
- •1. Визначення поняття конституційного права України як галузі
- •2. Ознаки галузі конституційного права України
- •3. Основні методи галузі конституційного права України
- •4. Загальна характеристика конституційно-правових норм
- •5. Принципи конституційного права України
- •1. Предмет і завдання науки конституційного права
- •2.Функції науки конституційного права
- •3. Методологія науки конституційного права
- •4. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •5. Сучасні тенденції розвитку національної науки та навчальної дисципліни конституційного права України
- •1. Сутність проблематики у визначенні джерел конституційного права
- •2. Критерії класифікації джерел галузі конституційного права України
- •3. Види джерел конституційного права України та інші нормативно-правові акти конституційного права України
- •4. Сучасні тенденції розвитку системи джерел конституційного права України
- •1. Визначення поняття та складу конституційно-правових відносин
- •2. Головні суб’єкти конституційно-правових відносин в Україні
- •3. Об’єкти конституційно-правових відносин в Україні
- •4. Характеристика юридичних фактів як підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин
- •5. Сучасні тенденції розвитку конституційно-правових відносин в Україні
- •1.Поняття та основні властивості Конституції України
- •2. Конституціалізм – загальна теорія Конституції України
- •3. Історичні етапи становлення Конституції України (генезис)
- •4. Класифікація, форма та структура конституцій
- •6. Правова охорона Конституції України
- •1. Поняття конституційний та суспільний лад
- •2. Принципи конституційного та суспільного ладу України
- •3. Конституційно-правовий механізм держави Україна
- •2) Організація державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову;
- •4. Загальна характеристика функцій української держави
- •1. Залежно від того, в чиїх соціальних інтересах вони здійснюються, функції держави можна поділити на:
- •2. За соціальним значенням державної діяльності функції держави поділяються на:
- •3. За часом здійснення, або за тривалістю у часі їхнього здійснення державні функції у правовій науці поділяють на:
- •4. За сферами політичної спрямованості (внутрішня і зовнішня політика) функції держави поділяють на:
- •5. Структура конституційного та суспільного ладу в Україні
- •6. Конституційні основи громадянського суспільства
- •7. Проблеми формування конституційних засад внутрішньої та зовнішньої політики України
- •8. Гарантії конституційного та суспільного ладу в Україні
- •Поняття, структура конституційно – правового статусу людини і громадянина
- •Тенденції конституційно – правового регулювання основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
- •Три покоління прав людини
- •Колективні права та права індивіда
- •Класифікація прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •Співвідношення міжнародно – правового й національного регулювання прав і свобод людини та забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини
- •1. Поняття та зміст громадянства в Україні
- •2. Загальна характеристика принципів громадянства в Україні
- •3. Порядок набуття і припинення громадянства в Україні
- •4. Конституційно-правовий статус органів, які вирішують питання громадянства в Україні
- •5. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •6. Правовий статус біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту
- •1. Поняття конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •2. Класифікація конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •3. Загальна характеристика громадянських прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •4. Загальна характеристика політичних прав та свобод громадян в Україні
- •5. Економічні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •6. Соціальні права і свободи людини і громадянина в Україні
- •7. Культурні права і свободи людини і громадянина в Україні
- •8. Обов'язки людини і громадянина в Україні
- •9. Загальна характеристика гарантій прав і свобод людини та громадянина в Україні
- •10. Порядок звернення громадян до Європейського суду з прав людини
- •1. Поняття, форми безпосередньої демократії в Україні
- •2. Загальна характеристика основних принципів виборів в Україні
- •3. Види виборів та виборчих систем в Україні
- •4. Правова регламентація порядку організації та проведення виборів народних депутатів в Україні
- •5. Відповідальність за порушення виборчого законодавства
- •1. Поняття державної влади в Україні
- •2. Реалізація державної влади
- •3. Загальна характеристика складових елементів конституційного статусу органів державної влади в Україні
- •4. Критерії класифікації органів державної влади в Україні
- •5. Загальна характеристика основоположних принципів організації та функціонування державних органів в Україні
- •6. Загальна характеристика інших принципів організації та діяльності органів державної влади в Україні
