Передмова

Сьогодні термін “система” належить до найбільш уживаних. Це пояснюється тим, що за ним стоїть дуже ефективний стиль мислення, сформований протягом всієї інтелектуальної історії людства, і особливо в останні десятиліття. Системне мислення - це мислення сучасної людини.

Системний стиль мислення, або системний підхід - являє собою специфічний зміст мислення, при якому категорія “система” застосовується як метод, інструмента пізнання, за допомогою якого реальний об'єкт описується як сукупність взаємодіючих компонентів. Цей метод розвивається в рамках окремих наукових дисциплін і загальнонаукових концепцій, є результатом їхнього міждисциплінарного синтезу. Використання системного підходу стимулюється також успіхом окремих системних теорій в інших областях знань, розвитком кібернетики й суспільних наук.

Системний підхід - ефективний спосіб розумової діяльності, який забезпечив значні відкриття в науці, винаходи в техніці й досягнення у виробництві в другій половині ХХ ст. Без системного підходу не обходиться нині жодна сфера високопрофесійної діяльності.

Найважливішими факторами, які впливали на формування системного підходу до дійсності є такі:

- ускладнення й наростання різноманіття людської діяльності і її продуктів. Усе більше складні й взаємозалежні знаряддя й результати праці, його організація змушували замислюватися про ціле й частини, гармонії взаємодій між ними;

- проникнення системних ідей в усі види професійної діяльності. Кожна професія починає оперувати певною системою знань, умінь і навичок, які періодично обновляються залежно від наукових, технічних і виробничих революцій, які відбуваються в суспільстві;

- наростання системності в освіті людей. Освіта в древніх суспільствах передбачала навчання людини всієї сукупності знань. З розвитком і диференціацією знань освіта стала тією чи іншою мірою вирішувати протиріччя між системами наявних професійних знань. У сучасній освіті системність виступає не тільки характеристикою цілісності й достатності знань, але й методом їхнього одержання.

Змістовий модуль і методологія системного аналізу

Тема 1. Системний аналіз як методологія наукового пізнання

/ 1.1. Передумови вивчення і задачі навчальної дисципліни / 1.2. Системність всесвіту. Системність людської діяльності / 1.3. Системний підхід як метод пізнання

Понятійний апарат науково-технічний прогрес, складні та великі системи, системність людського мислення, системний підхід до економіки, системний аналіз, методологія наукового дослідження

1.1. Передумови вивчення і задачі навчальної дисципліни

Середовище існування людства розвивається в напрямку його ускладнен­ня.

За цих обставин для усестороннього пізнання суті явища або процесу, об'єкт дослідження потрібно роз­глядати і вивчати у взаємозв'язку з його оточенням, зрозуміти причини його появи, розвитку і колапсу, а це означає не­обхідність з'ясування цілей, способів та засобів їх досягнення, встановлення ресурсів і джерел існування аналізованого яви­ща. При цьому дослідження потрібно здійснювати системати­зовано, в певній послідовності, лише тоді воно дасть макси­мально наближений до реальності, а не тільки до уяви дослідника, результат.

Якщо ще донедавна науковці спрямовували свої зусилля на пошук нових фактів, то сьогодні - в епоху інформаційно-комунікаційних технологій - вони вже не можуть упоратись з величезними інформаційними потоками. Аналітичні методи окремих наукових дисциплін, які спрацьо­вують при вивченні окремих явищ і процесів, тепер не відповідають вимогам сучасної науки. Бурхливий розвиток науково-технічного прогресу у XX ст. та зростаюча складність досліджуваних процесів і явищ привели до виникнення таких понять, як складні та великі системи, дослі­дження та аналіз яких пов'язані зі специфічними труднощами.

Необхідність розв'язання проблем великих систем спричинила появу бага­тьох прийомів, методів, підходів, які поступово накопичувались, розвивались, узагальнювались, формуючи певну методологію подолання кількісних та якісних труднощів у процесі досліджен­ня складних об'єктів. На порядок денний по­стало питання розробити нову парадигму досліджень, яка б допомогла розібратися в усіх як горизонтальних, так і верти­кальних зв'язках між виокремленими явищами і процесами.

Такою парадигмою став системний підхід до пізнання, за яким об'єкт пізнання доцільно розглядати як самостійну сис­тему, що функціонує в середовищі та взаємодіє з іншими сис­темами, в тому числі інших середовищ. В загальнотеоретично­му плані системний підхід знайшов своє втілення в теорії сис­тем, в прикладному - в системному аналізі. Сьогодні систем­ний підхід використовують практично в усіх галузях знань.

Останнім часом спостерігається тенденція до все більшої інте­грації в усіх сферах людської діяльності. Тісніше переплітаються економічні, політичні, соціальні та інформаційні процеси, інтен­сивніше взаємодіють держава та суспільство, виробництво і наука, культура й побутова сфера. Сучасні організації, підприємства, корпорації інтегровані в системи міжнаціональних, економічних зв'язків, у транснаціональні компанії, в інформаційні системи, що обслуговують світовий ринок, а також у міжурядові проекти, які охоплюють значну кількість державних та приватних корпо­рацій.

Тому при дослідженні окремих скла­дових сучасної економіки, зокрема готельно-ресторанного господарства, недостатньо застосування лише традиційних аналітичних методів дослідження; необхідні цілісні, комплексні та всебічні підходи, що акцентують увагу не тільки на певному економічно­му об'єкті, а й на дослідженні навколишнього середовища, в якому він функціонує. Саме метод системного під­ходу дозволяє розглядати готельно-ресторанне господарство як складну цілісну систему в різних аспектах: як сукупність елементів різних рівнів агрегування (макрорівень – як галузь та сектор економіки, мікрорівень – як підприємство), у розрізі сфер діяльності (виробнича і невиробнича) та функцій (марке­тинг, надання послуг, менеджмент якості, фінанси, аудит тощо).

Незважаючи на те, що є достатньо прикладів щодо практики застосування системного підходу до рішення наукових і практичних проблем виробництва різних галузей економічної діяльності, зокрема застосування системного підходу в харчових виробництвах вже нараховує більше трьох десятиліть, у виробництві продукції ресторанного господарства системний аналіз, як методологія дослідження, стали застосовувати тільки в останні роки. Прикро, що така складна галузь діяльності, як готельне господарство, залишилась поза уваги науковців і практиків системотехніків. Уведення даної навчальної дисципліни при підготовці магістрів зі спеціальності «Готельна і ресторанна справа» буде сприяти виведенню цієї галузі на більш високий рівень наукових досліджень й практики прийняття управлінських рішень щодо організації роботи з надання високоякісних різноманітних послуг населенню і гостей країни.

Головною метою вивчення дисципліни «Методи системного аналізу в готельно-ресторанному господарстві» є розвиток системного мислення, усвідомлення необхідності засто­сування системного підходу до завдань управління та прийняття рішень, до дослідження складних явищ і процесів у соціально-економічних системах.