4.2. Правовий статус педагогічних працівників

Категоріями учасників навчально-виховного процесу в Україні, відповідно ст. 50 ЗУ «Про освіту» є:

1) діти дошкільного віку, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти (умовно назвемо цю категорію «здобувачі освіти»);

2) керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти (умовно назвемо цю категорію «освітяни»);

3) батьки або особи, які їх замінюють, батьки – вихователі дитячих будинків сімейного типу (умовно назвемо цю категорію «батьки»);

4) представники підприємств, установ, кооперативних, громадських організацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.

Кадрове забезпечення сфери освіти визначено у ст. 54 ЗУ «Про освіту». Педагогічну діяльність у навчальних закладах здійснюють:

• – у ВНЗ III - IV рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти,

• – в інших навчальних закладах.

До осіб, які претендують на статус педагогів, висуваються вимоги:

1) ,

2) ,

3) .

При прийнятті на роботу науково-педагогічних працівників може укладатися як , так і трудовий договір, у тому числі контракт. Термін трудового договору встановлюється за погодженням сторін. Вносити пропозиції щодо терміну трудового договору має право кожна зі сторін. Враховуючи високі вимоги до претендентів на статус освітян, прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.

А педагогічні працівники підлягають – визначенню їх відповідності зайнятій посаді, рівню кваліфікації, залежно від якого та стажу педагогічної роботи їм встановлюється кваліфікаційна категорія та відповідний посадовий оклад (ставка заробітної плати) в межах схеми посадових окладів. Порядок атестації визначається , затвердженим наказом Міністерства освіти України від 20.08.1993 № 310 (зі змінами та доповненнями). Атестація провадиться з метою активізації творчої професійної діяльності педагогічних працівників, стимулювання безперервної фахової та загальної освіти, якісної роботи, підвищення відповідальності за результати навчання і виховання, забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної праці.

Чергова атестація проводиться один раз у років згідно з графіком, складеним безпосередньо в навчальному закладі (з поважних причин термін може бути подовженим на один рік). Позачергова атестація проводиться не раніше, ніж через рік з дня видання керівником навчального закладу, органом державного управління освітою відповідного наказу за підсумками атестації після попередньої атестації для осіб, які:

• виявили бажання підвищити раніше встановлену їм кваліфікаційну категорію або підвищити посадовий оклад (ставку заробітної плати);

• порушили питання про присвоєння їм педагогічного звання;

• знизили в міжатестаційний період рівень своєї професійної діяльності (за наявності аргументованого подання керівника або ради навчального закладу).

Атестації на відповідність посаді підлягають усі педагогічні працівники, як з вищою освітою, так і ті, які закінчили ВНЗ I-II рівня акредитації та інші навчальні заклади еквівалентного рівня або мають загальну середню освіту.

Атестації не підлягають педагогічні працівники, які мають стаж безпосередньої педагогічної роботи до трьох років; перебувають на довготривалому лікуванні.

Атестацію здійснюють атестаційні комісії:

1) .

2) .

3) .

При визначенні посадового окладу (ставки заробітної плати) має враховуватись:

• ,

• ,

• ,

• ,

• .

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи.

Вимоги до атестації педагогічного працівника:

• умовою атестації педагогічного працівника є наявність фахової освіти та володіння ним державною мовою в обсязі, необхідному для виконання його професійних обов'язків;

• педагоги, які викладають два й більше предметів, атестуються з того предмета, з якого мають педагогічне навантаження за фахом освіти;

• атестація передбачає попереднє підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору змісту, програм, форм навчання, організацій та установ, акредитованих в установленому порядку на здійснення підвищення кваліфікації;

• працівник, який є членом атестаційної комісії, атестується на загальних підставах;

• у випадку неявки педагога, який атестується, на засідання атестаційної комісії без поважних причин, комісія може провести атестацію за його відсутності;

• без оформлення атестаційних листів можлива атестація педагогів, які не претендують на підвищення кваліфікаційної категорії, посадового окладу, педагогічного звання, і до роботи яких не висловлено претензій.

Конкурс на вакантні посади науково-педагогічних працівників регламентується . Воно визначає порядок обрання за конкурсом осіб на вакантні посади , , , , , .

