Тема 2.Способи забезпечення виконання зобов’язань

Кількість годин-4

1.​ Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов'язань

2.​ Класифікація засобів забезпечення виконання зобов'язань

3.​ Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язання. Форми та види

неустойки.

4.​ Порука. Форма та зміст договору поруки.

5.​ Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.

6.​ Поняття завдатку та його форма. Аванс.

7.​ Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання та її види.

8.​ Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.

9.​ Інші види засобів забезпечення зобов’язань

Завдання :

1.За формулою визначте розмір пені

Формула розрахунку пені

∑Р = s * р% * Q де:

∑Р – сума пені; s – сума заборгованості; р% - ставка пені, у відсотках за день прострочення; Q – кількість днів прострочення випливає із частини 3 ст. 549 Цивільного кодексу України: "Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання."

Сумма заборгованості - 3000,00 грн. Період просрочки: січень 2013 - травень 2013. Облікова ставка НБУ в даний період - ???? % річних. Подвійна облікова ставка НБУ - ???? річних. Подвійна облікова ставка НБУ в день = ???? / 365 = Кількість днів прострочки - ?.

Облікова ставка НБУ дивитися(http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647)

Пеня = 3000.00х ?????? х ?????? / 100 =

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Разом з тим статтею 2 визначає розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Облікова ставка нацбанку це - виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу з них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші.

Щоб не було зайвих питань під час розгляду справи щодо стягнення боргу та пені в судовому процесі сам розрахунок пені варто розписувати у позовній заяві, або ж додавати його до позовної в якості окремого додатку.

Теми рефератів:

- Види засобів забезпечення зобов’язань

- Страхування як засіб забезпечення виконання зобов’язань.

Тести :

-Ознаки способів забезпечення зобов’язань:

А – спрямовані на належне виконання обов’язку;

Б – мають гарантійний характер;

В – захищають інтереси боржника;

Г – захищають інтереси кредитора.

-. Неустойка:

А – це визначена законом грошова сума;

Б – це визначена договором грошова сума;

В – її повинен сплачувати кредитор;

Г – її повинен сплачувати боржник;

Д – вона сплачується у разі невиконання зобов’язання.

- Види неустойок в залежності вид правових

підстав:

А – законна;

Б – договірна;

В – судова.

- За співвідношенням неустойки і збитків неустойка буває:

А – виключна;

Б – альтернативна;

В – штрафна;

Г – залікова;

Д – договірна.

- За виключною неустойкою стягуються:

А – збитки;

Б – лише неустойка;

В – збитки і неустойка.

- За штрафною неустойкою стягуються:

А – збитки;

Б – збитки і неустойка;

В – неустойка.

- За заліковою неустойкою стягуються:

А – лише неустойка;

Б – неустойка і збитки в сумі непокритої неустойкою.

В – збитки.

- За альтернативною неустойкою стягуються :

А – збитки;

Б – неустойка або збитки;

В – неустойка.

-Способи забезпечення виконання зобов’язань:

А – застава;

Б – іпотека;

В – заклад;

Г – гарантія;

Д – штраф;

Е – пеня.

- Іпотека – це:

А – застава нерухомого майна;

Б – застава рухомого майна;

В – застава землі;

Г – застава автомашин.

- Заклад – це:

А – застава рухомого майна;

Б – застава землі;

В – застава нерухомого майна.

- Предметом неустойки можуть бути:

А – гроші;

Б – рухоме майно;

В – нерухоме майно;

Г – майнові права.

- Застава виникає:

А – на підставі договору;

Б – на підставі закону;

В – на підставі рішення суду;

Г – на підставі адміністративного акт

Задачі:

-ТОВ “Кворум” звернулося з позовом до державного науково-дослідного інституту “Квант” про стягнення заборгованості за отриману продукцію на суму 65 180 грн., а також про стягнення неустойки та процентів річних в зв’язку з простроченням грошового зобов’язання. Відповідач проти позову заперечував, вказуючи на несвоєчасність отримання коштів з державного бюджету, за рахунок якого він фінансується, й, відповідно, відсутність своєї вини. Крім того, зазначав, що одночасне стягнення неустойки та процентів річних є неможливе, оскільки проценти річних є різновидом законної неустойки.

