Бюджетування, рапортування і контроль у системі оперативного контролінгу:

11.3. Методи фінансового контролінгу

Служби контролінгу в процесі виконання своїх функцій вико­ристовують велику кількість методів. Поряд з окремими загаль-нометодологічними та загальноекономічними методами викорис­товуються специфічні. До перших методів належать такі, як спостереження, порівняння, групування, аналіз, трендовий аналіз, синтез, систематизація, прогнозування. До основних специфічних методів контролінгу належать:

• аналіз точки беззбитковості;

• бенчмаркінг;

• вартісний аналіз;

• портфельний аналіз;

• ABC – аналіз;

• SWOT – аналіз (аналіз сильних і слабких місць);

Точка беззбитковості характеризує обсяг реалізації продукції за якого прибуток підприємства дорівнює нулю, тобто виручка від реалізації продукції відповідає валовим затратам на її вироб­ництво та реалізацію. Точку беззбитковості називають також точкою “порогового” прибутку чи точкою рівноваги. Розгляду­ваний метод побудований на тезі, що із збільшенням обсягів реа­лізації величина умовно постійних витрат на одиницю продукції зменшується.

Складовим елементом аналізу точки беззбитковості є розра­хунок суми покриття (маржинального прибутку):

(+) чиста виручка від реалізації

(-) змінні витрати

(=) сума покриття

(-) постійні витрати

(=) прибуток

Система розрахунку суми покриття, яка ґрунтується на прос­тому розподілі витрат на постійні та змінні, називається одноступінчастою системою “direct — costing”. Суму покриття можна розраховувати як на весь обсяг реалізації, так і на одиницю про­дукції. В останньому випадку це різниця між оптовою ціною та умовно змінними витратами на виробництво одиниці продукції.

За допомо­гою показника суми покриття обчислюють приріст прибутку від реалізації кожної додаткової одиниці продукції. При цьому мож­на використати такий алгоритм розрахунку прибутку:

Пп = К(р-v)-F,

де Пn — прибуток від реалізації п одиниць продукції (грн.);

n — кількість реалізованої продукції (шт. або інші натуральні одини­ці);

р — оптова ціна одиниці продукції (грн);

v — умовно змінні витрати на одиницю продукції (грн);

F— умовно постійні витра­ти на виробництво та збут реалізованої продукції (грн).

Походить (від англ. benchmarking— встановлення контрольної точки) — це перманентний, безперер­вний процес порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих про­цесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємс­тва (структурного підрозділу) з аналогічними об'єктами інших підприємств чи структурних підрозділів.

Виділяють слідуючі види бенчмаркінгу
Внутрішній бенчмаркінг	Бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів	Функціональний бенчмаркінг
Зводиться до аналізу та по­рівняння показників діяльності різних структурних підрозділів одного й того самого підприємства.	Сконце­нтрований на порівняльному аналізі товарів (робіт, послуг), продуктивності виробничих процесів та інших параметрів до­сліджуваного підприємства з аналогічними характеристиками підприємств-конкурентів. Вважається, що найкращим анало­гом для порівняння є “ринковий лідер”. Ідентифікація факто­рів, які зумовлюють відставання досліджуваного підприємства від лідера, дає можливість розробити рекомендації щодо ско­рочення відставання.	Аналізуються окре­мі процеси, функції, методи й технології порівняно з іншими під­приємствами, які не є конкурентами розглядуваного. Фірми, що застосовують схожі методи, прийоми чи технології і не є конку­рентами, охоче йдуть на взаємний обмін первинною інформацією та заінтересовані в реалізації спільних проектів, спрямованих на вдосконалення тих чи інших операцій, що порівнюються.

Вартісний аналіз – це метод контролінгу, що полягає в дослідженні функціональних характеристик продукції, яка виробляється на предмет еквівалентності їх вартості та корисності.