7. Акти Президента України

На виконання своїх повноважень Президент України може приймати два види правових актів: укази і розпорядження (ч. 3 ст. 106 Конституції України).

Проекти правових актів Президента України розробляють та вносять Глава Адміністрації Президента України, радники Президента України, структурні підрозділи Адміністрації Президента України, Кабінет Міністрів України, міністерства, центральні органи виконавчої влади у межах своєї компетенції, Рада Міністрів АРК. На підпис Президентові України укази та розпорядження подає Глава Адміністрації Президента України.

Правові акти Президента України можуть бути визнані Конституційним Судом України неконституційними, що має своїм наслідком втрату ними чинності з моменту прийняття такого рішення.

Правові акти Президента України є підзаконними, оскільки приймаються на основі та в межах Конституції і законів України.

Укази - це нормативно-правові чи індивідуально-владні акти, які приймаються Президентом України на виконання Конституції та законів України з найважливіших питань державного і суспільного життя. Нормативні акти Президента України поширюються на невизначене коло суб'єктів правовідносин, а індивідуально-владні акти мають індивідуальне, тобто персоніфіковане спрямування.

Указами Президента України оформляються:

• скасування актів Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, рішень голів місцевих державних адміністрацій;

• нагородження державними нагородами, присвоєння почесних звань;

• присвоєння вищих дипломатичних рангів, вищих військових звань, інших спеціальних звань і класних чинів;

• прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, надання притулку;

• рішення Президента України щодо призначення та звільнення з посад керівників відповідних державних органів, установ та організацій;

• встановлення президентських відзнак та нагородження ними;

• помилування.

Деякі укази Президента України контрасигнуються.

Контрасигнація (від лат. contra і signo - засвідчую, підписую) - це скріплення акта Президента України підписами Прем'єр-міністра України або міністрами, відповідальними за правовий акт та його виконання, у результаті чого вони стають політично та юридично відповідальними за указ глави держави.

Конституція України встановлює процедуру контрасигнування указів Президента України (ч. 4 ст. 106), які спрямовані на:

• припинення повноважень Верховної Ради України;

• призначення за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих адміністрацій та припинення їх повноважень;

• прийняття рішень Радою національної безпеки та охорони України;

• призначення на посади та звільнення з посад за згодою Верховної Ради України Голови Фонду державного майна України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

• утворення, ліквідацію та реорганізацію міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

• призначення на посади третини складу суддів Конституційного Суду України;

• здійснення представництва України в інших державах та міжнародних організаціях тощо.

Розпорядження - це індивідуально-владні внутрішньо-організаційні акти Президента України, що приймаються з питань кадрового та іншого забезпечення.

Розпорядженнями Президента України оформляються:

• рішення з кадрових, оперативних та організаційних питань Адміністрації Президента України;

• призначення уповноважених Президента України для представництва інтересів глави держави у відповідних державних органах, установах, організаціях;

• доручення Кабінету Міністрів України, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади;

• призначення представників від України для участі у роботі міжнародних форумів та переговорів із делегаціями закордонних держав.

Правові акти Президента України не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк після їх підписання оприлюднюються в офіційних друкованих виданнях: "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України". Оприлюднені правові акти набирають чинності через 10 днів або в інший визначений самим правовим актом строк, але не раніше дня опублікування у зазначених офіційних виданнях.

Висновки.

В результаті вивчення теми слід уяснити, що інститут президентства — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, змістом яких є діяльність президента України. Це передусім політико-правові відносини, які можуть носити як паритетний, так і субординаційний характер, вони врегульовані переважно конституційним, а крім того також адміністративним, кримінальним і цивільним правом.

Інститут Президента України є порівняно новим явищем у політичному житті і державному будівництві України. Він має складну внутрішню структуру, що включає чотири групи норм, які визначають: порядок виборів президента (в тому числі інавгурацію); його статус в системі інших органів державної влади; його функції і повноваження; припинення виконання президентських повноважень.

Згідно з Конституцією України, Президент України є главою держави. Проте, обсяг його повноважень, місце і роль серед інших органів державної влади, можливості щодо впливу на виконавчу владу істотно змінювались протягом існування Української держави.

Статус Президента України визначено у розділі V Конституції України, де сформульовані права та обов'язки Президента як глави держави, порядок його обрання, а також можливість усунення з поста та припинення його повноважень.