Вирішіть справу. Обчисліть суми, на які вправі претендувати позивач за умови, що строк невиконання грошового зобов’язання складає 62 дні, індекс інфляції за час прострочення - 102,1%, а пеня, що передбачалася в договорі на такий випадок, становила за кожен день 0,1% від суми прострочення?

--За договором купівлі-продажу ТОВ “Лідертехніка” зобов’язалося доставити та встановити придбані АТ “Юність” комп’ютери до 10 вересня 2013, які були необхідні останньому для проведення виставки своєї продукції. У договорі було зазначено, що виконання зобов’язання забезпечене неустойкою в сумі 10 000 грн.

Комп’ютери ТОВ “Лідертехніка” доставило лише 20 вересня 2013 року. АТ “Юність” від прийняття їх відмовилося, звернувшись до Господарського суду з позовом до “Лідертехніки” про повернення суми, що складала вартість комп’ютерів – 25000 грн.; стягнення неустойки – 10 000 грн.; відшкодування 40 000 грн. упущеної вигоди, тобто доходів, які воно не отримало через невиконання ТОВ “Лідертехнікою” зобов’язання в строк.

ТОВ “Лідертехніка” позову не визнало, вважаючи, що по-перше, у разі виконання зобов’язання боржником кредитор не має права відмовитися від його прийняття ( комп’ютери були ж доставлені через 10 днів); по-друге, у разі несвоєчасного виконання зобов’язання неустойка повинна стягуватися у вигляді пені, а не штрафу за кожен день прострочення у розмірі, встановленому договором. Оскільки сторони у договорі розмір пені не визначили, то й неможливе її стягнення.; по-третє, розмір упущеної вигоди повинно бути доведено та обґрунтовано позивачем і тільки у цьому випадку можна ставити питання про її відшкодування.

Як повинна бути вирішена справа?

-Громадянин Б. 10.01.2013 р. уклав з Карпенком договір позики, за яким передав останньому 30 000 грн. строком на 6 місяців. Договір позики було забезпечено іпотечним договором, за яким іпотекодавцем виступив майновий поручитель Довірченко, а предметом іпотеки – квартира останнього. Іпотечний договір передбачав випуск заставної.

10.03.2013 р. сторони внесли зміни до договору позики щодо строку повернення боргу. Термін виконання договору було перенесено на 10.09.2013 р.

10.09.2013 р. до Довірченка звернувся Щербаков з вимогою сплатити йому 30 000 грн. На що той заявив, що він не знає цього чоловіка і відмовився задовольнити його вимогу. Тоді Щербаков звернувся до суду з вимогою звернути стягнення на квартиру Довірченка і таким чином задовольнити свої вимоги. На підтвердження права Щербаков надав заставну.

У судовому засіданні з’ясувалося що заставну, видану 10.02.2013 р. на ім’я Довірченка, було передано декілька разів за передавальним написом і її останнім власником є Щербаков.

Довірченко звернувся за допомогою до адвоката з наступними запитаннями:

1. Які його права та обов’язки як майнового поручителя? 2. Яка юридична природа заставної, порядок та правові наслідки її видачі? 3. Яким чином повинна здійснюватися передача заставної? 4. Чи впливає зміна основного договору на долю заставної? 5. Як співвідносяться іпотечний договір і заставна?

Дайте відповідь.

-Іванов домовився із Анісімовим про купівлю продаж житлового будинку. В зв’язку з цим Анісімов передав Іванову 3000 грн. як завдаток, отримавши про це відповідну розписку. Але через деякий час Анісімов відмовився від оформлення договору купівлі-продажу, мотивуючи це тим, що усі його цінні речі, які він мав намір продати для виплати за будинок, втрачено під час пожежі, спричиненої ударом блискавки. Інших коштів для купівлі будинку він не мав.

Вважаючи неможливим виконання договору, Анісімов зажадав від Іванова повернення 3000 грн. Коли Іванов відмовився, Анісімов звернувся до юридичної консультації за роз’ясненням його прав.

Чи підлягають вимоги Анісімова задоволенню? Чи зміниться рішення, якщо у розписці не буде слова завдаток?