4.3. Правовий статус здобувачів освіти

Здобувачі освіти включає різні підкатегорії: , , , , , , , , , , , тощо.

Здобувачі освіти мають право:

• на навчання;

• вибір навчального закладу, форми навчання, освітньо-професійних та індивідуальних програм, позакласних занять;

• продовження освіти, здобуття додаткової освіти;

• перерву в навчанні у вищих та професійно-технічних навчальних закладах;

• доступ до інформації в усіх галузях знань;

• участь у науковій діяльності;

• користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчального закладу;

• особисту або через своїх представників участь у громадському самоврядуванні;

• участь в об’єднаннях громадян;

• безпечні та нешкідливі умови навчання та праці;

• забезпечення стипендіями, гуртожитками, інтернатами;

• трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час;

• додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

• користування послугами закладів охорони здоров’я, засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров’я;

• захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність.

Права здобувачів вищої освіти (студентів, слухачів, курсантів тощо) мають свої особливості. Зокрема, вони мають право:

1) обирати і бути обраними до вищого колегіального органу самоврядування закладу;

2) обирати навчальні дисципліни за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом, формувати індивідуальний навчальний план;

3) відвідувати заняття на інших факультетах (відділеннях) закладу за дозволом деканів і за умови виконання графіка навчального процесу;

4) отримувати матеріальну допомогу;

5) створювати фонди для студентських потреб;

6) брати участь у роботі громадських організацій, політичних партій;

7) на академічну відпустку, поновлення, переведення до іншого ВНЗ;

8) на відстрочку від призову на строкову військову службу. Після здобуття базової вищої освіти вони мають право:

9) продовжити навчання у даному ВНЗ за денною формою, за програмою магістра або спеціаліста;

10) перервати навчання, а потім продовжити його у цьому навчальному закладі за програмою спеціаліста або магістра за заочною (дистанційною) формою, або екстерном, якщо такі форми запроваджені у цьому ВНЗ, на конкурсній основі.

Зарахування здійснюється на , або на . Магістранти, тобто особи, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки магістра, є ( , ). На них поширюються усі права та обов'язки, що визначені чинним законодавством України для студентів відповідної форми навчання (в т.ч. відстрочка від призову на дійсну військову службу).

Студенти ВНЗ зобов'язані:

1) виконувати вимоги навчального плану в терміни, визначені графіком навчального процесу;

2) відвідувати заняття за обраним індивідуальним навчальним планом; вчасно інформувати керівництво закладу в разі неможливості з поважних причин відвідувати заняття,

3) складати (перескладати) заліки та іспити, виконувати контрольні роботи тощо.

Випускник також «зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше , а ВНЗ забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою».

Відповідно до Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів, вони можуть бути відраховані з ВНЗ:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ;

5) .

Відрахування неповнолітніх студентів здійснюється за погодженням зі службою у справах неповнолітніх місцевих органів виконавчої влади.

Студенту, який відрахований з ВНЗ, видається академічна довідка встановленої форми, у яку вносяться відомості про вивчені предмети та складені заліки й екзамени за кожний семестр. До академічної довідки не вносяться предмети, з яких студент одержав незадовільні оцінки. Учні державних професійно-технічних навчальних закладів забезпечуються стипендією та безкоштовним харчуванням. Розмір стипендії визначається в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян на місяць залежно від типу навчального закладу, спеціальності, успішності, наявності права в особи на отримання державних пільг і гарантій, встановлених для окремих категорій громадян.