- •1. Визначення поняття конституційного права України як галузі
- •2. Ознаки галузі конституційного права України
- •3. Основні методи галузі конституційного права України
- •4. Загальна характеристика конституційно-правових норм
- •5. Принципи конституційного права України
- •1. Предмет і завдання науки конституційного права
- •2.Функції науки конституційного права
- •3. Методологія науки конституційного права
- •4. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •5. Сучасні тенденції розвитку національної науки та навчальної дисципліни конституційного права України
- •1. Сутність проблематики у визначенні джерел конституційного права
- •2. Критерії класифікації джерел галузі конституційного права України
- •3. Види джерел конституційного права України та інші нормативно-правові акти конституційного права України
- •4. Сучасні тенденції розвитку системи джерел конституційного права України
- •1. Визначення поняття та складу конституційно-правових відносин
- •2. Головні суб’єкти конституційно-правових відносин в Україні
- •3. Об’єкти конституційно-правових відносин в Україні
- •4. Характеристика юридичних фактів як підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин
- •5. Сучасні тенденції розвитку конституційно-правових відносин в Україні
- •1.Поняття та основні властивості Конституції України
- •2. Конституціалізм – загальна теорія Конституції України
- •3. Історичні етапи становлення Конституції України (генезис)
- •4. Класифікація, форма та структура конституцій
- •6. Правова охорона Конституції України
- •1. Поняття конституційний та суспільний лад
- •2. Принципи конституційного та суспільного ладу України
- •3. Конституційно-правовий механізм держави Україна
- •2) Організація державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову;
- •4. Загальна характеристика функцій української держави
- •1. Залежно від того, в чиїх соціальних інтересах вони здійснюються, функції держави можна поділити на:
- •2. За соціальним значенням державної діяльності функції держави поділяються на:
- •3. За часом здійснення, або за тривалістю у часі їхнього здійснення державні функції у правовій науці поділяють на:
- •4. За сферами політичної спрямованості (внутрішня і зовнішня політика) функції держави поділяють на:
- •5. Структура конституційного та суспільного ладу в Україні
- •6. Конституційні основи громадянського суспільства
- •7. Проблеми формування конституційних засад внутрішньої та зовнішньої політики України
- •8. Гарантії конституційного та суспільного ладу в Україні
- •Поняття, структура конституційно – правового статусу людини і громадянина
- •Тенденції конституційно – правового регулювання основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
- •Три покоління прав людини
- •Колективні права та права індивіда
- •Класифікація прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •Співвідношення міжнародно – правового й національного регулювання прав і свобод людини та забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини
- •1. Поняття та зміст громадянства в Україні
- •2. Загальна характеристика принципів громадянства в Україні
- •3. Порядок набуття і припинення громадянства в Україні
- •4. Конституційно-правовий статус органів, які вирішують питання громадянства в Україні
- •5. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •6. Правовий статус біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту
- •1. Поняття конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •2. Класифікація конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •3. Загальна характеристика громадянських прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •4. Загальна характеристика політичних прав та свобод громадян в Україні
- •5. Економічні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •6. Соціальні права і свободи людини і громадянина в Україні
- •7. Культурні права і свободи людини і громадянина в Україні
- •8. Обов'язки людини і громадянина в Україні
- •9. Загальна характеристика гарантій прав і свобод людини та громадянина в Україні
- •10. Порядок звернення громадян до Європейського суду з прав людини
- •1. Поняття, форми безпосередньої демократії в Україні
- •2. Загальна характеристика основних принципів виборів в Україні
- •3. Види виборів та виборчих систем в Україні
- •4. Правова регламентація порядку організації та проведення виборів народних депутатів в Україні
- •5. Відповідальність за порушення виборчого законодавства
- •1. Поняття державної влади в Україні
- •2. Реалізація державної влади
- •3. Загальна характеристика складових елементів конституційного статусу органів державної влади в Україні
- •4. Критерії класифікації органів державної влади в Україні
- •5. Загальна характеристика основоположних принципів організації та функціонування державних органів в Україні
- •6. Загальна характеристика інших принципів організації та діяльності органів державної влади в Україні
- •7. Сучасна система органів державної влади після конституційної реформи 2010 року в Україні