- •7. Сучасна система органів державної влади після конституційної реформи 2010 року в Україні
- •1. Визначення понять «Верховна Рада», «парламент» та «парламентаризм» в Україні
- •2. Основні функції Верховної Ради України
- •3. Повноваження Верховної Ради України
- •4. Загальна характеристика складу та структура Верховної Ради України
- •5. Організаційно-правові засади діяльності Верховної Ради України
- •6. Законодавча процедура
- •7. Конституційно-правовий статус апарату Верховної Ради України
- •8. Конституційно-правовий статус Рахункової палати Верховної Ради України
- •9. Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •10. Юридична природа актів Верховної Ради України
- •1.Теоретичні основи правового статусу Голови Верховної Ради України
- •2. Правове регулювання процедури обрання Голови Верховної Ради України
- •3.Система повноважень Голови Верховної Ради України
- •4. Особливості реалізації сесійних повноважень Голови Верховної Ради України
- •5. Особливості реалізації позасесійних повноважень Голови Верховної Ради України
- •6. Акти Голови Верховної Ради України
- •7. Припинення повноважень Голови Верховної Ради України
- •1. Теоретичні основи правового статусу народного депутата України
- •2. Права народного депутата України у Верховній Раді України
- •3. Інші права народного депутата України
- •4. Процедура дострокового припинення повноважень народного депутата України
- •5. Особливості правового статусу депутата органів місцевого самоврядування в Україні
- •6.Основні гарантії діяльності депутата в Україні
- •1. Еволюція інституту президентства в Україні
- •2. Конституційно-правовий статус Президента України
- •3. Порядок виборів Президента України
- •4. Основні повноваження Президента України
- •5. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •6. Правовий статус Адміністрації Президента України
- •7. Акти Президента України
- •1. Поняття виконавчої влади та система її органів в Україні
- •2. Конституційно – правовий статус Кабінету Міністрів України
- •4. Особливості статусу міністерств в України
- •5. Особливості статусу інших центральних органів виконавчої влади
- •6. Правовий статус місцевих державних адміністрацій в Україні
- •7. Значення адміністративно – правової реформи в Україні
- •1. Історія утвердження Конституційного Суду України
- •2. Порядок формування Конституційного Суду України
- •3. Повноваження Конституційного Суду України
- •4. Порядок розгляду справ Конституційним Судом України
- •5. Акти Конституційного Суду України
- •1. Визначення поняття та природа судової влади
- •2. Суди – виключні органи правосуддя України
- •3. Верховний Суд України - найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції
- •4. Конституційно-правовий статус суддів України
- •5. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції в Україні
- •1. Поняття та історія функціонування прокуратури на території України
- •2. Система та структура прокуратури України
- •3. Функції, повноваження та гарантії діяльності прокуратури в Україні
- •4. Прокурорський нагляд та акти прокурорського реагування
- •1. Визначення поняття та форми територіального устрою
- •2. Історичні аспекти формування адміністративно-територіального устрою України
- •3. Система адміністративно-територіального устрою України
- •4. Проблеми сучасного адміністративно-територіального устрою України
- •5. Конституційно-правові аспекти реформування територіального устрою України на сучасному етапі
- •1. Визначення понятття та політико-правова природа місцевого самоврядування
- •2. Теорії походження та сучасна концепція місцевого самоврядування
- •3. Система та функції місцевого самоврядування в Україні
- •4. Організаційно-правові форми місцевого самоврядування в Україні
- •5. Гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •1. Еволюція становлення ( утворення) Автономної Республіки Крим
- •2. Автономна Республіка Крим як складова Української держави
- •3. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •4. Проблеми нормотворчої діяльності Автономної Республіки Крим
- •5. Взаємодія Автономної Республіки Крим з органами державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Визначення, поняття, об’єкти, суб’єкти та принципи національної безпеки
- •2. Сучасні законодавчі основи забезпечення національної безпеки та оборони України
- •3. Система забезпечення Національної оборони України
- •4. Статус, склад, порядок формування Ради національної безпеки і оборони України
- •5. Основні завдання рнбо та порядок прийняття нею рішень
- •6. Організація та структура Збройних Сил України
- •7. Принципи та ознаки будівництва Збройних Сил України
5. Особливості реалізації позасесійних повноважень Голови Верховної Ради України
Свої позасесійні повноваження Голова Верховної Ради України здійснює поза сесійними процедурами, та взаємодіє з різними суб’єктами та органами публічної влади.
