
- •1. Визначення поняття конституційного права України як галузі
- •2. Ознаки галузі конституційного права України
- •3. Основні методи галузі конституційного права України
- •4. Загальна характеристика конституційно-правових норм
- •5. Принципи конституційного права України
- •1. Предмет і завдання науки конституційного права
- •2.Функції науки конституційного права
- •3. Методологія науки конституційного права
- •4. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •5. Сучасні тенденції розвитку національної науки та навчальної дисципліни конституційного права України
- •1. Сутність проблематики у визначенні джерел конституційного права
- •2. Критерії класифікації джерел галузі конституційного права України
- •3. Види джерел конституційного права України та інші нормативно-правові акти конституційного права України
- •4. Сучасні тенденції розвитку системи джерел конституційного права України
- •1. Визначення поняття та складу конституційно-правових відносин
- •2. Головні суб’єкти конституційно-правових відносин в Україні
- •3. Об’єкти конституційно-правових відносин в Україні
- •4. Характеристика юридичних фактів як підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин
- •5. Сучасні тенденції розвитку конституційно-правових відносин в Україні
- •1.Поняття та основні властивості Конституції України
- •2. Конституціалізм – загальна теорія Конституції України
- •3. Історичні етапи становлення Конституції України (генезис)
- •4. Класифікація, форма та структура конституцій
- •6. Правова охорона Конституції України
- •1. Поняття конституційний та суспільний лад
- •2. Принципи конституційного та суспільного ладу України
- •3. Конституційно-правовий механізм держави Україна
- •2) Організація державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову;
- •4. Загальна характеристика функцій української держави
- •1. Залежно від того, в чиїх соціальних інтересах вони здійснюються, функції держави можна поділити на:
- •2. За соціальним значенням державної діяльності функції держави поділяються на:
- •3. За часом здійснення, або за тривалістю у часі їхнього здійснення державні функції у правовій науці поділяють на:
- •4. За сферами політичної спрямованості (внутрішня і зовнішня політика) функції держави поділяють на:
- •5. Структура конституційного та суспільного ладу в Україні
- •6. Конституційні основи громадянського суспільства
- •7. Проблеми формування конституційних засад внутрішньої та зовнішньої політики України
- •8. Гарантії конституційного та суспільного ладу в Україні
- •Поняття, структура конституційно – правового статусу людини і громадянина
- •Тенденції конституційно – правового регулювання основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
- •Три покоління прав людини
- •Колективні права та права індивіда
- •Класифікація прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •Співвідношення міжнародно – правового й національного регулювання прав і свобод людини та забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини
- •1. Поняття та зміст громадянства в Україні
- •2. Загальна характеристика принципів громадянства в Україні
- •3. Порядок набуття і припинення громадянства в Україні
- •4. Конституційно-правовий статус органів, які вирішують питання громадянства в Україні
- •5. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •6. Правовий статус біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту
- •1. Поняття конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •2. Класифікація конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •3. Загальна характеристика громадянських прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •4. Загальна характеристика політичних прав та свобод громадян в Україні
- •5. Економічні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •6. Соціальні права і свободи людини і громадянина в Україні
- •7. Культурні права і свободи людини і громадянина в Україні
- •8. Обов'язки людини і громадянина в Україні
- •9. Загальна характеристика гарантій прав і свобод людини та громадянина в Україні
- •10. Порядок звернення громадян до Європейського суду з прав людини
- •1. Поняття, форми безпосередньої демократії в Україні
- •2. Загальна характеристика основних принципів виборів в Україні
- •3. Види виборів та виборчих систем в Україні
- •4. Правова регламентація порядку організації та проведення виборів народних депутатів в Україні
- •5. Відповідальність за порушення виборчого законодавства
- •1. Поняття державної влади в Україні
- •2. Реалізація державної влади
- •3. Загальна характеристика складових елементів конституційного статусу органів державної влади в Україні
- •4. Критерії класифікації органів державної влади в Україні
- •5. Загальна характеристика основоположних принципів організації та функціонування державних органів в Україні
- •6. Загальна характеристика інших принципів організації та діяльності органів державної влади в Україні
- •7. Сучасна система органів державної влади після конституційної реформи 2010 року в Україні
