчення внутрішніх зв’язків елементів літературного твору :
Формальний метод (структуралізм) – застосовується для вивчення форми (структури) твору;
Семіотичний метод – дозволяє розглядати твір як знакову систему;
Стилістичний метод – дає змогу виявити індивідуальні особливості письменника;
Мікроаналіз – спрямований на детальне дослідження фрагментів твору
Методи дослідження у галузі мовознавства:
Порівняльно-історичний метод – являє собою сукупність процедур з реконструкції походження мов;
Типологічний метод – дозволяє вивчати диференціацію мов у залежності від їх структурних, граматичних та функціональних особливостей у незалежності до їх генетичної спорідненості
Зіставний метод – головний метод контрактивної лінгвістики, який спрямований на вияв спільних та специфічних рис мов, які порівнюються на всіх рівнях
Структурний метод – призначений для вивчення мовних явищ як варіантів цілісної системи мови, яка являє собою упорядковану ієрархію всіх його рівнів
У сучасній лінгвістичній науці широко використовуються функціональний та конструктивний методи, а також більш специфічні методи, такі як, метод компонентного аналізу, метод опозицій, дистрибутивна методика, лінгвістичний експеримент, статистичний метод.
Тема № 4: Організація науково-дослідної та самостійної роботи у вищих навчальних закладах та її види
План
Логіка наукового дослідження
Загальна схема наукового дослідження.
Організація і планування наукового дослідження.
Організація науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах.
Форми науково-дослідницьких робіт.
Самостійна робота в системі навчального процесу.
Сутність і структура самостійної роботи.
Методика вивчення наукової, навчальної, навчально-методичної літератури.
1. Логіка наукового дослідження
Кожне наукове дослідження від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці має неповторну специфіку. Однак усі вони наділені загальними особливостями, які охоплюють універсальні послідовні процеси (етапи) (рис. 4.1):
1. Вибір теми, обґрунтування її актуальності і визначення рівня її розробленості; вибір об'єкта, предмета, окреслення мети і завдань дослідження.
2. Нагромадження необхідної наукової інформації, пошук, вивчення й аналіз літературних та інших джерел з теми дослідження; вибір напрямів дослідження з огляду на його мету.
3. Відпрацювання гіпотези й теоретичних передумов дослідження, визначення наукового завдання.
4. Вибір методів дослідження, які є інструментами здобуття фактичного матеріалу, необхідною умовою досягнення поставленої мети.
5. Оброблення й аналіз результатів експериментального дослідження.
6. Написання тексту роботи, оформлення її вступу і висновків, опис використаних джерел і створення додатків.
7. Підготовка до захисту і захист наукового дослідження.
Рис. 4.1. Стадії дослідження
Важливим етапом дослідження є вибір його проблеми і теми. Вважається, що правильно обрана і сформульована тема — це половина виконаного дослідження. Тому починають роботу, переконавшись у чіткому з'ясуванні її теми. Основними критеріями при цьому повинні бути її актуальність, новизна і перспективність.