- •1. Визначення понять «Верховна Рада», «парламент» та «парламентаризм» в Україні
- •2. Основні функції Верховної Ради України
- •3. Повноваження Верховної Ради України
- •4. Загальна характеристика складу та структура Верховної Ради України
- •5. Організаційно-правові засади діяльності Верховної Ради України
- •6. Законодавча процедура
- •7. Конституційно-правовий статус апарату Верховної Ради України
- •8. Конституційно-правовий статус Рахункової палати Верховної Ради України
- •9. Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •10. Юридична природа актів Верховної Ради України
- •1.Теоретичні основи правового статусу Голови Верховної Ради України
- •2. Правове регулювання процедури обрання Голови Верховної Ради України
- •3.Система повноважень Голови Верховної Ради України
- •4. Особливості реалізації сесійних повноважень Голови Верховної Ради України
- •5. Особливості реалізації позасесійних повноважень Голови Верховної Ради України
- •6. Акти Голови Верховної Ради України
- •7. Припинення повноважень Голови Верховної Ради України
- •1. Теоретичні основи правового статусу народного депутата України
- •2. Права народного депутата України у Верховній Раді України
- •3. Інші права народного депутата України
- •4. Процедура дострокового припинення повноважень народного депутата України
- •5. Особливості правового статусу депутата органів місцевого самоврядування в Україні
- •6.Основні гарантії діяльності депутата в Україні
- •1. Еволюція інституту президентства в Україні
- •2. Конституційно-правовий статус Президента України
- •3. Порядок виборів Президента України
- •4. Основні повноваження Президента України
- •5. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •6. Правовий статус Адміністрації Президента України
- •7. Акти Президента України
- •1. Поняття виконавчої влади та система її органів в Україні
- •2. Конституційно – правовий статус Кабінету Міністрів України
- •4. Особливості статусу міністерств в України
- •5. Особливості статусу інших центральних органів виконавчої влади
- •6. Правовий статус місцевих державних адміністрацій в Україні
- •7. Значення адміністративно – правової реформи в Україні
- •1. Історія утвердження Конституційного Суду України
- •2. Порядок формування Конституційного Суду України
- •3. Повноваження Конституційного Суду України
- •4. Порядок розгляду справ Конституційним Судом України
- •5. Акти Конституційного Суду України
- •1. Визначення поняття та природа судової влади
- •2. Суди – виключні органи правосуддя України
- •3. Верховний Суд України - найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції
- •4. Конституційно-правовий статус суддів України
- •5. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції в Україні
- •1. Поняття та історія функціонування прокуратури на території України
- •2. Система та структура прокуратури України
- •3. Функції, повноваження та гарантії діяльності прокуратури в Україні
- •4. Прокурорський нагляд та акти прокурорського реагування
- •1. Визначення поняття та форми територіального устрою
- •2. Історичні аспекти формування адміністративно-територіального устрою України
- •3. Система адміністративно-територіального устрою України
- •4. Проблеми сучасного адміністративно-територіального устрою України
- •5. Конституційно-правові аспекти реформування територіального устрою України на сучасному етапі
- •1. Визначення понятття та політико-правова природа місцевого самоврядування
- •2. Теорії походження та сучасна концепція місцевого самоврядування
- •3. Система та функції місцевого самоврядування в Україні
- •4. Організаційно-правові форми місцевого самоврядування в Україні
- •5. Гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •1. Еволюція становлення ( утворення) Автономної Республіки Крим
- •2. Автономна Республіка Крим як складова Української держави
- •3. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •4. Проблеми нормотворчої діяльності Автономної Республіки Крим
- •5. Взаємодія Автономної Республіки Крим з органами державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Визначення, поняття, об’єкти, суб’єкти та принципи національної безпеки
- •2. Сучасні законодавчі основи забезпечення національної безпеки та оборони України
- •3. Система забезпечення Національної оборони України
- •4. Статус, склад, порядок формування Ради національної безпеки і оборони України
- •5. Основні завдання рнбо та порядок прийняття нею рішень
- •6. Організація та структура Збройних Сил України
- •7. Принципи та ознаки будівництва Збройних Сил України
7. Значення адміністративно – правової реформи в Україні
Адміністративне реформування в нашій державі було розпочато наприкінці минулого десятиліття і поетапно триває до сьогоднішнього дня. Зміни, які відбуваються у ході адміністративного реформування, мають спиратися на детальний аналіз попереднього вітчизняного досвіду реформування, оскільки це може давати змогу проаналізувати і врахувати проблеми й помилки, що мали місце у процесі здійснення певних адміністративних перетворень.