Голова парламенту взаємодіє такими посадовим особам, як Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України, він може делегувати їм окремі свої повноваження.
Взаємовідносини між Головою та заступниками Голови Верховної Ради України визначається такими нормативно-правовими актами:
1) Конституцією України;
2) Регламентом Верховної Ради України;
3) Розпорядженням Голови Верховної Ради України “Про розподіл обов’язків між Першим заступником Голови Верховної Ради України та заступником Голови Верховної Ради України” від 27 березня 2007 року.
Відповідно до статті 80 Регламенту Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України виконують окремі повноваження Голови Верховної Ради України за розподілом обов'язків, які визначає Голова Верховної Ради України. Повноваження Першого заступника та заступника є значно меншими порівняно з обсягом повноважень Голови парламенту. Але перелік повноважень зазначений у даній статті не є вичерпним, оскільки за окремим дорученням Голова Верховної Ради України може покласти на них й інші обов’язки.
Відповідно до статті 80 Регламенту Перший заступник Голови Верховної Ради України виконує обов'язки Голови Верховної Ради України в разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов'язків. Також і заступник Голови Верховної Ради України виконує обов'язки Голови Верховної Ради України в разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов'язків, за відсутності або неможливості їх виконання Першим заступником Голови Верховної Ради України. Отже, тут ми можемо спостерігати делегування повноважень Голови Верховної Ради України спочатку до Першого заступника, а потім до заступника.
Голова Верховної Ради України взаємодіє також з депутатськими фракціями. Сьогодні регулювання взаємовідносин фракцій у парламенті з Головою Верховної Ради України забезпечується нормами Конституції України, Регламенту, Закону України „Про статус народного депутата України” та відповідних внутріпартійних (статут партії) та внутріфракційних (Положення про фракцію) документів. Саме депутатським фракціям за Регламентом належить визначальне право у номінуванні кандидатів на посаду Голови парламенту - частина 2 стаття 74 Регламенту.
Сам Голова парламенту не припиняє своєї фракційної приналежності після вступу на посаду, а продовжує суміщати обстоювання інтересів парламенту, керівником якого він є, з інтересами фракції, від якої його було обрано на цю посаду. Голова парламенту повинен забезпечити рівність умов матеріально-технічного забезпечення фракцій незалежно від того, належить фракція до правлячої чи опозиційної, та до якої фракції належить сам Голова парламенту. Голова Верховної Ради України не може керувати фракціями, оскільки фракції не є підпорядкованими органами щодо Голови Верховної Ради України.
Голова Верховної Ради України взаємодіє з Погоджувальною радою, призначенням якої є попередня підготовка і розгляд організаційних питань Верховної Ради України. Погоджувальна рада обмежує владні повноваження Голови парламенту, виносячи деякі організаційні питання роботи парламенту на обговорення керівництва фракцій. Вона розглядає та ухвалює пропозиції щодо проектів календарного плану роботи сесії, порядку денного сесії, розкладу пленарних засідань та тижневого порядку денного пленарних засідань.
Голова Верховної Ради України взаємодіє також з коаліцією депутатських фракцій, взаємодія Голови парламенту з коаліцією депутатських фракцій у Верховній Раді України врегульовані Конституцією України, Регламентом парламенту та Коаліційною угодою, яка приймається на виконання регламентних вимог. Голова Верховної Ради України може бути представником коаліції, або може має бути обраний на цю посаду поза нею.
Голова Верховної Ради України взаємодіє також з парламентською опозицією. Для того щоб всі парламентські рішення були ефективними вони повинні спиратися на підтримку якомога більшості депутатів, зокрема і представників опозиції. Організація роботи парламентської опозиції визначається прийнятим нею Положенням.
Відповідно до статті 69 Регламенту парламентська опозиція має право вимагати від керівника парламенту скликання позачергової сесії Верховної Ради, якщо така вимога підтримана не менше ніж третиною народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. При цьому Голова Верховної Ради України не вправі відмовити опозиції у реалізації такого права.
