- •1. Визначення поняття конституційного права України як галузі
- •2. Ознаки галузі конституційного права України
- •3. Основні методи галузі конституційного права України
- •4. Загальна характеристика конституційно-правових норм
- •5. Принципи конституційного права України
- •1. Предмет і завдання науки конституційного права
- •2.Функції науки конституційного права
- •3. Методологія науки конституційного права
- •4. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •5. Сучасні тенденції розвитку національної науки та навчальної дисципліни конституційного права України
- •1. Сутність проблематики у визначенні джерел конституційного права
- •2. Критерії класифікації джерел галузі конституційного права України
- •3. Види джерел конституційного права України та інші нормативно-правові акти конституційного права України
- •4. Сучасні тенденції розвитку системи джерел конституційного права України
- •1. Визначення поняття та складу конституційно-правових відносин
- •2. Головні суб’єкти конституційно-правових відносин в Україні
- •3. Об’єкти конституційно-правових відносин в Україні
- •4. Характеристика юридичних фактів як підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин
- •5. Сучасні тенденції розвитку конституційно-правових відносин в Україні
- •1.Поняття та основні властивості Конституції України
- •2. Конституціалізм – загальна теорія Конституції України
- •3. Історичні етапи становлення Конституції України (генезис)
- •4. Класифікація, форма та структура конституцій
- •6. Правова охорона Конституції України
- •1. Поняття конституційний та суспільний лад
- •2. Принципи конституційного та суспільного ладу України
- •3. Конституційно-правовий механізм держави Україна
- •2) Організація державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову;
- •4. Загальна характеристика функцій української держави
- •1. Залежно від того, в чиїх соціальних інтересах вони здійснюються, функції держави можна поділити на:
- •2. За соціальним значенням державної діяльності функції держави поділяються на:
- •3. За часом здійснення, або за тривалістю у часі їхнього здійснення державні функції у правовій науці поділяють на:
- •4. За сферами політичної спрямованості (внутрішня і зовнішня політика) функції держави поділяють на:
- •5. Структура конституційного та суспільного ладу в Україні
- •6. Конституційні основи громадянського суспільства
- •7. Проблеми формування конституційних засад внутрішньої та зовнішньої політики України
- •8. Гарантії конституційного та суспільного ладу в Україні
- •Поняття, структура конституційно – правового статусу людини і громадянина
- •Тенденції конституційно – правового регулювання основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
- •Три покоління прав людини
- •Колективні права та права індивіда
- •Класифікація прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •Співвідношення міжнародно – правового й національного регулювання прав і свобод людини та забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини
- •1. Поняття та зміст громадянства в Україні
- •2. Загальна характеристика принципів громадянства в Україні
- •3. Порядок набуття і припинення громадянства в Україні
- •4. Конституційно-правовий статус органів, які вирішують питання громадянства в Україні
- •5. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •6. Правовий статус біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту
- •1. Поняття конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •2. Класифікація конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •3. Загальна характеристика громадянських прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •4. Загальна характеристика політичних прав та свобод громадян в Україні
- •5. Економічні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •6. Соціальні права і свободи людини і громадянина в Україні
- •7. Культурні права і свободи людини і громадянина в Україні
- •8. Обов'язки людини і громадянина в Україні
- •9. Загальна характеристика гарантій прав і свобод людини та громадянина в Україні
- •10. Порядок звернення громадян до Європейського суду з прав людини
- •1. Поняття, форми безпосередньої демократії в Україні
- •2. Загальна характеристика основних принципів виборів в Україні
- •3. Види виборів та виборчих систем в Україні
- •4. Правова регламентація порядку організації та проведення виборів народних депутатів в Україні
- •5. Відповідальність за порушення виборчого законодавства
- •1. Поняття державної влади в Україні
- •2. Реалізація державної влади
- •3. Загальна характеристика складових елементів конституційного статусу органів державної влади в Україні
- •4. Критерії класифікації органів державної влади в Україні
- •5. Загальна характеристика основоположних принципів організації та функціонування державних органів в Україні
- •6. Загальна характеристика інших принципів організації та діяльності органів державної влади в Україні