Адміністративна реформа — вид політико-правової реформи, яка здійснюється у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з органами місцевого самоврядування.
Основною метою реформування є створення ефективної системи публічної адміністрації, що надаватиме якісні публічні послуги громадянам на рівні, що відповідає європейським стандартам, забезпечуватиме оптимальне використання публічних коштів та буде здатна вчасно і адекватно реагувати на соціально-економічні та зовнішньополітичні виклики. Тобто адміністративне реформування стосується надзвичайно широкого спектра сфер життєдіяльності державного апарату.
Процес становлення адміністративної системи в Україні почав формуватися в 1991 році, коли було утворено Кабінет Міністрів України. Через деякий час було введено посаду Президента України. Інший напрям адміністративних змін стосувався системи центральних органів виконавчої влади.
На початку 1992 р. було створено 26 міністерств. Проте не було приділено належної уваги проблемі формування переліку секторів діяльності відповідно до нової суспільної системи з ринковою економікою та їх чіткого розподілу в системі виконавчої влади. Прийняття у червні 1996 р. нової Конституції України знову змінило форму державного правління. Відбулося зміщення в бік моделі парламентської республіки. Таким чином, реформаційні процеси становлення вітчизняної адміністративної системи завершилися з прийняттям у 1996 р. Конституції України, що запровадила президентсько-парламентську форму правління. Така тенденція адміністративного реформування, на відміну від попередніх етапів, вперше запровадила систему стримувань та противаг в Україні.
Сучасний стан реформування публічної адміністрації, який було розпочато у 2010 р. і який триває до сьогодні, з позитивної сторони характеризується тим, що в Україні сформовано більшість інститутів публічної адміністрації, створено нову правову базу, яка регламентує державне управління та місцеве самоврядування.
Порівнюючи сучасний стан з більш ранніми етапами реформування, можемо побачити не значну різницю, а скоріше схожу проблематику. На всіх етапах було зроблено ухил не на розмежування повноважень адміністративних органів, а на їх, по-суті, прямолінійну оптимізацію.
Також необхідно зазначити, що Президент України у рамках реформування виконавчої влади отримав потужний вплив на цю гілку. Ситуація, в якій управління гілкою влади здійснюється з двох управлінських центрів, називається біцефальним управлінням. Крім того, на сьогоднішній день не має його чіткого правового забезпечення. Відсутні нормативно-правові акти, які б надавали цьому процесу комплексності і системності.
9 грудня 2010 року Президент України оптимізував систему центральних органів виконавчої влади України своїм Указом № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».
Для того, щоб посприяти належній реалізації заходів з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, підготовки узгоджених пропозицій щодо визначення повноважень центральних органів виконавчої влади, розпорядженням Президента України від 23 грудня 2010 року N 1203-рп утворено робочу групу з опрацювання питань, пов’язаних із оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади, керівником якої призначений міністр юстиції України.
