7. Сучасна система органів державної влади після конституційної реформи 2010 року в Україні

Україна – це унітарна демократична національна держава, президентсько-парламентська республіка. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Виконавча влада в країні належить Кабінету Міністрів, а законодавча – Парламенту (Верховній Раді України). Найвищим органом судової влади в Україні є Верховний Суд України. Можливість впливати на роботу усіх трьох гілок влади: виконавчої, законодавчої та судової, має Президент України – згідно з Конституцією він зобов’язаний припиняти будь-які їх дії, що порушують основний Закон України.

Президент обирається всенародним голосуванням на п’ятирічний термін. Президент призначає прем’єра-міністра, який повинен бути затверджений парламентом. Прем’єр-міністр і Кабінет Міністрів призначається парламентом за поданням президента та прем’єра-міністра згідно зі статтею 114 Конституції України.

Верховна Рада України – є єдиним законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову і складається з чотирьохсот п’ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п’ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, що уповноважений приймати закон. Повноваження Верховної Ради України реалізується спільно діяльністю народних депутатів України на засідання Верховної Ради України під час її сесії. Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законом України. Народні депутати можуть добровільно об’єднуватися у фракції за умови, що до складу кожної з них входить не менш як 15 депутатів.

Судова влада – це система створених згідно з законом органів, наділених виключними повноваженнями по розгляду юридичних значущих справ із застосуванням спеціальної процедури.

Судова влада України — нарівні з виконавчою та законодавчою гілкою влади є однією з гілок влади відповідно до ст. 6 Конституції України. Органи судової влади здійснюють свої повноваження у межах, встановлених Конституцією України та відповідно до Законів України.

В Україні кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях. Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань, основи організації та діяльності адвокатури визначається виключно Законами України.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суди можуть приймати:

• вироки;

• постанови;

• рішення;

• ухвали.

Висновки.

Таким чином, «державна влада» – це похідне явище від загального поняття «влада». Тому державній владі притаманні всі ознаки влади вцілому, і в першу чергу, примусово-вольовий характер. Окрім того, державна влада – це складне політико-правове явище, яке є предметом дослідження не лише правової науки, а й філософії, соціології, психології та низки інших гуманітарних наук.

Державна влада – це вид публічної політичної влади, що здійснюється державою та її органами, виражаючи формально волю всіх громадян держави та здійснюючи спрямовуючий, організовуючий вплив на суспільство. Державна влада відрізняється від інших видів соціальної влади наявністю двох основних відмінних рис (які й зумовлюють її ознаки): монополія на видання загальнообов'язкових велінь; монополія на застосування державного примусу.

До ознак державної влади відносять всеохоплюючий характер (універсальність); можливість законно застосовувати примус; прерогатива державної влади; структурованість; авторитетність; монополія на правотворчу діяльність.

Єдиним джерелом влади в Україні визнається народ (стаття 5 Конституції України).

Важливим суб’єктом конституційно-правових відносин в Україні є органи державної влади, які від імені держави здійснюють її державно-владні повноваження. Орган державної влади – складова частина державного апарату, що бере участь у здійсненні функцій держави, діє від її імені та за її дорученням, має державно-владні повноваження, відповідну компетенцію та структуру, застосовує властиві їй організаційно-правові форми діяльності.

Виділяють такі ключові характеристики державних органів:

Орган держави володіє певною самостійністю, автономією, проте він є частиною єдиного механізму держави, займає в державній машині своє місце і міцно пов'язаний з іншими її частинами.

Орган держави складається з державних службовців, які перебувають в особливих правовідносинах з органом. Службовці держави безпосередньо не виробляють матеріальних благ, тому їх утримання покладається на суспільство.

Органи держави мають внутрішню будову (структуру). Вони складаються з підрозділів, скріплених єдністю цілей, заради досягнення яких утворені, і дисципліною, яку всі службовці зобов'язані дотримуватися.