Посада вважається вакантною після , а також . Конкурс на заміщення вакантної посади оголошується . Оголошення про проведення конкурсу, терміни й умови його проведення публікуються в ЗМІ. Заяви про участь у конкурсі мають право подавати особи, які мають повну вищу освіту та за своїми професійно-кваліфікаційними якостями відповідають вимогам, установленим законодавством та умовам оголошеного конкурсу.

Кандидати на заміщення вакантних посад попередньо обговорюються на відповідній кафедрі в присутності претендентів. Для оцінки рівня його професійної кваліфікації кафедра може запропонувати йому провести навчальні заняття.

Засідання кафедри, на якій обговорюються кандидатури на посаду завідуючого кафедрою, проводить проректор ВНЗ або декан факультету. Висновки кафедри про професійні та особисті якості претендентів та відповідні рекомендації передаються на розгляд Вченої ради ВНЗ або факультету.

– спеціальна форма добору науково-педагогічних працівників у ВНЗ, що має на меті забезпечити ВНЗ особами, які найбільше відповідають вимогам сучасної вищої освіти.

Обов’язки педагогів пов’язані не лише зі здійсненням навчальної діяльності («трансляції знань» та розвитку здібностей), але й із забезпеченням дисципліни під час освітнього процесу та контролем якості освіти, на що звертають увагу фахівці. Робочий час педагогічного та науково-педагогічного працівника визначено п. 2 ст. 51 Кодексу законів про працю та становить годин на тиждень, або годин на рік. З них навчальне навантаження, відповідно до ст. 49 ЗУ «Про вищу освіту», не може перевищувати годин. Види роботи науково-педагогічних працівників передбачені , які передбачають перелік основних різновидів навчальної, методичної, наукової й організаційної роботи.

Видами методичної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників постають:

• підготовка конспектів лекцій, методичних матеріалів до навчальних занять, індивідуальних завдань, практик і самостійної роботи студентів;

• підготовка та рецензування підручників, навчальних посібників;

• розробка навчальних планів та програм;

• підготовка комп'ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін;

• розробка завдань для проведення контролю; складання екзаменаційних білетів;

• розробка і впровадження наочних методичних матеріалів;

• впровадження нових форм, методів і технологій навчання;

• вивчення та впровадження передового досвіду організації навчального процесу тощо.

Наказом МОН від 07.08.2002 № 450 передбачено також основні види наукової роботи науково-педагогічних працівників, зокрема:

1) виконання планових наукових досліджень із звітністю в таких формах, як: дисертація; монографія; навчальне видання; наукова стаття; тези доповіді на конференціях; науково-технічний звіт; заявка на видачу охоронних документів тощо;

2) рецензування монографій, навчальних видань, дисертацій, авторефератів, наукових статей, наукових проектів, тематичних планів тощо;

3) доопрацювання для перевидання монографій, навчальних видань;

4) керівництво науковою роботою студентів.

Основними видами організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників визначено:

1. роботу в науково-методичних (або інших) комісіях курируючих міністерств;

2. роботу в ДАК, експертних і фахових радах;

3. роботу в експертних комісіях ВАК;

4. роботу в спеціалізованих радах із захисту дисертацій;

5. роботу в науково-методичних і науково-технічних радах і комісіях ВНЗ;

6. організацію та проведення загальнодержавних наукових конференцій, симпозіумів, семінарів;

7. роботу з видання наукових і науково-методичних збірників;

8. виконання обов'язків керівників на громадських засадах;

9. участь у виховній роботі студентського колективу, виконання обов'язків куратора (наставника) академічної групи;

10. керівництво студентським науковим гуртком, проблемною групою;

11. участь у профорієнтаційній роботі та довузівській підготовці молоді;

12. участь у підготовці та проведенні навчальних олімпіад, позанавчальних культурно-спортивних заходів тощо.

Важливим елементом правового статусу педагога постає . Конституційними гарантіями академічної свободи в Україні постають, зокрема, заборона визнання як обов’язкової жодної ідеології (ст. 15 Конституції), право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34 Конституції України).