6. Акти Голови Верховної Ради України

Відповідно до статті 91 Конституції України, передбачено, що Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти

Порядок підготовки, обговорення, прийняття правових актів Верховної Ради України, а також порядок набуття ними чинності регламентується Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

Законопроектам, оформленим відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України, сектор реєстрації законопроектів Управління організаційної роботи з комітетами Секретаріату присвоює реєстраційний номер і подає їх на розгляд Голові Верховної Ради України або його заступникам.

Голові парламенту України відведена важлива роль у прийнятті актів Верховної Ради України, оскільки Голова Верховної Ради України є єдиною посадовою особою, уповноваженою підписувати акти парламенту, які без підпису Голови Верховної Ради України не зможуть набрати чинності. За його відсутності парламент не зможе здійснювати своєї основної (законодавчої) функції.

7. Припинення повноважень Голови Верховної Ради України

Так само, як і обрання Голови Верховної Ради України регулюється нормами Конституції та Регламенту, так і його відкликання встановлюється цими ж правовими актами. В статті 88 Конституції України зазначається, що Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та відкликає їх. Детальніше процедура відкликання Голови парламенту з посади визначена в Регламенті в статті 77. Положення цієї статті застосовуються для припинення даної посадової особи на займаній посаді через неналежне здійснення Головою Верховної Ради України своїх обов’язків. Відповідно до статті 77 Регламенту, можливість відкликання керівника парламенту у будь-який час належить Верховній Раді України.

Голова Верховної Ради України може бути відкликаний з посади Верховною Радою на його прохання, а також у зв'язку з незадовільною його роботою на цій посаді, в тому числі у разі відсторонення від ведення пленарних засідань три і більше разів протягом однієї чергової сесії Верховної Ради, або через інші обставини, що унеможливлюють виконання ним своїх обов'язків. Дострокове припинення депутатських повноважень Головою Верховної Ради України має наслідком припинення його повноважень як Голови Верховної Ради України.

Ініціаторами такого відкликання можуть виступати:

1) народні депутати на підставі висновку комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, у разі відсторонення Голови Верховної Ради України від ведення пленарних засідань три і більше разів протягом однієї чергової сесії;

2) не менш як одна третина народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради за їх підписами (підписні листи подаються в оригіналі, на них зазначаються прізвище, ім'я, по батькові народного депутата, номер його посвідчення та проставляється особистий підпис, який може бути відкликаний тільки до включення питання до порядку денного сесії Верховної Ради).

Голова Верховної Ради України може бути відкликаний з посади також і у зв’язку з достроковим припиненням його депутатських повноважень. Ці підстави визначені у частині 2 статті 81 Конституції України: складення повноважень Головою Верховної Ради України депутатських повноважень за його особистою заявою; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо Голови Верховної Ради України; визнання Голови Верховної Ради України судом недієздатним або безвісно відсутнім; припинення громадянства Голови Верховної Ради України або його виїзду на постійне проживання за межі України; якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини Головою Верховної Ради України не усунуто; не входження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції; смерті Голови Верховної Ради України.

Частина 3 статті 76 регламенту регулює питання про суб’єкта ведення пленарного засідання парламенту при розгляді питання про відкликання Голови Верховної Ради України. У ній зазначається що при розгляді питання про відкликання з посади Верховною Радою Голови Верховної Ради України (крім відкликання за його особистою письмовою заявою), про надання згоди на притягнення його до відповідальності, про дострокове припинення ним депутатських повноважень пленарне засідання веде Перший заступник (заступник) Голови Верховної Ради України або обраний Верховною Радою за процедурою (ad hoc) головуючий на пленарному засіданні з числа народних депутатів, який не підписав пропозицію про відкликання Голови Верховної Ради України. Питання про обрання (ad hoc) головуючого на пленарному засіданні не включається до порядку денного пленарного засідання, а вирішується Верховною Радою без попередньої підготовки в комітетах після обговорення за скороченою процедурою. Отже, головуючим на пленарному засіданні про відкликання Голови парламенту з посади, може бути покладено на одного із заступників, або на депутата, який не поставив свого підпису під пропозицією про відкликання Голови Верховної Ради України. Ця норма діє для того щоб головуючим не став депутат який зацікавлений в усуненні з посади Голови парламенту.

Відповідно до статті 76 Регламенту: рішення про включення до порядку денного сесії Верховної Ради питання про відкликання з посади Голови Верховної Ради України приймається на пленарному засіданні, наступному за днем внесення такої пропозиції. Одночасно Верховна Рада дає доручення Рахунковій палаті провести фінансову перевірку виконання кошторису Верховної Ради в поточному році.

Голова Верховної Ради України готує письмовий звіт про свою роботу та про виконання кошторису Верховної Ради в поточному році. Цей звіт та висновок Рахункової палати надаються народним депутатам не пізніш як за два дні до розгляду питання на пленарному засіданні.

Питання про відкликання Голови Верховної Ради України з посади не потребує підготовки в комітетах.

