Контрольні питання

1.З якою метою проводять первинну переробку нафти?

2.Які є різновиди первинної переробки нафти?

3.Що таке атмосферно-вакуумна перегонка? Яке її призначення?

4.Наведіть схему дегазації та стабілізації сирої нафти.

5.Яке призначення вторинних процесів переробки нафти?

6.Коротко характеризуйте групи вторинної переробки нафти.

7.В чому полягає суть термічних процесів переробки нафти?

8.Які хімічні реакції супроводять процесс термічної переробки нафти?

9.Яке призначення процесу коксування нафти та в чому полягає його суть?

10.Яке призначення процесу піролізу нафтової сировини та в чому його суть?

11.Яку сировину переробляють термокаталітичним способом та на яких установках?

12.Яке призначення каталітичного риформінгу нафти та в чому полягає його суть?

13.Які хімічні реакції бажані і небажані супроводять процес риформінгу?

14.Яке призначення процесу каталітичної ізомеризації та в чому полягає його суть?

15.Яке призначення та які хімічні реакції супроводять процес гідроочищення нафти?

16. Яке призначення гідрознесірчення нафтової сировини?

17. Яке призначення гідрокрекінгу нафтової сировини та які хімічні реакції супроводять процес гідрокрекінгу ?

18. Які продукти можна одержати при окисненні парафіна ? Як їх виявляють ?

Лабораторна робота № 9 Тема: аналіз рослинної сировини

Мета роботи. Ознайомлення із основними методами аналізу рослинної сировини

Дослід 1. Визначення вологості рослинної сировини.

Для рослинної сировини розрізняють поняття відносної та абсолютної вологості сировини. Відносна вологість - це вміст вологості у відсотках від маси повітряно-сухої сировини. Абсолютна вологість - це кількість вологи у відсотках від маси абсолютно-сухої сировини.

Повітряно-суха сировина - це сировина, яка висушена за нормальної температури в приміщені лабораторії.

Абсолютно суха сировина - це сировина, яка висушена до постійної маси в сушильній шафі при температурі 100-105 °С.

Метою роботи є визначення відносної вологості рослинної сировини і розрахунок коефіцієнта сухості, який далі буде використовуватись у всіх роботах. Тому до його визначення потрібно віднестися дуже охайно і уважно. Коефіцієнт сухості повітряно-сухої сировини - це вміст абсолютно-сухої речовини в 1 г повітряно-сухої рослинної сировини.

Метод визначення вологості рослинної сировини полягає у визначені втрати маси останньої при її сушінні в сушильній шафі за температури

100-105 °С до постійної маси.

Деякі рослинні матеріали при сушінні виділяють крім води також інші леткі речовини, наприклад, ефірні масла, терпени та інші.

Для визначення вологості використовують скляні або металічні бюкси з кришками.

Бюкс зважують на аналітичних вагах і в нього насипають приблизно

2 г (на технічних вагах) подрібненої повітряно-сухої рослинної сировини. Бюкс з сировиною зважують на аналітичних вагах з точністю до 0,0002 г і, відкривши крижку, поміщають в сушильну шафу та висушують при температурі 100-105 °С протягом двох годин. По закінченню 2 годин бюкс з висушеною сировиною закривають кришкою, охолоджують в ексикаторі 20 хвилин, і потім зважують безпосередньо на аналітичних вагах. Після цього сушать ще 1 годину, охолоджують і знову зважують, потім зважування повторюють через кожні 0,5 годин сушіння до тих пір, поки бюкс з висушеною сировиною набуде постійної маси. Тобто останнє зважування буде відрізнятись від попереднього на 0,0002-0,0004 г. Зазвичай цього досягають після четвертого сушіння.

Результати зважування, температура і час сушіння, а також інші експериментальні данні ( зміна кольору,запаху ) повинні бути одразу записані у робочому журналі.