Найважливішою ознакою органу держави є наявність у нього компетенції — владних правомочностей (сукупності прав і обов'язків) певного змісту та обсягу. Реалізація органом держави своєї компетенції — це не тільки його право, а й обов'язок. Згідно зі своєю компетенцією орган держави володіє владними повноваженнями, які виражаються: у можливості видавати обов'язкові до виконання правові акти. Ці акти можуть бути нормативними або індивідуально-визначеними (акти застосування норм права); у забезпеченні виконання правових актів органів держави шляхом застосування різних методів, в тому числі методів примусу.

Для здійснення своєї компетенції орган держави наділяється необхідною матеріальною базою, має фінансові кошти, свій рахунок у банку, джерело фінансування (з бюджету).

Орган держави бере активну участь в реалізації функцій держави, використовуючи для цього відповідні форми і методи

Формування й діяльність органів державної влади ґрунтується на принципах демократизму, гласності, підзвітності та підконтрольності органів державної влади, поділу влад тощо. Органи державної влади формуються безпосередньо народом (шляхом виборів) чи державою, мають чітко визначені в чинних нормативно-правових актах повноваження і свою внутрішню структуру.

В Україні Верховна Рада України та Президент України є органами первинного представництва, а уся система органів виконавчої та судової влади, як і інші, передбачені Основним Законом України державні інституції - це органи вторинного представництва.

Органи державної влади є вкрай різноманітними. Їх класифікують за різними критеріями: функціями; способом утворення; територією, на яку поширюється їх юрисдикція; характером повноважень органів державної влади; часом існування; за складом; за правовими формами діяльності.

Україна – це унітарна демократична національна держава, президентсько-парламентська республіка. Влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Законодавча влада в країні належить — парламенту (Верховній Раді України), виконавча - Кабінетові Міністрів України. Найвищим органом судової влади в Україні є Верховний Суд України. Можливість впливати на роботу усіх трьох гілок влади має Президент України

Література.

1. Балаклицький А. І. Державна влада та апарат її здійснення як основні ознаки сучасної держави // Часопис Київського університету права. 2001. — № 4. — С. 56-59 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kul.kiev.ua/images/chasop/2011_4/56.pdf

2. Гетьман Є. А. Поняття «державна влада» та її співвідношення з виконавчою владою // Публічне право. — 2012. — № 4 (8). — С. 71-72 http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pubpr/2012_4/Getman.pdf

3. Жаровская И. М. Теоретико-правовой анализ источников государственной власти на современном этапе развития государственности [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/30_NNM_2010/Gosupravlenie/72949.doc.htm

4. Конституційне право України : підручник / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; за ред.: В. П. Колісник, Ю. Г. Барабаш. – Х. : Право, 2010. – 416 с.

5. Малютін І. Природний феномен державної влади // Віче. — 2012. — № 14 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/3216/

6. Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конституційне право України. - Підручник– К.: Видавництво Ліра-К, 2012. –576с.

7. Погорілко В. Ф. Конституційне право України : підручник / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко ; Нац. акад. внутр. справ. – 3-тє вид. переробл. та доопр. – К. : Ліра-К, 2011. – 532 с.

8. Фрицький Ю. О. Теоретичні засади державної влади в Україні: автореф. дис. д-ра юрид. наук: 12.00.02 / Ю. О. Фрицький / Ін-т законодавства Верховної Ради України. — К., 2009. — 38 с.

9. Шаповал В. Сучасний конституціоналізм.- К.: Юринком Інтер, 2005.-560 с.

Контрольні питання.

1. Дайте визначення понять «держава», «державний суверенітет», «державна влада», «орган державної влади», «органи державної влади первинного представництва», «органи державної влади вторинного представництва».

2. Перелічіть не менше п’яти ознак влади.

3. Назвіть ознаки державної влади, що вирізняють її серед інших видів соціальної влади.