Президент України — єдина посадова особа в Україні, яка наділена правом виступати від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Повноваження Президента України, закріплені у Конс­титуції України, можна поділити на декілька груп, серед яких, насамперед, треба виділити такі: представницькі повноваження; повноваження, що стосуються діяльності Верхов­ної Ради України; повноваження, пов'язані з призначенням на по­сади і звільненням з посад членів Кабінету Мі­ністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих дер­жавних адміністрацій та інших посадових осіб; повноваження у сфері забезпечення державної незалежності, національної безпеки та оборони нашої країни; установчі повноваження; повноваження в галузі правосуддя; повноваження, пов'язані з наданням громадян­ства України та його позбавленням, наданням притулку в Україні; повноваження у сфері законодавства.

В Україні Президент обирається на п'ять років. Відповідно до ст. 103 Конституції України, Президентом України може бути виключно громадянин України, який проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років. 

У відповідності до Закону України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р., виборчий процес включає такі етапи: утворення територіальних виборчих округів; утворення виборчих дільниць; утворення окружних та дільничних виборчих комісій; формування списків виборців, їх перевірка та уточнення; висування та реєстрація кандидатів; проведення передвиборної агітації; голосування у день виборів Президента України; підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України. У разі необхідності виборчий процес може включати також такі етапи: повторне голосування; підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків повторного голосування та результатів виборів Президента України.

Ст. 108 Конституції України встановила, що підставами дострокового припинення повноважень Президента України є: відставка; неможливість виконання своїх повноважень за станом здоров'я; усунення з поста в порядку імпічменту; смерть.

Відповідно до п.28 ст.106 Конституції, глава української держави «створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби», які входять до складу президентського апарату. З 25 лютого 2010 допоміжний орган Президента України носить назву Адміністрація Президента України і є постійно діючим органом, що утворюється Президентом України відповідно до Конституції України для забезпечення здійснення ним своїх повноважень як глави держави. Адміністрація не є органом державної влади, оскільки не має власних владних повноважень; це – адміністративний апарат Президента, який вступає у правовідносини з іншими органами тільки за дорученнями глави держави.

На виконання своїх повноважень Президент України може приймати два види правових актів: укази і розпорядження (ч. 3 ст. 106 Конституції України). При цьому укази - це нормативно-правові чи індивідуально-владні акти, які приймаються Президентом України на виконання Конституції та законів України з найважливіших питань державного і суспільного життя. Розпорядження - це індивідуально-владні внутрішньо-організаційні акти Президента України, що приймаються з питань кадрового та іншого забезпечення.

Деякі укази Президента України контрасигнуються. Контрасигнація - це скріплення акта Президента України підписами Прем'єр-міністра України або міністрами, відповідальними за правовий акт та його виконання, у результаті чого вони стають політично та юридично відповідальними за указ глави держави.

Література.

1. Берназюк Я. О. Послання Президента України до народу та до Верхо­вної Ради України як офіційні документи (акти) глави держави [Електро­нний ресурс] / Я. О. Берназюк // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 63–68. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10bjoagd.pdf)

2. Кафарський В. І., Припхан І. І. Конституційне право України у схемах (Реком. МОН).-Навч. посібник– К.: Видавництво Ліра-К, 2013. – 272с.

3. Конституція України : наук.-практ. комент. / Нац. акад. прав. наук України ; редкол.: В. Я. Тацій [та ін.]. – 2-ге вид., переробл., і допов. – Х. : Право, 2012. – 1128 с.

4. Конституційне право України : підручник / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; за ред.: В. П. Колісник, Ю. Г. Барабаш. – Х. : Право, 2010. – 416 с.

5. Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Барабаш та ін. ; Нац. акад. прав. наук України. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2011. – 1128 с.

6. Погорілко В. Ф. Конституційне право України: підручник / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко ; Нац. акад. внутр. справ. – 3-тє вид. переробл. та доопр. – К. : Ліра-К, 2011. – 532 с.

7. Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конституційне право України. - Підручник– К.: Видавництво Ліра-К, 2012. –576с.

