3.2. Статутний капітал і корпоративні права підприємства

Для більшості підприємств базовим елементом власного капі­талу є статутний (номінальний) капітал (далі — СК) — сума вкладів власників (учасників) підприємства в його активи за но­мінальною вартістю відповідно до статутних документів. СК фор­мується при створенні підприємства .

Аб­солютна величина СК, а також управлінські рішення щодо його зміни, мають бути відображені у статутних документах підпри­ємства. Зауважимо, що на підприємствах окремих форм організа­ції бізнесу створюється не статутний капітал, а пайовий капітал. Така стаття передбачена, зокрема, для кредитних спілок, спожив­чих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, житлово-будівельних кооперативів, в яких номінальний капітал формується за рахунок пайових внесків. Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно роз­міщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Формування СК підприємства здійснюється через розміщення корпоративних прав. Таким чином, особливості випуску, первин­ного розміщення, вторинного обігу та анулювання корпоративних прав визначають порядок здійснення суб'єктом господарювання операцій із СК. Основними видами корпоративних прав є акції (прості та привілейовані), частки у СК, паї тощо. Загалом корпора­тивні права являють собою титули власності щодо частки (паю) у СК юридичної особи, що, у свою чергу, визначає такі права його власника: право на управління, право отримання частки прибутку такої юридичної особи, право на частину активів у разі ліквідації суб'єкта господарювання. Емітентом корпоративних прав може бу­ти держава в особі уповноваженого органу або юридична особа, яка від свого імені розміщує корпоративні права і зобов'язується вико­нувати обов'язки, передбачені умовами випуску цих корпоративних прав (наприклад, проспектом емісії акцій). Однією з основних хара­ктеристик корпоративних прав є їх номінальна вартість (номінал), тобто та вартість, яка відображається в сертифікаті акцій і визначає величину участі власника у капіталі суб'єкта господарювання.

Сукупна номінальна вартість емітованих підприємством кор­поративних прав, випущених підприємством, становить його СК. Слід зазначити, що на певну дату не всі випущені корпоративні права можуть бути розміщені серед учасників підприємства або ж розміщені корпоративні права не будуть оплачені повністю. У такому разі маємо вилучений (номінальна вартість нерозміщених або вартість викуплених акцій), або неоплачений (заборгованість власників корпоративних прав щодо їх оплати в межах номіналь­ної вартості), капітал. У випадку розміщення корпоративних прав серед учасників підприємства та їх оплати останніми понад номі­нальну вартість (на величину перевищення реалізаційної вартості корпоративних прав над їх номіналом) формується емісійний до­хід, який включається до додаткового капіталу.

Ключовою характеристикою корпоративних прав є їх вартість. Під час прийняття фінансових рішень заведено оперувати такими показниками вартості (курсу) корпоративних прав, як номінальна вартість, курс емісії, балансова вартість та ринкова вартість (рин­ковий курс).

Показник розрахункового балансового курсу, або балансової вартості (РБК), корпоративних прав визначається співвідно­шенням між елементами власного капіталу підприємства і харак­теризує величину вартості чистих активів підприємства, які при­падають на одиницю номінальної вартості корпоративного права (акції, частки, паю тощо). РБК дорівнює вираженому у відсотках відношенню вартості власного капіталу (далі — ВК) до номіна­льної величини СК. Основними чинниками, які впливають на ве­личину РБК, є величина капітальних резервів і резервів, сформо­ваних за рахунок прибутку, а також нерозподіленого прибутку. Однак РБК характеризує вартість корпоративних прав підприємст­ва, засновану на даних бухгалтерського обліку, і не враховує ри­нкових чинників формування ціни акцій, прихованих резервів (чи збитків) підприємства тощо.

На противагу РБК, ринковий курс корпоративних прав визна­чається виключно дією ринкових факторів і відповідає вартості, за якою акції можуть купуватися і продаватися на організованому (за умови успішного проходження процедури лістингу та неорганізованому ринках цінних паперів. Ринковий курс акцій на організованому ринку цінних паперів визначається на основі процедури котирування і залежить від співвідношення попиту та пропозиції на такі акції на конкретний момент часу. Як правило, ринковий курс не збігається з балансовою вартістю корпоративних прав. Слід також зазначити, що підприємства, як правило, прагнуть максимізувати власну ринкову вартість та забезпечити відносну стабільність ринкового (біржового) курсу корпоративних прав вла­сної емісії — чим даний курс вищий, тим більше можливостей у підприємства щодо залучення додаткового капіталу на основі дода­ткової емісії корпоративних прав та інших цінних паперів.