4. Назвіть джерела державної влади. Що є основним джерелом державної влади в Україні?

5. Охарактеризуйте основні методи здійснення державної влади.

6. Перелічіть ознаки державних органів.

7. Перелічіть складові елементи конституційного статусу органів державної влади.

8. Охарактеризуйте засади організації державної влади в Україні як конституційного інституту.

9. Назвіть відомі Вам критерії класифікації органів державної влади в Україні.

10. Назвіть види органів державної влади за функціями; за способом утворення; за територією, на яку поширюється їх юрисдикція; за характером повноважень; за часом існування; за складом; за правовими формами діяльності.

11. Охарактеризуйте сучасну систему органів державної влади після конституційної реформи 2010 року.

Лекція. Лекція №12

Тема. Конституційно-правовий статус законодавчої влади в Україні

Мета. Метою лекційного матеріалу є зосередження уваги студентів на винятковому значенні розвитку парламентаризму в Україні, особливому конституційно-правому статусі Верховної Ради України як органу законодавчої влади, з’ясування місця і ролі Верховної Ради в системі органів державної влади України, її структури та складу, а також компетенції українського парламенту, організаційно-правових засад його діяльності. Студенти також мають уяснити процедуру прийняття законів та юридичну природу актів Верховної Ради України.

Вступ.

Конституція України 1996 р. вперше в історії української конституційної правотворчості інституціювала єдиний загальнонаціональний представницький і законодавчий орган України — Верховну Раду України — парламент (ст. 75).

Чинна Конституція України закріпила якісно нову організацію державної влади, відмовившись від ієрархічної, вертикальної системи організації державної влади, яка існувала в Україні до здобуття незалежності. Було сприйнято загальновизнаний принцип організації державної влади — принцип поділу її на законодавчу, виконавчу і судову. Органи державної влади України стали рівноправними і незалежними один від одного.

Верховна Рада, за Конституцією, остаточно втратила колишній статус найвищого органу державної влади та вперше набула всіх основних рис парламенту України — єдиного, загальнонаціонального, представницького, колегіального, виборного, однопалатного, постійно діючого органу законодавчої влади України.

Парламент — невід'ємний атрибут кожної демократичної держави і є загальнонаціональним представницьким органом влади країни, який обирається населенням (корпусом виборців), а інколи частково призначається. Це — загальновизнане положення світового конституціоналізму.

Головним завданням парламенту будь-якої країни є створення і вдосконалення законів.

Нині в Україні не існує інших органів законодавчої влади — загальнонаціональних або місцевих — крім її Верховної Ради. До 1992 р. в період між сесіями Верховної Ради законодавчу владу здійснювала її Президія шляхом внесення змін і доповнень до чинних законодавчих актів.

Законодавча влада затверджує бюджет (тобто прибутки і видатки держави), контролює його виконання, має право контролю за діяльністю уряду. Характерними рисами діяльності парламентів є те, що вони формуються шляхом виборів, працюють на постійній основі на протязі певного визначеного законом часу. Свої рішення парламенти приймають колегіально, шляхом голосування.

Верховна Рада є загальнонаціональним представницьким органом державної влади, оскільки вона представляє увесь український народ — громадян України всіх національностей і виступає від імені всього народу. Це випливає як з Преамбули Конституції, з її змісту, так і з назви парламенту — "Верховна Рада України". Лише вона може виступати від імені народу.

План.

1. Визначення понять «Верховна Рада», «парламент» та «парламентаризм» в Україні

2. Основні функції Верховної Ради України

3. Повноваження Верховної Ради України

4. Загальна характеристика складу та структура Верховної Ради України

5. Організаційно-правові засади діяльності Верховної Ради України

6. Законодавча процедура7. Конституційно-правовий статус апарату Верховної Ради України

8. Конституційно-правовий статус Рахункової палати Верховної Ради України

9. Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

10. Юридична природа актів Верховної Ради України

Зміст лекції.