8. Скомороха Т. В. Участь Президента України у законодавчому процесі / Т. В. Скомороха // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України.- 2011.-№2(5).-С.29-35 або [Електро­нний ресурс] – Режим доступу: http://instzak.rada.gov.ua/instzak/doccatalog/document?id=5065

Контрольні питання.

1. Дайте визначення понять: «інститут президентства», «інститут Президента України», «елементи інституту президентства», «Президент України», «правовий статус Президента України», «компетенція Президента України», «виборчий процес», «чергові вибори Президента України», «позачергові вибори Президента України», «повторні вибори Президента України», «відставка Президента України», «апарат Президента України», «Глава Адміністрації Президента України», «укази Президента України», «розпорядження Президента України», «контрасигнація».

2. Коли в Україні була введена посада Президента України?

3. У якому розділі чинної Конституції України визначено правовий статус Президента України?

4. Як змінився правовий статус Президента України з часу його впровадження? Охарактеризуйте еволюцію інституту президентства в Україні.

5. Які групи норм включає інститут президента?

6. Чи є Президент України главою держави?

7. Чи є Президент України главою уряду?

8. Охарактеризуйте представницьку функцію Президента України.

9. Охарактеризуйте місце Президента України в системі стримувань і противаг.

10. Охарактеризуйте статус Президента України як гаранта Конституції.

11. Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.

12. На який строк в Україні обирається Президент?

13. Як вирішується питання про можливість переобрання президента в Україні?

14. Назвіть обов’язкові і факультативні етапи виборчого процесу Президента України.

15. Назвіть групи повноважень Президента України.

16. Охарактеризуйте повноваження Президента України щодо проведення внутрішньої політики.

17. Охарактеризуйте повноваження Президента України у зовнішній політиці.

18. Обґрунтуйте тезу: «Президент є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України».

19. Обґрунтуйте тезу: «Президент є Гарантом державного суверенітету та територіальної цілісності України».

20. Назвіть завдання Адміністрації Президента України.

21. Перелічіть повноваження Адміністрації Президента України.

22. Хто входить до складу Адміністрації Президента України.

23. Назвіть види актів Президента України.

24. Які рішення Президента України оформляються указами?

25. Які рішення Президента України оформляються розпорядженнями?

Лекція. Лекція №16

Тема. Виконавча влада в Україні

Мета. Метою лекції є формування у студентів знань про виконавчу владу, її особливості та місце в системі поділу влад в Україні. В результаті вивчення теми студенти мають уяснити принципи побудови системи органів виконавчої влади, компетенцію уряду, центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій в Україні, а також вияснити основні вектори трансформації виконавчої гілки влади в процесі здійснення адміністративно – правової реформи.

Вступ.

Загальновідомий у світі термін "виконавча влада" за часи радянської влади був фактично вилучений з наукового, зокрема конституційно-правового, обігу. Тоді домінувала теорія про поєднання у радах законодавчої і виконавчої влади.

Здавалося, що всевладдя рад цілком поглинуло виконавчу владу як самостійну форму державно владних проявів. Звідси безпосереднє втручання часто некваліфікованих законодавців у сферу виконавчо-розпорядчих органів та в їх діяльність. Це призвело до того, що проблема державного будівництва в Україні — створення дієвого механізму реалізації законів — і досі не розв'язана.

На даний час використання терміна "виконавча влада" пов'язано передусім з переходом до розподілу єдиної державної влади на три гілки влади — законодавчу, виконавчу та судову.

Виконавча влада в Україні є відносно самостійною гілкою (формою, видом) єдиної державної влади. Проте слід пам’ятати, що виконавча влада є самостійною лише у зв'язку з практичною реалізацією Конституції, законів України в загальнодержавному та функціонально-компетенційному масштабі. Виконавча влада в Україні має державно-правову природу, наділена владними повноваженнями, що виявляється в її можливостях впливати на поведінку і діяльність людей, їх об'єднань, праві й можливостях підкоряти своїй волі інших.

План.

1. Поняття виконавчої влади та система її органів в Україні

2. Конституційно – правовий статус Кабінету Міністрів України

3. Загальна характеристика центральних органів виконавчої влади України

4. Особливості статусу міністерств в України

5. Особливості статусу інших центральних органів виконавчої влади

6. Правовий статус місцевих державних адміністрацій в Україні

7. Значення адміністративно – правової реформи в Україні

Зміст лекції.