Тема: розвиток лексики. Лексикографія Теоретичні питання

1. Історичні зміни в лексиці. Застарілі слова. Неологізми. Зміна значення слів. Способи збагачення словникового складу мови.

(Подати стислу лаконічну відповідь)

Неологізм – слово чи сполука, використані мовою в певний період на позначення нового або вже наявного поняття або в новому значенні й усвідомлюються як такі носіями мови [Селіванова 2006, с. 417].

2. Лінгвістичні словники: тлумачні, перекладні, етимологічні, словники синонімів, антонімів, омонімів, паронімів, фразеологізмів, історичні, діалектні та інші.

(Подати стислу лаконічну відповідь)

Практичні завдання

Завдання 1.

Зразок:

“Словник української мови”, тт. 1-11. – К.: Наукова думка, 1970-1980 (тлумачний словник, близько 135 тис. реєстрових слів).

Приклад словникової статті:

ОРЕОЛ, у, ч. 1. Променисте коло, сяйво навкруг голови Бога, святого на іконах, культових картинах, скульптурах і т. ін.; німб. 2. перен. Атмосфера слави, успіху, пошани і т. ін. навколо кого-небудь. // Слава. Є в році день один – його святкуєм ми, Зібравшися в братерські кола, Щоб промінь ще додать у лютий час пітьми Поетові до ореола (Сам.). 3. Світлове коло, яке оточує що-небудь на темному фоні. 4. спец. Яскраве біле сяйво навколо сонця, місяця, яскравих зірок. Ореол місяця [СУМ, т. .., с. …].

Завдання 2.

Література

1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : [підручник] / Юрій Олександрович Карпенко. – К. : Академія, 2006. – 336 с.

2. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. – К. : Академія, 2006. – 368 с.

3. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / Олена Олександрівна Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.

Інші види самостійної та індивідуальної роботи студентів (реферат, доповідь, презентація, виступ на конференції) подаються додатково і виконуються за власним бажанням.

Додаток Види лінгвістичного аналізу Порядок фонетичного аналізу слова

І. Поставити наголос у слові. Затранскрибувати слово відповідно до норм літературної вимови.

ІІ. Розбити слово на склади. Визначити тип складу:

1. за структурою;

2. відносно до наголосу.

ІІІ. Охарактеризувати звуки у слові:

1. Голосні:

а) за місцем піднесення язика (за рядом);

б) за ступенем піднесення язика (за піднесенням);

в) за наявністю / відсутністю лабіалізації;

г) відносно до наголосу.

2. Приголосні:

а) за участю голоса й шуму;

б) за місцем утворення;

в) за способом утворення;

г) за додатковою артикуляцією.

ІV. Указати фонетичні процеси, що зумовили зміни у звуковому складі слова.

Порядок морфемного аналізу

1. Визначити частину мови: змінна / незмінна. Указати, як змінюється надане слово.

2. Виділити основу і закінчення в змінних словах (основу в незмінних).

3. Указати тип закінчення за способом формального вираження (матеріально виражене чи нульове) і за характером граматичного значення.

4. Охарактеризувати основу слова (похідна / непохідна; переривчаста / не- переривчаста).

5. Шляхом добору однокореневих слів визначити корінь, визначити його тип (вільний чи зв’язаний).

6. Виділити префікси, вказати їх словотворче (граматичне) значення.

7. Виділити суфікси, вказати їх словотворче (граматичне) значення.

8. Якщо в слові є постфікси або інтерфікси, визначити їх.