
- •Рецензенти:
- •Передмова
- •Змістовий модуль і методологія системного аналізу
- •Тема 1. Системний аналіз як методологія наукового пізнання
- •1.1. Передумови вивчення і задачі навчальної дисципліни
- •1.2. Системність всесвіту. Системність людської діяльності
- •1.3. Системний підхід як метод пізнання
- •Тема 2. Поняття системи, властивості та її формальне уявлення
- •Основні поняття загальної теорії систем
- •2.2. Характеристики і властивості систем. Класифікація систем.
- •2.3. Формальне уявлення системи. Види моделей. Структурна модель системи.
- •Навколишнє
- •Середовище
- •Тема 3. Загальні засади аналізу систем
- •Основні етапи аналізу систем.
- •3.2. Побудова дерева цілей
- •3.3. Системний аналіз проблеми.
- •Змістовий модуль іі індустрія гостинності як система задоволення різноманітних потреб споживачів
- •Тема 4. Готельне господарство як складова індустрії гостинності
- •4.1. Середовище гостинності й чинники, що його визначають
- •4.2. Готельний продукт, його графічне й системне уявлення
- •Готельний продукт
- •4.3. Система споживачів готельного господарства
- •Тема 5. Моделювання готельного господарства як системи виробництва і надання послуг
- •Структурна система підприємств готельного господарства
- •5.2. Структурна система служб готелю
- •5.3. Система класифікації готельних номерів і готелів
- •Тема 6. Моделювання функціональної організації готельних комплексів
- •Процеси надання основних готельних послуг.
- •6.2. Процеси надання додаткових послуг зовнішнім і внутрішнім споживачам і забезпечення господарської діяльності готельного комплексу.
- •6.3. Моделювання процесів надання послуг готельного господарства.
- •Змістовий модуль ііі виробництво продукції ресторанного господарства як велика технологічна система
- •Тема 7. Технологічна система виробництва продуктів харчування. Формування якості продукції
- •7.1. Види систем ресторанного господарства
- •7.2. Технологічна система
- •7.3. Система формування якості продукції ресторанного господарства.
- •Тема 8. Структурні моделі підсистем технологічної системи виробництва продукції ресторанного господарства
- •Структурна модель технологічного процесу виробництва кулінарної продукції
- •8.2. Ієрархічна структура матеріальної підсистеми технологічної системи виробництва кулінарної продукції
- •8.3. Ієрархічна структура технічної підсистеми технологічної системи виробництва кулінарної продукції
- •Тема 9. Оператори і процесори технологічної системи виробництва продукції ресторанного господарства
- •Процесори й оператори. Основні поняття
- •9.2. Оператори хімічних і харчових виробництв.
- •9.3. Оператори і процесори ресторанного господарства.
- •Тема 10. Операторні моделі виробництва продукції ресторанного господарства
- •Операторні моделі виробництва напівфабрикатів
- •10.2. Операторні моделі виробництва борошняних виробів
- •Операторна модель виробництва страв із січеного м’яса
- •Виготовлення напівфабрикатів із котлетної маси Постачання доготівельних підприємств
- •Операторна модель процесу миття столового посуду
- •Тема 11. Системний аналіз технологічних процесів ресторанного господарства та харчової промисловості
- •11.3. Процес приготування страви «Салат м’ясний»
- •Процес приготування страви «Риба під маринадом»
- •11.6. Виробництво смажених м’ясних виробів із січеної маси
- •11.7. Приготування страви «Котлета січена з яловичини функціонального призначення» ( з використанням порошку топінамбура)
- •11.8. Процес приготування страви «Порося смажене, начинене гречаною кашею»
- •11.9. Процес приготування страви «Качка смажена, фарширована яблуками»
- •11.10. Виробництво тушкованих овочів
- •Рекомендована література
- •Навчальне видання
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 297-60-50
11.6. Виробництво смажених м’ясних виробів із січеної маси
Опис конфігуратора. У різноманітному асортименті продуктів харчування значну питому вагу мають смажені м'ясні січені вироби, які відрізняються привабливим зовнішнім виглядом, високими смаковими якостями, харчовою й біологічною цінністю, гарною засвоюваністю. В асортимент цих виробів входять біфштекси, шніцелі, котлети, битки, зрази, тефтелі та ін. Загальними для цих виробів є висока енергетична цінність, характерна структура готового виробу (січена) та ін. показники.
Основною сировиною для приготування січених виробів є наступні частини туш: яловичої - м'якоть шиї, пашина, покромка III категорії вгодованості, обрізки, баранячої - шия й обрізки; свинячої - обрізки. Обрізки використовують зачищені від сухожиль.
Традиційними рецептурними компонентами, які мають вплив на формування готової структури є м'ясо, яйця сільськогосподарського птаха, льєзон, сухарі, кулінарні жири та спеції.