До компетенції робочої групи віднесено розробку плану першочергових заходів щодо забезпечення оптимізації системи центральних органів виконавчої влади; здійснення аналізу проектів положень про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та підготовку висновків стосовно оптимізації повноважень міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їхніх завдань і функцій; аналіз забезпечення центральних органів виконавчої влади будівлями, приміщеннями, іншим майном та за результатами аналізу внесення відповідних пропозицій щодо оптимізації використання ними таких будівель, приміщень, майна тощо.
Відповідно до Конституційної реформи 2010 року, реформування органів виконавчої влади здійснюється у два етапи: перший – це реформа центральних органів виконавчої влади; другий пов’язаний із оптимізацією влади на місцях.
Перший етап розпочався Указом Президента України від 9 грудня 2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», відповідно до якого поєднаний галузевий і територіальний принципи управління.
На другому етапі здійснюватиметься оптимізація органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на місцях, при цьому більшість представництв міністерств у регіонах ліквідовуватиметься, а їхні функції передаватимуться органам місцевого самоврядування.
Отже, за своїм змістом адміністративна реформа є цілісним комплексом узгоджених заходів, спрямованих на суттєве підвищення рівня керованості життєво важливих процесів у суспільстві шляхом науково обґрунтованого створення ефективного механізму державного управління, розвитку адміністративного законодавства, поліпшення кадрового, інформаційно-технічного і фінансово-економічного забезпечення організації виконавчої влади та місцевого самоврядування.
6 квітня 2011 року Президент України додатково оптимізував систему центральних органів виконавчої влади України своїм Указом № 370/2011 «Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади».
Загалом, незважаючи на значні проблеми і складності в адміністративному реформуванні, необхідно зауважити, що поки не буде здійснено реформу публічної адміністрації, в державі навряд чи зможуть відбуватися реформи в інших сферах суспільного і політичного життя.
Насамкінець слід зазначити, що активне втілення у життя концептуальних положень адміністративного реформування неодмінно надасть можливість запровадити нові ефективні методи публічного адміністрування, створити широкий спектр розподілу повноважень між органами влади.
Висновки.
Підсумовуючи, слід звернути увагу на таке. Виконавча влада — влада, що має право безпосереднього управління державою. Носієм цієї влади в масштабах усієї країни є уряд.
Державна, зокрема, виконавча влада, нерозривно пов'язана з політичною владою. Конкретно цей зв'язок виявляється у соціально-політичній функції виконавчої влади, яка спрямовує владно-політичну та владно-адміністративну діяльність усієї системи виконавчих органів на чітке і неухильне виконання законів та інших нормативно-правових актів і безпосереднє керівництво об'єктами управління.
Суб'єктами виконавчої влади в Україні, які здійснюють перелічені функції, є:
органи загальної компетенції — вищі органи у системі органів виконавчої влади;
органи спеціальної компетенції — центральні органи державної виконавчої влади;
місцеві органи державної виконавчої влади.
У своїй сукупності суб'єкти виконавчої влади утворюють єдину систему органів.
Виконавчій владі та системі її органів присвячено розділ VI Конституції "Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади".
Єдність системи органів виконавчої влади обумовлена: єдністю всієї державної влади, яка випливає з державної цілісності України; розмежуванням компетенції органів виконавчої влади; їх спільною діяльністю. У межах цієї системи визначається порядок формування окремих її елементів.
Очолює систему Кабінет Міністрів України — вищий орган виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри.
Середньою ланкою цієї системи є центральні органи виконавчої влади: міністерства, державні комітети та центральні органи державної виконавчої влади зі спеціальним статусом, підпорядковані Кабінету Міністрів України.
Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Міністр як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розроблення і реалізацію державної політики, спрямовує і координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відання, приймає рішення щодо розподілу відповідних бюджетних коштів.
Діяльність таких центральних органів виконавчої влади як агентство, інспекція, служба спрямовується і координується Прем'єр-міністром України або одним із віце-прем'єр-міністрів чи міністрів. Такий центральний орган виконавчої влади вносить пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України та забезпечує її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання. Центральний орган виконавчої влади очолює його голова.
Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження, щодо нього може встановлюватись спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолює його голова. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.
Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади.
Урядові органи державного управління здійснюють: управління окремими підгалузями або сферами діяльності; контрольно-наглядові функції; регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб.
Органами виконавчої влади України місцевого або територіального рівня є, по-перше, органи виконавчої влади загальної компетенції, місцеві державні адміністрації в областях і районах, які підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. По-друге, до цього рівня належать також органи спеціальної (галузевої та функціональної) компетенції, які безпосередньо підпорядковані як центральним органам виконавчої влади, так і відповідним місцевим органам виконавчої влади.
Компетенція органів виконавчої влади визначається окремо для кожної ланки системи органів виконавчої влади.
Згідно з ч. 12 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади. Загальні основи компетенції та функції Кабінету Міністрів України визначені у ст. 116 Конституції України, а в повному обсязі — в Законі України "Про Кабінет Міністрів України".
Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади сформульовані у відповідних Положеннях про ці органи.
Компетенція місцевих державних адміністрацій визначена у ст. 119 Конституції України та Законі України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р.
У межах своєї компетенції вищі органи виконавчої влади організують реалізацію внутрішньої і зовнішньої політики Української держави; здійснюють керівництво і регулюють соціально-економічну сферу; забезпечують єдність системи виконавчої влади; спрямовують і контролюють діяльність підлеглих органів виконавчої влади; здійснюють управління власністю незалежно від її форм; розробляють і реалізують загальнодержавні програми.
Система органів виконавчої влади не є стабільною. Внаслідок проведеної конституційної реформи, проведеної у 2004 році і відміненої у 2010 року, а також перманентно здійснюваної адміністративної реформи, перелік і розподіл повноважень центральних органів виконавчої влади часто істотно змінюються.
Для того, щоб бути обізнаним із сучасною структурою органів виконавчої влади студентам слід пильно слідкувати за нормотворчістю Президента Україні у цій сфері.
Контрольні питання.
Дайте визначення понять: «виконавча влада», «система виконавчої влади», «виконавча діяльність», «розпорядча діяльність», «Кабінет Міністрів України», «компетенція Кабінету Міністрів України», «програма діяльності Кабінету Міністрів України», «постанова уряду», «розпорядження уряду», «відставка Кабінету Міністрів України», «міністерство», «центральний орган виконавчої влади», «центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом», «апарат міністерства», «колегія міністерства», «допоміжний орган міністерства», «наказ міністерства», «служба як центральний орган виконавчої влади», «агентство як центральний орган виконавчої влади», «інспекція як центральний орган виконавчої влади», «міністр», «місцева державна адміністрація», «адміністративна реформа».
Охарактеризуйте виконавчу та розпорядчу складову управління, здійснюваного органами виконавчої влади.
Охарактеризуйте функції суб'єктів виконавчої влади.
Назвіть складові системи органів виконавчої влади. З яких рівнів складається система органів виконавчої влади.
Який орган очолює виконавчу гілку влади в Україні?
Охарактеризуйте склад Кабінету Міністрів України.
Назвіть завдання і функції Кабінету Міністрів України.
Охарактеризуйте компетенцію українського уряду.
Перелічіть принципи, на яких ґрунтується діяльність уряду.
Яку роль у діяльності уряду відіграє Програма діяльності Кабінету Міністрів України?
За яких умов Програма діяльності Кабінету Міністрів України вважається схваленою?
Порівняйте постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України.
Назвіть два варіанти припинення повноважень уряду.
Назвіть повний перелік обставин, внаслідок яких може мати місце відставка Кабінету Міністрів України.
Чи є міністерства та інші центральні органи виконавчої влади юридичними особами?
Ким утворюються, реорганізуються та ліквідуються міністерства та інші центральні органи виконавчої влади?
Яким нормативним актом затверджена схема організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади?
Які види центральних органів виконавчої влади передбачає схема організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади?
Назвіть повноваження міністра як керівника міністерства?
Що таке апарат міністерства?
Чи є територіальні органи міністерства юридичними особами?