- •7. Сучасна система органів державної влади після конституційної реформи 2010 року в Україні
- •1. Визначення понять «Верховна Рада», «парламент» та «парламентаризм» в Україні
- •2. Основні функції Верховної Ради України
- •3. Повноваження Верховної Ради України
- •4. Загальна характеристика складу та структура Верховної Ради України
- •5. Організаційно-правові засади діяльності Верховної Ради України
- •6. Законодавча процедура
- •7. Конституційно-правовий статус апарату Верховної Ради України
- •8. Конституційно-правовий статус Рахункової палати Верховної Ради України
- •9. Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •10. Юридична природа актів Верховної Ради України
- •1.Теоретичні основи правового статусу Голови Верховної Ради України
- •2. Правове регулювання процедури обрання Голови Верховної Ради України
- •3.Система повноважень Голови Верховної Ради України
- •4. Особливості реалізації сесійних повноважень Голови Верховної Ради України
- •5. Особливості реалізації позасесійних повноважень Голови Верховної Ради України
- •6. Акти Голови Верховної Ради України
- •7. Припинення повноважень Голови Верховної Ради України
- •1. Теоретичні основи правового статусу народного депутата України
- •2. Права народного депутата України у Верховній Раді України
- •3. Інші права народного депутата України
- •4. Процедура дострокового припинення повноважень народного депутата України
- •5. Особливості правового статусу депутата органів місцевого самоврядування в Україні
- •6.Основні гарантії діяльності депутата в Україні
- •1. Еволюція інституту президентства в Україні
- •2. Конституційно-правовий статус Президента України
- •3. Порядок виборів Президента України
- •4. Основні повноваження Президента України
- •5. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •6. Правовий статус Адміністрації Президента України
- •7. Акти Президента України
- •1. Поняття виконавчої влади та система її органів в Україні
- •2. Конституційно – правовий статус Кабінету Міністрів України
- •4. Особливості статусу міністерств в України
- •5. Особливості статусу інших центральних органів виконавчої влади
- •6. Правовий статус місцевих державних адміністрацій в Україні
- •7. Значення адміністративно – правової реформи в Україні
- •1. Історія утвердження Конституційного Суду України
- •2. Порядок формування Конституційного Суду України
- •3. Повноваження Конституційного Суду України
- •4. Порядок розгляду справ Конституційним Судом України
- •5. Акти Конституційного Суду України
- •1. Визначення поняття та природа судової влади
- •2. Суди – виключні органи правосуддя України
- •3. Верховний Суд України - найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції
- •4. Конституційно-правовий статус суддів України
- •5. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції в Україні
- •1. Поняття та історія функціонування прокуратури на території України
- •2. Система та структура прокуратури України
- •3. Функції, повноваження та гарантії діяльності прокуратури в Україні
- •4. Прокурорський нагляд та акти прокурорського реагування
- •1. Визначення поняття та форми територіального устрою
- •2. Історичні аспекти формування адміністративно-територіального устрою України
- •3. Система адміністративно-територіального устрою України
- •4. Проблеми сучасного адміністративно-територіального устрою України
- •5. Конституційно-правові аспекти реформування територіального устрою України на сучасному етапі
- •1. Визначення понятття та політико-правова природа місцевого самоврядування
- •2. Теорії походження та сучасна концепція місцевого самоврядування
- •3. Система та функції місцевого самоврядування в Україні
- •4. Організаційно-правові форми місцевого самоврядування в Україні
- •5. Гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •1. Еволюція становлення ( утворення) Автономної Республіки Крим
- •2. Автономна Республіка Крим як складова Української держави
- •3. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •4. Проблеми нормотворчої діяльності Автономної Республіки Крим
- •5. Взаємодія Автономної Республіки Крим з органами державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Визначення, поняття, об’єкти, суб’єкти та принципи національної безпеки
- •2. Сучасні законодавчі основи забезпечення національної безпеки та оборони України
- •3. Система забезпечення Національної оборони України
- •4. Статус, склад, порядок формування Ради національної безпеки і оборони України
- •5. Основні завдання рнбо та порядок прийняття нею рішень
- •6. Організація та структура Збройних Сил України
- •7. Принципи та ознаки будівництва Збройних Сил України
10. Юридична природа актів Верховної Ради України
Верховна Рада України для реалізації наданої їй Конституцією та законами України компетенції приймає правові акти. Верховна Рада України згідно зі ст. 91 Конституції України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу.