Крім того, опозиція вправі вимагати проведення додаткового пленарного засідання Верховної Ради, якщо така вимога підтримана не менше ніж третиною народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.
Голова Верховної Ради України взаємодіє також з комітетами і тимчасовими комісіями Верховної Ради України. Їх взаємовідносини регулюються Конституцією України, законами України "Про комітети Верховної Ради України", "Про статус народного депутата України", а також Регламентом. Голова Верховної Ради України координує діяльність комітетів, оцінює важливість створення того чи іншого комітету, має право самостійно скликати і проводити засідання комітетів, якщо вони неналежно чи несвоєчасно виконують свої функції.
При взаємодії з тимчасовими комісіями Голова парламенту покликаний стежити за тим, щоб діяльність тимчасових комісій не перевищувала річного терміну відповідно до частини 8 статті 85 та частини 2 статті 87 Регламенту.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 78 Регламенту, Голова Верховної Ради України має право скликати і проводити засідання тимчасових спеціальних комісій для розгляду визначених ним або парламентом питань, якщо відповідна комісія несвоєчасно чи неналежно виконує покладені на неї функції, також Голова парламенту повинен контролювати хід виконання тимчасовою слідчою комісією наданих їй повноважень.
Голова парламенту може взаємодіяти не тільки з колективами народних депутатів, а й з кожним депутатом окремо. Він повинен забезпечити кожному народному депутату необхідні умови для здійснення ним депутатських повноважень незалежно від політичної та фракційної приналежності. Голова Верховної Ради України може у будь-який час бути відкликаний депутатами в порядку, встановленому статтями 76-77 Регламенту.
Голова Верховної Ради України взаємодіє з апаратом Верховної Ради України. Саме апарат відповідно до частини 1 статті 7 Регламенту здійснює організаційне, правове, наукове, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності парламенту та його органів, народних депутатів, депутатських фракцій, коаліції фракцій та парламентської опозиції. Організація роботи цього апарату та здійснення контролю за його діяльністю покладається саме на Голову Верховної Ради України пункт 20 частина 1 статті 78 Регламенту.
Голова парламенту також затверджує положення про структурний підрозділ апарату парламенту. Керівник цього апарату призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Голови Верховної Ради України.
Частиною 4 статті 8 Регламенту регулюється процедура звільнення керівника апарату із займаної посади. Вказано, що єдиним суб’єктом, уповноваженим його звільнити, є Верховна Рада України. Водночас вказано, що це можливо лише за його особистою заявою чи за вмотивованою пропозицією Голови Верховної Ради України або не менш як однієї третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
Голова Верховної Ради України може взаємодіяти також з іншими органами публічної влади України, такими як Президент України, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, судової влади.
З Президентом України Голова Верховної Ради України взаємодіє у таких сферах, як:
інавгурація Президента України;
послання до Верховної Ради України;
законодавча діяльність; депутатські запити до Президента України;
імпічмент Президента України;
участь у консультаціях щодо розпуску парламенту;
тимчасове виконання Головою парламенту України обов’язків глави держави за певних, конституційно визначених умов.
З Кабінетом Міністрів України Голова Верховної Ради України взаємодіє у таких сферах, як:
відносини щодо здійснення Урядом права законодавчої ініціативи (стаття 29 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”);
забезпечення участі Уряду у розгляді питань Верховною Радою України (стаття 30 Закону);
взаємодія у сфері бюджетного процесу (стаття 31 Закону);
відносини у сфері забезпечення виконання загальнодержавних програм (стаття 32 Закону);
відносини щодо розгляду звернень і запитів народних депутатів (стаття 35 Закону);
відносини щодо розгляду Урядом звернень комітетів і комісій парламенту (стаття 36 Закону);
відносини щодо забезпечення інформування Верховної Ради України про діяльність Кабінету Міністрів України (стаття 37 Закону).
Голова Верховної Ради України взаємодіє з Конституційним Судом України - відповідно до статті 7 Закону України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року вносить пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України.
Також Кодексом адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності подається до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Право звернутися з такою позовною заявою має виключно Голова Верховної Ради України.