Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ 2014 Роз.В.І.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
809.63 Кб
Скачать

5. Акти Конституційного Суду України

Діяльність органів конституційної юрисдикції пов’язана з прийняттям певних документів, актів, які опосередковують процес здійснення ними своїх повноважень, а також виступають в якості засобу юридичного оформлення результатів такої діяльності. Акти Конституційного Суду України є засобом формалізації його волі як єдиного в державі органу конституційної юрисдикції.

Чинне законодавство не містить поняття актів Конституційного Суду України. Конституцією України, Законом «Про Конституційний Суд України», а також Регламентом Конституційного Суду України визначені лише види таких актів: ними є рішення, висновки та ухвали. Акти Конституційного Суду України є засобом юридичного оформлення результатів розгляду ним матеріальних, процесуальних чи організаційних питань.

Актам Конституційного Суду України притаманні певні особливості, які зумовлені насамперед природою органу конституційної юрисдикції.

Особливості актів Конституційного Суду України полягають в тому, що вони:

  • мають спеціальний предмет (об‘єкт) - актами Конституційного Суду України вирішуються питання, віднесені до його виключної компетенції. Жоден інший державний орган не уповноважений вирішувати питання, які є предметом діяльності Конституційного Суду України;

  • приймаються в особливому процесуальному порядку;

  • є загальнообов‘язковими на всій території України;

  • є остаточними і оскарженню не підлягають;

  • є засобом гарантування верховенства Конституції України на всій території держави, забезпечення прямої дії її норм і формування єдиного конституційного праворозуміння.

Без сумніву, акти Конституційного Суду України є правовими актами, адже приймаються вони органом, спеціально на те уповноваженим Конституцією, з дотриманням встановлених форми і процедури, є обов'язковими до виконання на території України. Що ж до можливості розуміння актів Конституційного Суду України як актів нормативно-правових, то слід мати на увазі, що в теорії права під останніми розуміють письмові документи, що встановлюють, змінюють, припиняють чи конкретизують норми права. Це дає підстави говорити про нормативно-правову природу рішень Конституційного Суду України в справах про офіційне тлумачення Конституції і законів України, адже таке тлумачення і є способом конкретизації їх норм.

Однак акти тлумачення Конституційного Суду України не можуть розглядатися як самостійні джерела права. Вони є інтерпретаційними актами, мають допоміжний характер і можуть бути застосовані лише у зв’язку із застосуванням відповідної норми.

Нормативне значення, крім рішень в справах про офіційне тлумачення, мають також висновки Конституційного Суду України в справах про конституційність чинних міжнародних договорів України, а також ухвали Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження і про відмову у відкритті конституційного провадження, які містять правові позиції Конституційного Суду України щодо розуміння і тлумачення ним чинного законодавства.

Таким чином, акти Конституційного Суду України мають складну правову природу. Без сумніву, вони є правовими актами, у випадках, передбачених законодавством, мають нормативний зміст, проте не є нормативно-правовими актами в повному розумінні цього поняття. Водночас акти Конституційного Суду України можуть набувати характеру юридичного прецеденту. Саме тому вони є окремим, спеціальним різновидом правових актів, а також допоміжним джерелом (формою) права.

Ухвали є формою вирішення Конституційним Судом процесуальних питань своєї діяльності. Конституційний Суд України приймає процесуальні ухвали про відкриття провадження та про відмову в прийнятті провадження в справі в Конституційному Суді України.

Юридична сила рішень Конституційного Суду України розкривається через їх обов‘язковість, остаточність і правові наслідки.

На обов’язковість вказує ч. 3 ст. 150 Конституції України: «Рішення Конституційного Суду України є обов‘язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені», а також ст. 69 Закону: «Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов‘язковими до виконання». Тобто обов‘язковість властива як рішенням, так і висновкам Конституційного Суду України.

Акти Конституційного Суду України, в яких він дає своє розуміння положень Конституції і законів України, умовно можна вважати їх складовою частиною. Застосування відповідних норм на практиці здійснюється з урахуванням позиції органу конституційної юстиції з відповідного питання.

Щодо остаточності рішення чи висновку Конституційного Суду України, то вона полягає в тому, що вони не підлягають оскарженню (про це, відповідно до статей 65 і 66 Закону, зазначається в кожному рішенні і висновку Конституційного Суду України) і не можуть бути змінені чи скасовані.