- •1. Визначення понять «Верховна Рада», «парламент» та «парламентаризм» в Україні
- •2. Основні функції Верховної Ради України
- •3. Повноваження Верховної Ради України
- •4. Загальна характеристика складу та структура Верховної Ради України
- •5. Організаційно-правові засади діяльності Верховної Ради України
- •6. Законодавча процедура
- •7. Конституційно-правовий статус апарату Верховної Ради України
- •8. Конституційно-правовий статус Рахункової палати Верховної Ради України
- •9. Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •10. Юридична природа актів Верховної Ради України
- •1.Теоретичні основи правового статусу Голови Верховної Ради України
- •2. Правове регулювання процедури обрання Голови Верховної Ради України
- •3.Система повноважень Голови Верховної Ради України
- •4. Особливості реалізації сесійних повноважень Голови Верховної Ради України
- •5. Особливості реалізації позасесійних повноважень Голови Верховної Ради України
- •6. Акти Голови Верховної Ради України
- •7. Припинення повноважень Голови Верховної Ради України
- •1. Теоретичні основи правового статусу народного депутата України
- •2. Права народного депутата України у Верховній Раді України
- •3. Інші права народного депутата України
- •4. Процедура дострокового припинення повноважень народного депутата України
- •5. Особливості правового статусу депутата органів місцевого самоврядування в Україні
- •6.Основні гарантії діяльності депутата в Україні
- •1. Еволюція інституту президентства в Україні
- •2. Конституційно-правовий статус Президента України
- •3. Порядок виборів Президента України
- •4. Основні повноваження Президента України
- •5. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •6. Правовий статус Адміністрації Президента України
- •7. Акти Президента України
- •1. Поняття виконавчої влади та система її органів в Україні
- •2. Конституційно – правовий статус Кабінету Міністрів України
- •4. Особливості статусу міністерств в України
- •5. Особливості статусу інших центральних органів виконавчої влади
- •6. Правовий статус місцевих державних адміністрацій в Україні
- •7. Значення адміністративно – правової реформи в Україні
- •1. Історія утвердження Конституційного Суду України
- •2. Порядок формування Конституційного Суду України
- •3. Повноваження Конституційного Суду України
- •4. Порядок розгляду справ Конституційним Судом України
- •5. Акти Конституційного Суду України
- •1. Визначення поняття та природа судової влади
- •2. Суди – виключні органи правосуддя України
- •3. Верховний Суд України - найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції
- •4. Конституційно-правовий статус суддів України
- •5. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції в Україні
- •1. Поняття та історія функціонування прокуратури на території України
- •2. Система та структура прокуратури України
- •3. Функції, повноваження та гарантії діяльності прокуратури в Україні
- •4. Прокурорський нагляд та акти прокурорського реагування
- •1. Визначення поняття та форми територіального устрою
- •2. Історичні аспекти формування адміністративно-територіального устрою України
- •3. Система адміністративно-територіального устрою України
- •4. Проблеми сучасного адміністративно-територіального устрою України
- •5. Конституційно-правові аспекти реформування територіального устрою України на сучасному етапі
- •1. Визначення понятття та політико-правова природа місцевого самоврядування
- •2. Теорії походження та сучасна концепція місцевого самоврядування
- •3. Система та функції місцевого самоврядування в Україні
- •4. Організаційно-правові форми місцевого самоврядування в Україні
- •5. Гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •1. Еволюція становлення ( утворення) Автономної Республіки Крим
- •2. Автономна Республіка Крим як складова Української держави
- •3. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •4. Проблеми нормотворчої діяльності Автономної Республіки Крим
- •5. Взаємодія Автономної Республіки Крим з органами державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Визначення, поняття, об’єкти, суб’єкти та принципи національної безпеки
- •2. Сучасні законодавчі основи забезпечення національної безпеки та оборони України
- •3. Система забезпечення Національної оборони України
- •4. Статус, склад, порядок формування Ради національної безпеки і оборони України
- •5. Основні завдання рнбо та порядок прийняття нею рішень
- •6. Організація та структура Збройних Сил України
- •7. Принципи та ознаки будівництва Збройних Сил України
2. Загальна характеристика основних принципів виборів в Україні
Однією з найбільш дієвих форм безпосередньої демократії в Україні є вибори. Саме вони дозволяють перетворити волевиявлення громадян України у волю Українського народу під час формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Дотримання демократичних принципів виборчого права забезпечує реальний характер волевиявлення народу та легітимність обраних представницьких органів влади. У міжнародно-правових документах зафіксовані загальновизнані принципи виборчого права.