Закон - нормативно-правовий акт найвищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави, який регулює найбільш важливі суспільні відносини. Закони та інші правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 2 ст. 8 Конституції України).
Закон - це, зазвичай, нормативно-правовий акт, що приймається органом законодавчої влади (Верховною Радою України) чи безпосередньо народом України (на всеукраїнському референдумі) з дотриманням вимог законодавчої процедури, який має вищу (стосовно до всіх інших нормативно-правових актів) юридичну силу та регулює найважливіші суспільні відносини переважно загального характеру.
В юридичній літературі виділяють такі формальні ознаки закону:
1) рівень прийняття (загальнодержавний);
2) орган прийняття (приймається Верховною Радою України або народом України на референдумі);
3) особливий порядок прийняття (прийняття закону включає обов'язкові стадії законодавчого процесу, передбачені Конституцією Верховної Ради України та Регламентом Верховної Ради України);
4) непідконтрольність із боку будь-якого органу державної влади (закони можуть бути змінені або скасовані лише Верховною Радою України. Конституційний Суд України може визнати закон неконституційним повністю або в окремій частині, внаслідок чого він або його окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність, але це не означає скасування або зміни самого закону).
Закон має певну структуру, основними елементами якої є:
реквізити закону (його назва; найменування органу, який прийняв закон; дата прийняття; підпис особи, уповноваженої підписувати закони);
преамбула;
статті й рубрики (глави, розділи тощо) закону.
У науці конституційного права за значенням та місцем в ієрархічній системі нормативно-правових актів України розрізняють такі види законів:
конституційні - Конституція України; закони, які припиняють чинність певних конституційних положень або вносять зміни до тексту Основного Закону України. Такі текстові доповнення, прийнятті з дотриманням законодавчо визначеної процедури, є невід'ємною частиною Конституції України. Ці закони приймаються конституційною більшістю голосів (щонайменше 300) народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;
органічні - закони, прийняття яких передбачено конституційною нормою.
звичайні - закони, які прийняті парламентом України у порядку загальної законодавчої процедури. Такі закони приймаються простою більшістю голосів (226) народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;
забезпечуючі - закони, що приймаються для введення в дію інших законів з метою ратифікації міжнародних договорів;
загальні - закони, що приймаються для регулювання певної сфери суспільних відносин.
Постанови - це нормативно-правові акти, які приймаються на виконання та на підставі Конституції і законів України і можуть бути як нормативними, так і індивідуально-владними. Постанови є підзаконними правовими актами. За допомогою постанов Верховна Рада України вирішує низку важливих питань внутрішньо-організаційного характеру. Так, постановою призначаються на посади Голова Верховної Ради України і його заступники, затверджується персональний склад, перелік комітетів і комісій парламенту тощо.
Декларація - це нормативно-правовий акт, що регламентує урегулювання найбільш загальних суспільних відносин. Декларація - назва окремих політико-правових актів, яким властива відповідна урочистість та особлива значущість для розвитку суспільства і держави загалом. Декларації становлять переважно принципи, а не конкретні норми права, тому їх положення потребують додаткового законодавчого врегулювання.
Звернення - це завжди індивідуально-владні акти, які адресуються конкретним суб'єктам з приводу особливих подій
Регламент - це нормативно-процесуальний акт, що приймається Верховною Радою України, який визначає режим її діяльності (встановлює порядок та періодичність скликання і проведення сесій, засідань), процедуру створення та діяльність окремих її органів і посадових осіб.
Висновки.
Законодавча влада — це відокремлена в умовах поділу влад гілка влади, головним призначенням якої є здійснення державної влади шляхом законотворення. Вона визначає організацію та функціонування виконавчої та судової влади і в такий спосіб відіграє визначальну роль стосовно цих гілок державної влади. У відносинах з іншими гілками державної влади, а також для визначення ролі законодавчої влади в суспільстві важливе значення має реальна, тобто фактична сила законодавчої влади.