У разі необхідності для збору чи перевірки інформації, що стосується питання відкликання з посади Голови Верховної Ради України, Верховна Рада створює тимчасову слідчу комісію без голосування про включення цього питання до порядку денного сесії. Отже, у відповідному рішенні парламенту про відкликання Голови Верховної Ради України, у разі його ухвалення, має обов’язково міститися протокольне доручення Рахунковій палаті щодо проведення фінансової перевірки виконання кошторису Парламенту у поточному році. З метою інформування депутатів і ухвалення щодо відкликання Голови парламенту максимально об’єктивного та зваженого рішення, їм надаються звіт Голови парламенту про свою роботу та висновок Рахункової палати. Створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України виступає додатковим елементом.

Розгляд питання про відкликання Голови Верховної Ради України з посади регулюється статтею 77 Регламенту. Від включення цього питання до порядку денного сесії до включення розгляду його на пленарному засіданні парламенту має спливти строк не більше 10 днів. Верховна Рада заслуховує доповідь представника народних депутатів, які ініціювали відкликання Голови Верховної Ради України з посади, і відповіді доповідача на запитання; співдоповідь представника тимчасової слідчої комісії (у разі її створення) і відповіді співдоповідача на запитання; звіт Голови Верховної Ради України про його діяльність на цій посаді - до 30 хвилин (а у разі припинення повноважень за особистою заявою звіт не обов'язковий) та його відповіді на запитання. Народні депутати мають право ставити запитання і брати участь у обговоренні питання. Головуючий на пленарному засіданні з урахуванням черговості запису на виступ надає рівні можливості для промовців, які виступають як за, так і проти особи, яка є Головою Верховної Ради України.

Регламент встановлює вид і спосіб голосування при вирішенні питання про відкликання Голови Верховної Ради України: так само, як і у випадку обрання цієї посадової особи, відкликання Голови Верховної Ради України з посади передбачено шляхом відкритого поіменного голосування.

 Відкликання Голови Верховної Ради України в усіх випадках обов’язково передбачає ухвалення відповідного рішення парламенту, навіть за умови подання ним особистої заяви про відкликання. При цьому можливі випадки, коли парламент не задовольнить бажання свого керівника і не надасть йому свою згоду на припинення його повноважень як Голови Верховної Ради України.

У цьому разі Регламент передбачає, що тоді Голова Верховної Ради України має право припинити виконання посадових обов'язків Голови Верховної Ради України через 15 днів після дня розгляду цього питання Верховною Радою відповідно до частини 5 статті 77 Регламенту.

Висновки.

Голова парламенту є обов'язковим структурним одноособовим органом парламенту, наділеним власною компетенцією, відповідальним і підзвітним по відношенню до парламенту.

Голова Верховної Ради України: веде засідання Верховної Ради України; організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради України; підписує акти, прийняті Верховною Радою України; представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав; організовує роботу апарату Верховної Ради України; скликає позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного; бере участь у консультаціях з Президентом України щодо дострокового припинення повноважень парламенту; підписує прийняті парламентом закони і невідкладно направляє їх Президентові України; офіційно оприлюднює закони і опубліковує їх за своїм підписом – у разі, якщо Президент України не підписав закон, вето на який було подолано парламентом.

Виключна парламентська відповідальність вказує на те, що голова парламенту має відповідати лише перед парламентом у порядку, встановленому законодавством. Перед жодним іншим органом чи посадовою особою він, за звичайних обставин, не несе відповідальності за свою діяльність та її наслідки. Підзвітність парламентові вказує на те, що голова парламенту має періодично надавати повну, всебічну об'єктивну інформацією органові, що його обрав на цю посаду, про результати своєї діяльності, виступати перед ним, оприлюднювати власну позицію, своє бачення перспектив розвитку органу законодавчої влади та зміцнення його позицій у державному механізмі країни.

Загалом же, відзначаючи плюралізм науково-теоретичних підходів до розуміння суті і змісту правового статусу голови парламенту, зверну увагу на те, що періодичне зміщення наголосів на тих чи інших ознаках правового статусу голови парламенту залежить від того, яка науково-теоретична, правова парадигма чи наукова концепція розвитку парламентаризму домінує в конкретний історичний час, а також від того, які функції і завдання вважаються першочерговими у діяльності Голови Верховної Ради України, які запити розвитку органу законодавчої влади він повинен задовольняти, які пріоритети у своїй діяльності виокремлювати та втілювати тощо.

В завершенні слід відмітити, що зміст поняття правового статусу керівника парламенту, всіх складових його елементів ґрунтується на засадах парламентаризму, демократії, верховенства права, конституційності, законності тощо.

Вони знаходять свій вияв не лише в його правах, але і в обов'язках та відповідальності перед парламентом, у глибокому усвідомленні ним свого високого покликання - зміцнювати та утверджувати засади парламентаризму, парламентської демократії, підвищувати авторитет єдиного органу законодавчої влади в Україні.

Література.

1. Актуальні проблеми конституційного права України [текст]: підручник / за заг. ред. проф. Олійника А.Ю. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 554 с.

2. Конституція України : наук.-практ. комент. / Нац. акад. прав. наук України ; редкол.: В. Я. Тацій [та ін.]. – 2-ге вид., переробл., і допов. – Х. : Право, 2012. – 1128 с.

3. Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Барабаш та ін. ; Нац. акад. прав. наук України. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2011. – 1128 с.

4. Погорілко В. Ф. Конституційне право України : підручник / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко ; Нац. акад. внутр. справ. – 3-тє вид. переробл. та доопр. – К. : Ліра-К, 2011. – 532 с.

5. Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конституційне право України. - Підручник– К.: Видавництво Ліра-К, 2012. –576с.

6. Пуданс-Шушлебіна К.Ю. до питання оскарження правових актів Верховної Ради України в порядку адміністративного судочинства // Часопис Київіського університету права.-2012.-№3.-С.164-168

7. Розвадовський В.І. Правовий статус Голови Верховної Ради України: питання правового регулювання : автореф. дис. д-ра юрид. наук: 12.00.02 / В.І. Розвадовський / Ін-т законодавства Верховної Ради України. — К., 2010. — 20 с. http://lawbook.org.ua/biblioteka/avtoreferaty/ukraina/svobodnyj-dostup/12-00-02-konstitutsijne-pravo-munitsipalne-pravo/913-rozvadovskij-volodimir-ivanovich-pravovij-status-golovi-verkhovnoji-radi-ukrajini-pitannya-pravovogo-vregulyuvannya

8. Федоренко В. Л. Система конституційного права України: теоретико-методологічні аспекти. Монографія. – К.: Ліра-К, 2009. – 680 с.

Контрольні питання.

1. Дайте коротке визначення терміну - Голова Верховної Ради України.

2. Якими законами регулюється правовий статус Голови Верховної Ради України?

3. Ким пропонуються кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України?

4. Розкрийте процедуру обрання Голови Верховної Ради України.

5. Розкрийте порядок припинення повноважень Голови Верховної Ради України.

6. Що є головним елементом у правовому статусі Голови Верховної Ради?

7. Який строк повноважень Голови Верховної Ради України?

8. Чи існує можливість переобрання Голови Верховної Ради України протягом одного скликання Верховної Ради України?

9. Чи припиняє Голова парламенту свою фракційну приналежність після вступу на посаду?

10. З якими суб’єктами та органами публічної влади взаємодіє Голова Верховної Ради України?

11. Які обов’язки покладаються на Голову Верховної Ради України, як на головуючого?

12. У чому полягає специфіка конституційно-правового статусу Голови Верховної Ради України?

13. Назвіть основні повноваження Голови Верховної Ради України.

14. Чи є Верховна Рада України відповідальною і /або підзвітною якому-небудь органу державної влади окрім парламенту?

Лекція. Лекція №14

Тема. Конституційно - правовий статус народного депутата України

Мета.

Метою лекції є формування у студентів знань про основи правового статусу народного депутата України, його права, обов’язки, повноваження в межах парламенту та поза ним, а також про гарантії діяльності депутата в Україні. Лекційне заняття має на меті також формування у студентів уявлення про спільні та відмінні риси у статусі народного депутата України та депутата органів місцевого самоврядування в Україні.

Вступ.

Після здобуття незалежності Україна, як і низка інших пострадянських республік, відмовилась від побудови державної влади на основі принципу верховенства Верховної Ради України над всіма іншими державними органами і сприйняла принцип організації державної влади на засадах її поділу на три гілки: законодавчу, виконавчу, судову (ст.6 Конституції України).

Відповідно з цим нововведенням Конституція України 1996 р. вперше у вітчизняній конституційній правотворчості конституювала Верховну Раду України - парламентом, який виступає єдиним органом законодавчої влади в Україні (ст.75 Конституції України).

Перманентна конституційна реформа органічно пов’язується з подальшою трансформацією Верховної Ради України. Вона полягає в необхідності підвищення її ролі, укріпленні позицій парламентаризму, що відповідає найбільш поширеній у демократичних країнах Європи моделі. Вирішення цього завдання - надзвичайно важлива, складна, комплексна проблема, яка має багатоаспектний характер. Одним із центральних напрямів його реалізації є наукове дослідження інституту народного депутата України, особливо - конституційно-правового статусу народного депутата України.

На даний час існує нагальна потреба у створенні сучасної вітчизняної теорії конституційно-правового статусу народного депутата України, а також необхідність розробки науково обґрунтованих пропозицій щодо реформування конституційно-правового статусу народного депутата України.

При вивченні даної теми студентам слід спиратися на знання, отримані в межах вивчення теми 7 «Загальні засади конституційно – правового статусу людини і громадянина в Україні», оскільки статус народного депутата України та депутата місцевої ради базуються на статусі людини і громадянина. Також слід пригадати матеріал теми 10 «Конституційно-правове регулювання виборів в Україні», зокрема питання 4 «Правова регламентація порядку організації та проведення виборів народних депутатів в Україні».

План.

1. Теоретичні основи правового статусу народного депутата України

2. Права народного депутата України у Верховній Раді України

3. Інші права народного депутата України

4. Процедура дострокового припинення повноважень народного депутата України

5. Особливості правового статусу депутата органів місцевого самоврядування в Україні

6. Основні гарантії діяльності депутата в Україні

Зміст лекції.