З січеного м'яса, що отримується шляхом подрібнення яловичини, свинини, баранини або телятини на м'ясорубці, готують натуральні січені вироби без додавання хліба (біфштекси, шніцелі, котлети), і з додаванням хліба (котлети, битки, зрази, тефтелі).
М'ясо нарізають на шматки і пропускають через м'ясорубку. У подрібнене м'ясо додають замочений у холодній воді і добре віджатий білий хліб, сіль, перець і знову пропускають через м'ясорубку. У котлетну масу вводять холодну воду, все добре перемішують і збивають до отримання пухкої однорідної консистенції, потім формують котлети, биточки, шніцелі.
Для поліпшення смаку і соковитості готових виробів до складу нежирного котлетного м'яса включають жир - сирець. У свинячому котлетному м'ясі допускаються вміст жирової тканини не більше 30% і сполучної тканини - не більше 5%. У котлетному м'ясі з яловичини, баранини і телятини як жировий, сполучної тканин повинно перевищувати 10%.
Для приготування натуральних січених виробів нарізане на шматки котлетне м'ясо з'єднують з жиром - сирцем, подрібнюють на м'ясорубці, додають воду або молоко, сіль, перець, перемішують, після чого формують напівфабрикати.
Для приготування виробів з додаванням хліба подрібнене на м'ясорубці м'ясо з'єднують черствим пшеничним хлібом першого або вищого ґатунку, попередньо замоченим в молоці або воді, додають сіль, перець, іноді ріпчасту цибулю і перемішують. Після повторного пропускання через м'ясорубку, котлетну масу ще раз перемішують. Для виготовлення тефтелів, зразів і рулетів, масу готують таким же чином, але з меншою кількістю хліба. Крім того, в масу для тефтелей додають пасеровану цибулю. Котлетам надають овальну приплющену форму з одним загостреним кінцем товщиною 0,6-0,7 см. Вироби панірують у сухарях, обсмажують основним способом і доводять до готовності в духовці.
М'ясні січені вироби рекомендується смажити безпосередньо перед відпусткою. Напівфабрикати кладуть на сковороду або лист з жиром, нагрітим до температури 150-160ºС, і обсмажують 3-5 хвилин з двох боків до утворення підсмаженої скоринки, а потім доводять до готовності в духовці при температурі 250-280 ºС, 5-7 хвилин. Готові січені вироби повинні мати температуру не нижче 85ºС, для виробів з котлетної маси - не нижче 90ºС. Органолептичною ознакою готовності виробів з січеного м'яса є виділення безбарвного соку в місці проколу та сірий колір на розрізі.
Шніцелі подають зі складним гарніром або смаженою картоплею і поливають олією. Для гарніру використовують каші розсипчасті, макаронні вироби відварні, картопля смажена (з вареного), картопля смажена (з сирого), овочі відварені з жиром, овочі, припущені з жиром, гарбуз, кабачки, баклажани смажені, а також складні гарніри.
У тарілку кладуть гарнір, поряд кладуть шніцель, поливають жиром від жаріння.
Готові шніцелі повинні бути повністю просмажені: температура в центрі готових виробів повинна бути не нижче 85°С, для виробів з котлетної маси - не нижче 90°С. Органолептичними показниками готовності виробів є виділення безбарвного соку в місці проколу і сірий колір на розрізі.
Системний аналіз технологічного процесу виготовлення м’ясних січених виробів передбачає виділення найбільш істотних особливостей процесу. При цьому технологічний процес як система розчленовується на підсистеми:
І - утворення котлетної маси;
II – утворення н/ф;
IІІ – утворення готової страви.
Рисунок 103 - Операторна модель технологічної системи приготування шніцелю натурального січеного
D - Підсистема підготування додаткової сировини;
С – Підсистема утворення котлетної маси;
B – Підсистема утворення напівфабрикату;
A – Підсистема утворення готової страви.
Рисунок 104 - Підсистема утворення котлетної маси
1 – оператор порціонування; 2 – оператор II-го подрібнення котлетної маси; 3 – оператор I-го перемішування (усереднення) котлетної маси; 4 – оператор з’єднання з іншими компонентами; 5 – оператор I-го подрібнення котлетної маси; 6 – оператор визначення маси котлетного м'яса
Рисунок 105 - Підсистема утворення напівфабрикату
1 –оператор охолодження напівфабрикату; 2 – оператор панірування напівфабрикату; 3 – оператор занурення напівфабрикату у льєзон; 4 – оператор формування напівфабрикату.
Рисунок 106 - Підсистема утворення готової страви
1 – оператор смаження на сковороді; 2 – оператор доведення до готовності у жаровій шафі; 3 – оператор готового виробу; 4 – оператор оформлення готової страви.
Рисунок 107 - Підсистема утворення готової страви:
I – процесор доведення до готовності напівфабрикату у жаровій шафі; II – процесор смаження напівфабрикату на сковороді.