Правові наслідки актів Конституційного Суду України визначаються характером (категорією) справ, в яких вони прийняті, і конкретним різновидом цих актів.

Рішення і висновки Конституційного Суду України відрізняються за своєю правовою природою і юридичною силою. Джерелом права, частиною національного законодавства України є рішення Конституційного Суду України з питань конституційності актів і офіційного тлумачення Конституції і законів України, а також висновки про конституційність чинних міжнародних договорів України.

Нормативне значення мають також ухвали Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження і про відмову у відкритті конституційного провадження.

Отже, дослідження особливостей актів Конституційного Суду України дає всі підстави стверджувати, що вони мають нормативно-правову природу, передбачають регулювання найважливіших суспільних відносин, розраховані на всіх учасників правовідносин або їх певну частину, а також на багаторазове застосування при правовому регулюванні відповідних суспільних відносин. Обов’язковість і остаточність рішень Конституційного Суду України свідчить про їх вищу юридичну силу, оскільки вона не може бути переможена повторним прийняттям акта, визнаного Судом неконституційним, жоден орган держави не вправі приймати правові акти, що суперечать офіційним роз’ясненням Конституційного Суду України. Вища юридична сила актів Конституційного Суду України свідчить про їх пріоритет над іншими актами.

Однак, сьогодні існує потреба вдосконалення законодавчої регламентації юридичної природи актів Конституційного Суду України.

По-перше, необхідно визначити час вступу в силу рішень Конституційного Суду України, оскільки на сьогодні дане питання врегульоване не зовсім чітко.

По-друге потребує більш чіткого врегулювання питання наслідків рішень Конституційного Суду України, і, зокрема, рішень про офіційне тлумачення, оскільки такі рішення, будуть певною мірою частиною КУ, є вищими за своєю юридичною природою і тому повинні стояти в ієрархії нормативних актів над законами. Стосовно наслідків рішень Конституційного Суду України про неконституційність нормативно-правових актів, то доцільно було б законодавчо закріпити положення про те, що визначення нормативного акта або окремих його положень такими, що не відповідають КУ, зобов’язує відповідний орган відмінити даний акт або його положення.

По-третє потрібно законодавчо визначити коло суб’єктів, на яких повинні поширюватись обов’язковість і остаточність рішень Конституційного Суду України, зазначавши, що рішення ( висновки ) про конституційність або про офіційне тлумачення є обов’язковим для всіх суб’єктів права, крім випадків, коли у справі є конкретні сторони.

По-четверте, необхідно більш чітко визначити межі дії рішень Конституційного Суду України.

І тому можна зробити висновок, що вдосконалення правового регулювання юридичної природи актів Конституційного Суду України дасть змогу їм займати вище місце в ієрархії нормативно-правових актів України, підвищить авторитет Конституційного Суду України та надасть йому більше можливостей для забезпечення конституційної законності в державі

Висновки.

Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, завданням якого є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

В Україні за часів радянської доби Конституцією УРСР 1978 (після змін республіканської Конституції від 1989 року) був передбачений Комітет конституційного нагляду, але цей орган так і не був сформований. Вже після здобуття Україною незалежності, 3 червня 1992 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Конституційний Суд України», що визначав порядок формування та функції цього органу. Ухваленням чинної Конституції (28 червня 1996), а також Закону України «Про Конституційний Суд України» (16 жовтня 1996) було чітко визначено систему захисту конституції та початок реальної діяльності Конституційного Суду.

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів — по шість призначаються Президентом, Верховною Радою та з'їздом суддів України.

Згідно з Конституцією України, суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг віку сорока років, має вищу юридичну освіту та досвід роботи за фахом не менш як десять років (практична, наукова, педагогічна діяльність), проживав в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Суддя Конституційного Суду призначається на дев'ять років без повторного права бути призначеним на цю посаду.

Суддя Конституційного Суду вступає на посаду від дня складання ним присяги, яку він складає на урочистому засіданні Верховної Ради України, що проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України.

Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень. Конституційний Суд України є колегіальним органом, тож основна його діяльність пов'язана з прийняттям певних юридичних рішень, які здійснюються на засіданнях та пленарних засіданнях Конституційного Суду України. Основна форма роботи Конституційного Суду — пленарні засідання, на яких цей орган: розглядає та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями; затверджує положення про тимчасові комісії, а також їх персональний склад та голів.

