1.Теоретичні основи правового статусу Голови Верховної Ради України

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України, повноваження якої визначаються Конституцією. Сьогодні в Україні не існує інших органів законодавчої влади – загальнонаціональних або місцевих – крім її Верховної Ради.

Верховна Рада є загальнонаціональним представницьким органом державної влади, оскільки вона представляє увесь український народ – громадян України всіх національностей і виступає від імені всього народу. Це випливає як з Преамбули Конституції та її змісту, так і назви парламенту – “Верховна Рада України”.

Статус і діяльність парламенту значною мірою залежить від того, як здійснюється керівництво парламентом під час його основної роботи. Керівництво Верховною Радою України здійснює Голова Верховної Ради України. Від того, як він зможе організувати роботу парламенту, в якому напрямку скерує парламентські процедури, наскільки зможе згуртувати представлені в парламенті політичні сили (фракції) , залежить діяльність парламенту в цілому.

Найважливіше місце у правовому статусі Голови Верховної Ради посідають його повноваження, що складаються з його прав та обов’язків. Всі інші елементи правового статусу Голови Верховної Ради України, що входять до його структури, так чи інакше групуються і об’єднуються довкола його прав та обов’язків.

Правовий статус Голови Верховної Ради України є багато в чому схожим з правовим статусом народного депутата України. Відмінність керівника парламенту від звичайного депутата, полягає в тому, що, крім сукупності прав і обов’язків, які має кожен народний депутат, для Голови парламенту України передбачено притаманні лише цій посаді права, обов’язки та гарантії, користуючись якими він має виконувати свої функції. Отже, можна стверджувати що під правовим статусом Голови Верховної Ради України слід розуміти сукупність його прав та обов’язків та сукупність правовідносин, що складаються у процесі реалізації ним своїх прав та обов’язків.

Голова Верховної Ради України є відповідальним і підзвітним по відношенню до парламенту. Перед жодним іншим органом чи посадовою особою він, за звичайних обставин, не несе відповідальності за свою діяльність та її наслідки.

Голова парламенту має періодично надавати повну, всебічну об’єктивну інформацією органові, що його обрав на цю посаду, про результати своєї діяльності, виступати перед ним, оприлюднювати власну позицію, своє бачення перспектив розвитку органу законодавчої влади та зміцнення його позицій у державному механізмі країни.

Голові парламенту належить представницька функція яка полягає у представництві парламенту у відносинах з іншими органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, а також на міжнародній арені.

2. Правове регулювання процедури обрання Голови Верховної Ради України

Голова Верховної Ради України - це керівна посадова особа парламенту, яка обирається з числа народних депутатів України. Роль Голови Верховної Ради України в управлінні парламентом є дуже важливою, тому слід дотримуватися всіх правил обрання цієї посадової особи.

Правову основу обрання Голови парламенту України складають Конституція України та чинний нині Регламент Верховної Ради України, затверджений законом.

Відповідно до статті 88 Конституції України Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, який здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому законом про Регламент Верховної Ради України. Дані правові акти закріплюють правові особливості обрання вищої посадової особи українського парламенту, регулюють специфіку висування кандидатів на цю посаду, порядок обговорення відповідних кандидатур у парламенті та у фракціях, регламентують участь у даних процесах депутатських фракцій та окремих депутатів, встановлюють вимоги щодо процедури обрання Голови Верховної Ради України, регулюють саму цю процедуру, а також порядок установлення результатів відповідних виборів.

Процедура обрання Голови Верховної Ради України визначена у статтях 74 та 75 Закону України Про Регламент Верховної Ради.

В статті 74 Регламенту зазначається, що кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України пропонуються на пленарному засіданні Верховної Ради депутатськими фракціями народними депутатами. Народний депутат може запропонувати для обрання свою кандидатуру. Отже, в цій статті ми спостерігаємо коло суб’єктів, уповноважених здійснювати ініціативу висування кандидатів на посаду Голови Верховної Ради України.

Парламент має ухвалити рішення про завершення висування кандидатів і далі перейти до процесу обговорення даних кандидатур.

Кожен кандидат повинен власноруч підписати відомості про себе, які в подальшому будуть надані для ознайомлення народним депутатам. Такі відомості повинні містити дані про освіту, фах, належність до політичної партії, витяг із трудової книжки про трудову діяльність; автобіографію з висвітленням найбільш істотних результатів трудової діяльності; декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, відомості про входження до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Також Верховна рада може прийняти рішення про включення до відомостей й інших даних про кандидатів на посаду Голови парламенту. В ході обговорення внесених кандидатур народні депутати мають заслухати таких кандидатів та всебічно оцінити їх особисті і ділові якості.

Також в статті 74 Регламенту встановлюється строк повноважень Голови парламенту. В ній зазначається що  Голова Верховної Ради України обирається Верховною Радою на строк її повноважень з числа народних депутатів. Отже, строк повноважень Голови парламенту не може перевищувати терміну повноважень самої Верховної Ради України. Однак, строк здійснення його повноважень може бути скорочено, оскільки завжди є можливість переобрання Голови Верховної Ради України: відповідна процедура докладно визначена в статтях 76-77 Регламенту.

Процедура обрання Голови Верховної Ради України визначена у статті 75 Регламенту.

Даний етап складається з таких елементів: виступи кандидатів на посаду; обговорення цих кандидатур на пленарному засіданні парламенту; проведення таємного голосування на виборах керівника парламенту; встановлення результатів виборів Голови Верховної Ради України.

Кожен кандидат на посаду Голови Верховної Ради України повинен виступити на пленарному засіданні з доповіддю, щодо програм своєї майбутньої діяльності на даній посаді. Час виступу не повинен перевищувати 20 хвилин.

Після цього відбувається обговорення кандидатур, яке повинно тривати не менше години. Кожен народний депутат має право висловити свою думку щодо програми того чи іншого кандидата, політичних, ділових та особистих якостей, агітувати за або проти кожного з них. Депутати виступають почергово, обов’язок забезпечити дотримання черговості належить головуючому. Кожен кандидат має право на самовідвід. Для цього головуючий надає йому слово позачергово, тобто у першочерговому порядку. Відповідно до частини 5 статті 75 Регламенту рішення щодо кандидатур на посаду Голови Верховної Ради України приймається шляхом відкритого поіменного голосування.

Обраним Головою Верховної Ради України вважається кандидат на посаду, який отримав більшість голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

Про обрання Голови Верховної Ради України оформляється відповідна постанова Верховної Ради, яку підписує сам новообраний Голова Верховної Ради України. Треба мати на увазі, що повноваження Голови Верховної Ради України розпочинаються не з моменту підписання відповідної постанови, а з моменту його обрання відповідно до частини 9 статті 75 Регламенту.