Які особливості притаманні службі як центральному органу виконавчої влади?
Які особливості притаманні агентству як центральному органу виконавчої влади?
Які особливості притаманні інспекції як центральному органу виконавчої влади?
Якими повноваженнями наділені місцеві державні адміністрації?
Виконання яких завдань забезпечують місцеві державні адміністрації?
Чому місцеві державні адміністрації перебувають у системі подвійного підпорядкування?
Якою є правова природа розпоряджень голів місцевих державних адміністрацій?
Охарактеризуйте ціль та етапи проведення адміністративної реформи.
Література.
Гошовський В. Правова природа органів виконавчої влади як однієї з гілок влади // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.yourfuture.org.ua/ua/pb/2012/7/Goshovskyi.pdf
Журавльов Д.В. Особливості функціонування центрального органу виконавчої влади України як субєктиа адміністративно-правового регулювання // Актуальнi проблеми права: теорiя i практика.-2012.- №25. . irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe
Кафарський В. І., Припхан І. І. Конституційне право України у схемах (Реком. МОН).-Навч. посібник– К.: Видавництво Ліра-К, 2013. – 272с.
Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Барабаш та ін. ; Нац. акад. прав. наук України. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2011. – 1128 с.
Конституція України: Науково-практичний коментар / [В.Б. Авер’ янов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін.] ; Ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. – Харків: Видавництво «Право»; К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 808 с.
Конституція України : наук.-практ. комент. / Нац. акад. прав. наук України ; редкол.: В. Я. Тацій [та ін.]. – 2-ге вид., переробл., і допов. – Х. : Право, 2012. – 1128 с.
Конституційне право України : підручник / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; за ред.: В. П. Колісник, Ю. Г. Барабаш. – Х. : Право, 2010. – 416 с.
Крейденко В.В. Кабінет Міністрів України в контексті адміністративної реформи: проблеми теорії та практики // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej13/txts/Kreidenko.pdf
Кальниш Ю. Проблеми та перспективи реформування адміністративної ситеми в Україні // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/ukrpolituk/1/11.pdf
Крупчан О.Д. Організація виконавчої влади в Україні. – Монографія. – К.: Вид-во УАДУ, 2011. – 180 с.
Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конституційне право України. - Підручник– К.: Видавництво Ліра-К, 2012. –576с.
Федоренко В. Л. Система центральних органів виконавчої влади у механізмі державного управління: нормопроектні т організаційно-правові аспекти // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=58
Лекція. Лекція №17
Тема. Конституційний Суд України
Мета. Метою лекції є формування у студентської аудиторії комплексного уявлення про Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції України; суть та порядок його діяльності; процедури розгляду ним справ; склад і порядок формування цього органу; його компетенцію та природу його рішень.
Вступ.
Досвід демократичних країн показує, що значним чинником дотримання принципу поділу влади і завадою надмірному посиленню однієї з гілок влади є спеціальний орган конституційної юрисдикції, який наділяється правом тлумачити Конституцію та визнавати правові акти вищих органів державної влади неконституційними.
Таким надзвичайно важливим для існування в нашій країні демократичного ладу органом є Конституційний Суд України, утворення якого стало можливим після ухвалення нової Конституції України в 1996 році.
Відтепер «монополією на істину» не володіє навіть єдиний законодавчий орган — Верховна Рада України. Адже кожен її правовий акт, а також акт Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим може бути перевірений на предмет відповідності нормам Конституції.
Важливим є також те, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, можуть ініціювати розгляд в Конституційному Суді питань про тлумачення окремих норм Конституції та законів. За допомогою Конституційного Суду може бути уникнено ситуації, коли розуміння закону окремим державним відомством могло не відповідати духу і букві закону, порушувати конституційні права особи.
План.
Історія утвердження Конституційного Суду України
Порядок формування Конституційного Суду України
Повноваження Конституційного Суду України
Порядок розгляду справ Конституційним Судом України
Акти Конституційного Суду України
Зміст лекції.