Функції Конституційного Суду України — це основні напрями та види діяльності цього суду, що здійснюються відповідно до Конституції та законів України.

Пріоритетним напрямом діяльності Конституційного Суду є здійснення конституційного судочинства в Україні. Втім, це не єдина функція суду, також виділяють функції конституційного контролю, офіційного тлумачення (Конституцію та закони України), арбітражну та функцію конституційного правосуддя.

Відповідно до Конституцій України та Закону «Про Конституційний Суд України», суд приймає рішення та дає висновки у таких справах: вирішення питань відповідності Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України, або тих міжнародних, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в межах, визначених Конституцією; видає офіційне тлумачення Конституції та законів України.

До компетенції Конституційного Суду не входять питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інші питання, що віднесені до повноважень судів загальної юрисдикції. Вирішення питань про відповідність Конституції України відбувається, коли до Конституційного Суду надійде подання від Президента України, Верховного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Рішення і висновки Конституційного Суду є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Конституційний Суд також за зверненням Президента чи Уряду дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або таких договорів, що вносяться до парламенту для ратифікації. Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Правові акти, визнані Конституційним Судом неконституційними повністю, або у певній частині втрачають свою чинність з моменту ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення. Рішення та висновки Конституційного Суду оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання і публікуються у «Віснику Конституційного Суду України», а також в інших офіційних виданнях («Офіційний Вісник України», «Відомості Верховної Ради України», «Голос України», «Урядовий кур'єр»).

Література.

  1. Головін А. С. Захист прав і свобод людини і громадянина єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні : монографія / А. С. Головін. – К. : Логос, 2012. – 384 с.

  2. Головін А. С. Права людини: інтерпретаційна діяльність Конституційного Суду України / А. С. Головін. – К. : Логос, 2012. – 369 с.

  3. Гультай М. М. Конституційна скарга у механізмі доступу до конституційного правосуддя : монографія / М. М. Гультай ; НАПрН України, НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування. – Х. : Право, 2013. – 424 с.

  4. Кампо В. Стан і перспективи розвитку наукових доктрин конституційної юстиції в Україні // [Електро­нний ресурс] – Режим доступу: Юстиніан.- 2012.-№7 http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3844

  5. Конституційна юрисдикція : підручник / Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого" ; за ред.: Ю. Г. Барабаш, А. О. Селіванов. – Х. : Право, 2012. – 168 с.

  6. Савчин М.В. Конституційний Суд України як гарант конституційного ладу: дис. к.ю.н. 12.00.02 / М.В.Савчин. –К., 2004.–186 c.

  7. Селіванов А. О. Питання теорії конституційного правосуддя в Україні. Актуальні питання сучасного розвитку конституційного правосуддя / А. О. Селіванов, А. А. Стрижак. – К. : Логос, 2010. – 276 с.

  8. Селиванов А. А. Вопросы теории конституционного правосудия в Украине / А. А. Селиванов, А. А. Стрижак. – Киев : Логос, 2010. – 272 с.

  9. Кампо В. Легітимність рішень конституційних судів у контексті доктрини верховенства права: компаративний та гносеологічний аспекти / В. Кампо, М. Савчин // Вісник Конституційного Суду України. – 2010. – № 5. – С. 99–109.

  10. Ю. Климчук Значення Конституційного Суду України в конституційному процесі України // [Електро­нний ресурс] – Режим доступу: Вісник Львівського Політехнічного Національного університету http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/15070/1/111_Klymchuk_206_208_69_stud_conf.pdf

  11. Кузнецова Ю. Інститут конституційної скарги: теоретичні аспекти проблеми / Ю. Кузнецова // Вісник Конституційного Суду України. – 2013. – № 4. – С. 91–101.

  12. Савчин М. Забезпечення верховенства конституції у діяльності конституційної юстиції / М. Савчин // Вісник Конституційного Суду України. – 2013. – № 3. – С. 61–72.

  13. Селіванов А. Конституційне правосуддя і конституційна юрисдикція в Україні (доктринальне визначення) / А. Селіванов // Право України. – 2010. – № 6. – С. 34–44.

  14. Тимченко І. Механізм конституційної юрисдикції в Україні: становлення і розвиток / І. Тимченко // Право України. – 2010. – № 6. – С. 12–25.

  15. Тихий В. П. Правовая природа, полномочия, решения и заключения Конституционного Суда Украины / В. П. Тихий // Право Украины. – 2011. – № 3/4. – С. 217–225.

