
- •1. Визначення поняття конституційного права України як галузі
- •2. Ознаки галузі конституційного права України
- •3. Основні методи галузі конституційного права України
- •4. Загальна характеристика конституційно-правових норм
- •5. Принципи конституційного права України
- •1. Предмет і завдання науки конституційного права
- •2.Функції науки конституційного права
- •3. Методологія науки конституційного права
- •4. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •5. Сучасні тенденції розвитку національної науки та навчальної дисципліни конституційного права України
- •1. Сутність проблематики у визначенні джерел конституційного права
- •2. Критерії класифікації джерел галузі конституційного права України
- •3. Види джерел конституційного права України та інші нормативно-правові акти конституційного права України
- •4. Сучасні тенденції розвитку системи джерел конституційного права України
- •1. Визначення поняття та складу конституційно-правових відносин
- •2. Головні суб’єкти конституційно-правових відносин в Україні
- •3. Об’єкти конституційно-правових відносин в Україні
- •4. Характеристика юридичних фактів як підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин
- •5. Сучасні тенденції розвитку конституційно-правових відносин в Україні
- •1.Поняття та основні властивості Конституції України
- •2. Конституціалізм – загальна теорія Конституції України
- •3. Історичні етапи становлення Конституції України (генезис)
- •4. Класифікація, форма та структура конституцій
- •6. Правова охорона Конституції України
- •1. Поняття конституційний та суспільний лад
- •2. Принципи конституційного та суспільного ладу України
- •3. Конституційно-правовий механізм держави Україна
- •2) Організація державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову;
- •4. Загальна характеристика функцій української держави
- •1. Залежно від того, в чиїх соціальних інтересах вони здійснюються, функції держави можна поділити на:
- •2. За соціальним значенням державної діяльності функції держави поділяються на:
- •3. За часом здійснення, або за тривалістю у часі їхнього здійснення державні функції у правовій науці поділяють на:
- •4. За сферами політичної спрямованості (внутрішня і зовнішня політика) функції держави поділяють на:
- •5. Структура конституційного та суспільного ладу в Україні
- •6. Конституційні основи громадянського суспільства
- •7. Проблеми формування конституційних засад внутрішньої та зовнішньої політики України
- •8. Гарантії конституційного та суспільного ладу в Україні
- •Поняття, структура конституційно – правового статусу людини і громадянина
- •Тенденції конституційно – правового регулювання основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
- •Три покоління прав людини
- •Колективні права та права індивіда
- •Класифікація прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •Співвідношення міжнародно – правового й національного регулювання прав і свобод людини та забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини
- •1. Поняття та зміст громадянства в Україні
- •2. Загальна характеристика принципів громадянства в Україні
- •3. Порядок набуття і припинення громадянства в Україні
- •4. Конституційно-правовий статус органів, які вирішують питання громадянства в Україні
- •5. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •6. Правовий статус біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту
- •1. Поняття конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •2. Класифікація конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •3. Загальна характеристика громадянських прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •4. Загальна характеристика політичних прав та свобод громадян в Україні
- •5. Економічні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •6. Соціальні права і свободи людини і громадянина в Україні
- •7. Культурні права і свободи людини і громадянина в Україні
- •8. Обов'язки людини і громадянина в Україні
- •9. Загальна характеристика гарантій прав і свобод людини та громадянина в Україні
- •10. Порядок звернення громадян до Європейського суду з прав людини
- •1. Поняття, форми безпосередньої демократії в Україні
- •2. Загальна характеристика основних принципів виборів в Україні
- •3. Види виборів та виборчих систем в Україні
- •4. Правова регламентація порядку організації та проведення виборів народних депутатів в Україні
- •5. Відповідальність за порушення виборчого законодавства
- •1. Поняття державної влади в Україні
- •2. Реалізація державної влади
- •3. Загальна характеристика складових елементів конституційного статусу органів державної влади в Україні
- •4. Критерії класифікації органів державної влади в Україні
- •5. Загальна характеристика основоположних принципів організації та функціонування державних органів в Україні
- •6. Загальна характеристика інших принципів організації та діяльності органів державної влади в Україні