Зазвичай вважають, що в сучасних умовах у демократичних державах законодавча влада — це сильна влада. Вона іноді приймає закони (поправки до них) усупереч волі уряду (наприклад, закони про соціальні стандарти) або глави держави. Вона здійснює дієвий контроль стосовно виконавчої влади. Формами контролю парламенту є робота слідчих комісій, звіти уряду та інших посадових осіб тощо.
Верховна Рада України — єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, що уповноважений приймати закони. Чинна Конституція України визначає Верховну Раду України як єдиний загальнонаціональний постійнодіючий, колегіальний, виборний орган законодавчої влади (статті 75-76 Конституції). Верховна Рада є загальнонаціональним представницьким органом державної влади, оскільки вона має право представляти весь Український народ - громадян України всіх національностей і виступати від імені всього народу.
Функціями Верховної Ради є: законодавча; представницька; установча (державотворча, організаційна); функція парламентського контролю; бюджетно-фінансова функція; зовнішньополітична функція. Серед функцій українського парламенту особливе місце займає законотворча. Законодавчий процес — це процедура ухвалення закону, яка складається з певних стадій — самостійних, логічно завершених етапів і організаційно-технічних дій.
Верховна Рада України може приймати різні за назвою і юридичною силою акти: закони, постанови, декларації, звернення, регламенти. Найвищою силою з перелічених актів наділені закони України. Закон - нормативно-правовий акт найвищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави, який регулює найбільш важливі суспільні відносини. Закони та інші правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 2 ст. 8 Конституції України). Вплив українського парламенту на державно-владні та інші суспільні відносини у значній мірі здійснюється саме через законодавство.
Література.
Актуальні проблеми конституційного права України [текст]: підручник / за заг. ред. проф. Олійника А.Ю. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 554 с.
Журавльова Г. Форми та механізми парламентського контролю // Верховенство права.- Вісник Центральної виборчої комісії.- 2007.- №1 (7).- С.51-55 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2007_1/Zhyravljova.pdf
Мартинюк Р. С. Перспективи розвитку парламентаризму як форми правління в Україні // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2012. – № 1(5) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/n1/12mrspvu.pdf.
Кузьмінчук С.М., Пастухова В.І. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/Vnuvgp/2009_3_3/v47174.pdf
Серьогіна С. Форма правління в Україні: досвід, проблеми, перспективи // Теоретичні та практичні проблеми реалізації Конституції України: Тези доповідей та наукових повідомлень учасників всеукраїнської науково-практичної конференції. – Х.: Нац. юрид. акад. України. – 2006. – С. 155 - 160
Кафарський В. І., Припхан І. І. Конституційне право України у схемах (Реком. МОН).-Навч. посібник– К.: Видавництво Ліра-К, 2013. – 272с.
Контрольні функції парламенту: український та зарубіжний досвід. – Інформаційно-аналітичне дослідження./ За ред. Ковриженко Д.С. – К.: Програма сприяння парламенту України, 2006. – С. 84. // http://parlament.org.ua/index.
php?action=draft&draft_id=1258Павленко Р. Парламентська відповідальність уряду: світовий та український досвід – К.: КМ Академія, 2002. – С. 67 - 70
Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конституційне право України. - Підручник– К.: Видавництво Ліра-К, 2012. –576с.
Погорєлова А. Слухання у комітетах Верховної Ради України в контексті культури парламентаризму [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/1154/
Сіра І.Б. Становлення інституту Уповноваженого з прав дитини в Україні
Чебаненко О. Інформаційний супровід роботи сучасних парламентів // «Часопис ПАРЛАМЕНТ».-2010.-№ 3.-0С.12-18
Шаповал Т. Про особливості парламентаризму в Україні (теоретичний і конституційний аспекти) // Вісник Національної академії пркуратури України.- 2013.- №1.-С.36-41 http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum%20/Vnapu/2013_1/05Shapov.pdf
Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного Суду України. – 2003. − № 2. − С. 52-57
Контрольні питання.