  16. Тищук Т. І. Процедура реалізації рішень Конституційного Суду України / Т. І. Тищук // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2013. – № 5. – С. 38–45.

Контрольні питання.

  1. Дайте визначення понять: «Конституційний Суд України», «конституційне правосуддя», «модель конституційного судочинства», «засідання Конституційного Суду України», «пленарні засідання Конституційного Суду України», «кворум», «самовідвід судді Конституційного Суду України», «конституційне подання», «конституційне звернення», «протокольна ухвала», «тимчасова комісія Конституційного Суду України», «рішення Конституційного Суду України», «висновок Конституційного Суду України», «окремий висновок судді Конституційного Суду України», «окрема думка Конституційного Суду України».

  2. Охарактеризуйте чинну Модель конституційного судочинства в Україні.

  3. Назвіть кількісний склад Конституційного Суду України.

  4. Хто може стати суддею Конституційного Суду України?

  5. На скільки років призначається суддя Конституційного Суду України?

  6. Чи може суддя Конституційного Суду України бути призначеним на повтор­ний строк?

  7. Охарактеризуйте поря­док формування Конституційного Суду України,

  8. Чи мають право утримуватися від голосування судді Конституційного Суду України?

  9. Протягом якого періоду обирається новий суддя Конституційного Суду України, якщо попередній вибуває достроково?

  10. Чи мають право судді Конституційного Суду України публічно висловлювати свою думку з питань конституційності або незаконності актів, винесених на розгляд суду?

  11. Ким і на який строк обираються судді Конституційного Суду України?

  12. Чому рішення у справі приймається, а висновок дається Конституційним Судом України закритій частині пленарного засідання?

  13. Чи можуть акти тлумачення Конституційного Суду України розглядатися як самостійні джерела права?

  14. Охарактеризуйте рішення, висновки та ухвали Конституційного Суду України.

  15. Чи можуть акти Конституційного Суду України набувати характеру юридичного прецеденту?

  16. Розкрийте юридичну сила рішень Конституційного Суду України через їх обов’язковість, остаточність і правові наслідки.

  17. Охарактеризуйте остаточність рішень і висновків Конституційного Суду України.

Лекція. Лекція №18

Тема. Конституційно-правові основи судової влади в Україні

Мета.

Метою лекції є формування у студентів знань про судову владу, її особливості та місце в системі поділу влад в Україні. В результаті вивчення теми студенти мають уяснити принципи побудови судової системи України, компетенцію судів загальної юрисдикції; конституційно-правовий статус Верховний Суд України, Вищої ради юстиції в Україні.

Вступ.

Французький філософ Шарль Луї Монтеск’є, який вперше виділив три гілки влади – законодавчу, судову та виконавчу, наголошував, що суд здійснює тільки функцію правосуддя. А відносини між різними ланками судової системи будуються виключно на принципі незалежності та підкорення лише закону.

З прийняттям Конституції в Україні почався новий етап у розбудові незалежної судової влади. Вперше на конституційному рівні було закріплено значення суду в становленні України як правової держави.

Конституція України передала під юрисдикцію судів усі конфлікти, які виникають у державі і суспільстві. Саме тому Закон України "Про статус суддів", прийнятий 15 грудня 1992 року Верховною Радою України вперше визначив місце та статус судів у системі органів державної влади, встановив гарантії незалежності при здійсненні правосуддя. Прийняття даного Закону як особливо важливого правового акта було історично закономірним: ще 16 липня 1990 р. Верховна Рада України прийняла "Декларацію про державний суверенітет України", в якій вперше було проголошено, що державна влада в Україні здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. І взагалі, зміна статусу судів і суддів стала можливою лише в умовах існування України як суверенної і незалежної держави.

Особливої актуальності дане питання набирає після прийняття 7 червня 2010 року Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що стало важливим та рішучим кроком у перед, адже даний закон визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.

Одним із головних завдань проведення в Україні судово – правової реформи, є утвердження верховенства права, в умовах посилення ролі судової влади в суспільстві як основної гарантії здійснення справедливого судочинства, як фундаментальної засади організації влади в державі.

План.

1. Визначення поняття та природа судової влади

2. Суди – виключні органи правосуддя України

3. Верховний Суд України - найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції

4. Конституційно-правовий статус суддів України

5. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції в Україні

Зміст лекції.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]