- •7. Сучасна система органів державної влади після конституційної реформи 2010 року в Україні
- •1. Визначення понять «Верховна Рада», «парламент» та «парламентаризм» в Україні
- •2. Основні функції Верховної Ради України
- •3. Повноваження Верховної Ради України
- •4. Загальна характеристика складу та структура Верховної Ради України
- •5. Організаційно-правові засади діяльності Верховної Ради України
- •6. Законодавча процедура
- •7. Конституційно-правовий статус апарату Верховної Ради України
- •8. Конституційно-правовий статус Рахункової палати Верховної Ради України
- •9. Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •10. Юридична природа актів Верховної Ради України
- •1.Теоретичні основи правового статусу Голови Верховної Ради України
- •2. Правове регулювання процедури обрання Голови Верховної Ради України
- •3.Система повноважень Голови Верховної Ради України
- •4. Особливості реалізації сесійних повноважень Голови Верховної Ради України
- •5. Особливості реалізації позасесійних повноважень Голови Верховної Ради України
- •6. Акти Голови Верховної Ради України
- •7. Припинення повноважень Голови Верховної Ради України
- •1. Теоретичні основи правового статусу народного депутата України
- •2. Права народного депутата України у Верховній Раді України
- •3. Інші права народного депутата України
- •4. Процедура дострокового припинення повноважень народного депутата України
- •5. Особливості правового статусу депутата органів місцевого самоврядування в Україні
- •6.Основні гарантії діяльності депутата в Україні
- •1. Еволюція інституту президентства в Україні
- •2. Конституційно-правовий статус Президента України
- •3. Порядок виборів Президента України
- •4. Основні повноваження Президента України
- •5. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •6. Правовий статус Адміністрації Президента України
- •7. Акти Президента України
- •1. Поняття виконавчої влади та система її органів в Україні
- •2. Конституційно – правовий статус Кабінету Міністрів України
- •4. Особливості статусу міністерств в України
- •5. Особливості статусу інших центральних органів виконавчої влади
- •6. Правовий статус місцевих державних адміністрацій в Україні
- •7. Значення адміністративно – правової реформи в Україні
- •1. Історія утвердження Конституційного Суду України
- •2. Порядок формування Конституційного Суду України
- •3. Повноваження Конституційного Суду України
- •4. Порядок розгляду справ Конституційним Судом України
- •5. Акти Конституційного Суду України
- •1. Визначення поняття та природа судової влади
- •2. Суди – виключні органи правосуддя України
- •3. Верховний Суд України - найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції
- •4. Конституційно-правовий статус суддів України
- •5. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції в Україні
- •1. Поняття та історія функціонування прокуратури на території України
- •2. Система та структура прокуратури України
- •3. Функції, повноваження та гарантії діяльності прокуратури в Україні
- •4. Прокурорський нагляд та акти прокурорського реагування
- •1. Визначення поняття та форми територіального устрою
- •2. Історичні аспекти формування адміністративно-територіального устрою України
- •3. Система адміністративно-територіального устрою України
- •4. Проблеми сучасного адміністративно-територіального устрою України
- •5. Конституційно-правові аспекти реформування територіального устрою України на сучасному етапі
- •1. Визначення понятття та політико-правова природа місцевого самоврядування
- •2. Теорії походження та сучасна концепція місцевого самоврядування
- •3. Система та функції місцевого самоврядування в Україні
- •4. Організаційно-правові форми місцевого самоврядування в Україні
- •5. Гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •1. Еволюція становлення ( утворення) Автономної Республіки Крим
- •2. Автономна Республіка Крим як складова Української держави
- •3. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •4. Проблеми нормотворчої діяльності Автономної Республіки Крим
- •5. Взаємодія Автономної Республіки Крим з органами державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Визначення, поняття, об’єкти, суб’єкти та принципи національної безпеки
- •2. Сучасні законодавчі основи забезпечення національної безпеки та оборони України
- •3. Система забезпечення Національної оборони України
- •4. Статус, склад, порядок формування Ради національної безпеки і оборони України
- •5. Основні завдання рнбо та порядок прийняття нею рішень
- •6. Організація та структура Збройних Сил України
- •7. Принципи та ознаки будівництва Збройних Сил України
2. Конституційно-правовий статус Президента України
Конституційно-правовий статус Президента України виник і дістав своє нормативно-правове закріплення після проголошення незалежності України.