Дайте визначення понять: «парламент», «парламентаризм», «Верховна Рада України», «законодавчий процес», «апарат Верховної Ради України», «Рахункова палата України», «Уповноважений Верховної Ради України з прав людини».
Назвіть єдиний орган законодавчої влади.
Назвіть ознаки сучасного парламенту.
Перелічіть функції Верховної Ради України.
Охарактеризуйте законодавчу функцію Верховної Ради України.
Охарактеризуйте представницьку функцію Верховної Ради України.
Охарактеризуйте функція парламентського контролю Верховної Ради України.
Охарактеризуйте бюджетно-фінансову функцію Верховної Ради України.
Перелічіть основні повноваження Верховної Ради України.
Назвіть структуру Верховної Ради України.
Верховна Рада України є однопалатним чи двопалатним парламентом?
Назвіть кількісний склад українського парламенту.
Назвіть засади виборів народних депутатів України.
Перелічіть не менше п’яти законів, які є правовою базою роботи Верховної Ради України.
Перелічіть не менше п’яти підзаконних актів, які є правовою базою роботи Верховної Ради України.
Назвіть і охарактеризуйте стадії законодавчого процесу.
Що є завданнями Рахункової палати?
Назвіть функції і повноваження голови Рахункової палати України.
Назвіть функції і повноваження головних контролерів Рахункової палати України.
Охарактеризуйте територіальні управління Рахункової палати.
Назвіть законодавчо встановлені цілі парламентського контролю.
Назвіть гарантії незалежності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Якою є сферу компетенції українського омбудсмана.
Який термін повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Яка природа актів Верховної Ради України?
Назвіть види актів Верховної Ради України.
Назвіть формальні ознаки закону.
Лекція. Лекція №13
Тема. Конституційно-правовий статус Голови Верховної Ради України.
Мета. Метою лекційного заняття є формування у студентів розуміння специфічного правового статусу голови Верховної Ради України, із залученням та використанням попередньо отриманих ними знань щодо теорії правового статусу особи, народного депутата та Верховної Ради України шляхом інтерпретації їх щодо специфіки правового інституту, що вивчається. Лекція несе значне інформаційне навантаження, адже, на відміну від інших тем курсу «Конституційне право України», дана тема у навчальній літературі окремо не подається, тому знайти матеріал для її вивчення вкрай складно.
Вступ.
Проблема визначення поняття та структури правового статусу Голови Верховної Ради України мало досліджена у вітчизняній юридичній літературі. Так само відсутнє і легальне визначення даного поняття у законодавчих актах України.
Голова Верховної Ради України не є суто „адміністративним” керівником, цілковито залежним від парламенту та парламентських фракцій. Він являє собою реальну та значиму політичну фігуру, яка очолює самостійний у конституційному відношенні, єдиний законодавчий та найвищий представницький орган Української держави – Верховну Раду України. Він тим самим уособлює законодавчу владу в державі, представляє її як усередині країни, так і за кордоном.
Парламент України володіє представницьким та колегіальним статусом у державі. Проте це не применшує ролі та значення одноосібного керівника в парламенті: він спроможний справляти суттєвий, інколи вирішальний вплив на прийняття тих чи інших законодавчих актів. Існують й інші вагомі причини, що зумовлюють високий правовий статус Голови Верховної Ради України як одноосібного керівника.
Конституційне законодавство України формулює численні повноваження Голови Верховної Ради України, його права та обов’язки, які змістовно не тотожні компетенції парламенту як органу державної влади. Саме такі повноваження Голови Верховної Ради України роблять його самостійним суб’єктом конституційно-правових відносин, утворюють осердя його особливого конституційно-правового статусу, який вимагає глибокого науково-теоретичного осмислення.
План.
1.Теоретичні основи правового статусу Голови Верховної Ради України
2. Правове регулювання процедури обрання Голови Верховної Ради України
3.Система повноважень Голови Верховної Ради України
4. Особливості реалізації сесійних повноважень Голови Верховної Ради України
5. Особливості реалізації позасесійних повноважень Голови Верховної Ради України
6. Акти Голови Верховної Ради України
7. Припинення повноважень Голови Верховної Ради України
Зміст лекції.