Законом ”Про Президента Української РСР” від 5 липня 1991 р. в Україні було запроваджено посаду Президента України, який згідно зі ст. 1 Закону визнавався найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади.
Згаданий правовий статус Президента України було уточнено ст. 19 Конституційного договору між Верховною Радою та Президентом України “Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України ” від 18 червня 1995 р., за якою Президент України визнавався главою держави і главою державної виконавчої влади в Україні.
Нарешті, Конституція України 1996 р. визначила, що Президент України є главою держави і виступає від її імені.
Глава держави – це або конституційний орган, або водночас і вища посадова особа держави. У першому випадку глава держави відповідно до Конституції розглядається як невід’ємна складова парламенту, тобто законодавчої влади, оскільки без його підпису закон є недійсним. У другому випадку він є главою виконавчої влади і водночас главою держави. У третьому лише главою держави, який не входить до будь-якої гілки влади: законодавчої, виконавчої та судової.
Главою держави звичайно є особа, яка посідає вище місце в ієрархії державних інститутів і яка здійснює верховне представництво як у внутрішньо економічному житті, так і на міжнародній арені. Нарешті, це символ державності народу.
Правовий статус президента визначається республіканською формою правління.
Роль глави держави в президентських республіках досить важлива, оскільки він зазвичай поєднує повноваження глави держави і глава уряду. При з’ясуванні місця і ролі будь-якого органу держави і посадової особи, принциповим є визначення його функціонального призначення і місця, яке вони посідають у системі державних органів.
Згідно з Конституцією України, Президент України є главою держави. Проте місце і роль глави держави в системі органів саме державної влади у Конституції чітко не визначені. Надання Президентові статусу глави держави пояснюється перш за все необхідністю підвищити рівень представництва держави всередині країни і за її межами в період проголошення і становлення України як незалежної держави, а здійснення цих функцій у всіх країнах з напівпрезидентською формою правління завжди притаманне президентові країни.
Виходячи з цього, слід визнати, що здійснення Президентом України представницької функції гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина дає можливість Президентові України посідати особливе місце в системі органів державної влади і не входити до жодної з її гілок.
У процесі здійснення представницької функції Президент України визначає основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики держави відповідно до Конституції і законів України, виходячи з передвиборчої програми Президента, в якій визначено стратегічні напрями побудови держави, суспільства, їх економічного, соціального і культурного розвитку.
Президент вживає відповідних заходів, пов’язаних з охороною суверенітету України, її територіальною цілісністю, використовуючи при цьому лише визначені Конституцією його власні повноваження.
Він несе персональну відповідальність за додержання Конституції України, захистом прав і свобод людини і громадянина. Здійснення Президентом цих функцій не дає підстався стверджувати, що його влада поширюється на всі гілки державної влади.
У Конституції України закладено загальні засади системи стримувань і противаг, яка покликана сприяти взаємодії і взаємозалежності законодавчої, виконавчої та судової влади. При цьому Президент України забезпечує погодження функціонування і взаємодію всіх органів державної влади, виступаючи як своєрідний арбітр.
Статус Президента, Гаранта Конституції, закріплений у Конституції України, як державного службовця вищої категорії, покладає на нього обов'язок припиняти антиконституційні дії законодавчої, виконавчої та судової влади, які прямо чи опосередковано порушують основний закон України. Для виконання цього обов'язку Президент наділений відповідними повноваженнями: він може призупинити рішення органів влади, застосувати право вето до законів, за які проголосувала Верховна Рада.
Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень. Президент здійснює свої Конституційні повноваження за допомогою ряду органів, зокрема: Адміністрація Президента, Консультативна рада, Рада національної безпеки і оборони та місцеві адміністрації.