Воля народу відповідно до ч. 3 ст. 21 Загальної декларації прав людини повинна бути основою влади уряду, і ця воля повинна виявлятись у періодичних і нефальсифікованих виборах, що мають проводитися згідно із загальним і рівним виборчим правом шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування.
У ст. 71 Конституції визначається, що вибори до органів державної влади та місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Загальновизнаними основними принципами виборів є принцип загального, рівного та прямого виборчого права через таємне голосування. Ці принципи набули закріплення в ст. 71 Конституції України та Законах України про певні види виборів.
У Законах України про певні види виборів закріплені й інші принципи, що не суперечать названим принципам, зокрема:
принципи вільного та рівноправного висування кандидатів у депутати;
гласності й відкритості;
добровільності;
свободи агітації;
рівних можливостей для всіх кандидатів при проведенні виборчої кампанії;
неупередженості до кандидатів з боку державних органів і органів місцевого самоврядування та ін.
Принцип загальності виборчого права означає, що активне виборче право мають усі громадяни України, котрі на день голосування досягли 18 років, окрім осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними. Одночасно потрібно мати на меті те, що наявність медичних висновків про душевну хворобу громадянина без відповідного рішення суду не дає юридичних підстав для позбавлення його права голосу.
Рівень загальності виборів залежить від усіляких цензів, тобто умов, відповідність яким є підставою для допущення громадян до участі в них. У сучасному світі найпоширенішими є віковий ценз і ценз осілості.
Віковий ценз обумовлює надання виборчих прав з досягненням певного віку. В Україні, як і в більшості держав світу, він становить 18 років. У деяких країнах віковий ценз знижено (16 років - Бразилія, Куба, Іран), іноді він вищий (Японія -20 років, Танзанія-21 рік).
Ценз осілості передбачає надання громадянам права голосу лише за умов їх проживання в країні протягом певного строку (Японія - три місяці, Франція - шість місяців). В Україні, згідно із законодавством про вибори, до списків виборців вносять усіх громадян, яким на день виборів виповнилося 18 років і які на момент складання списків постійно проживають на території відповідної виборчої дільниці та мають право голосу.
Раніше велике поширення мали також майновий ценз (володіння майном певної вартості або житлом), освітній ценз (вміння читати та писати), релігійний ценз (сповідування державної релігії) і деякі інші, що нині використовуються дуже рідко.
Окрім недієздатних, у деяких країнах права голосу не мають й особи, що відбувають покарання за вироком суду, військовослужбовці й особи, котрі обіймають певні державні посади (в Україні всі ці категорії мають право голосу).
Принцип рівного виборчого права означає рівні можливості кожного виборця впливати на результати виборів. Вибори вважаються рівними, якщо:
- кожний виборець має однакову кількість голосів (зазвичай, один голос, але може і два голоси. Наявність декількох голосів не порушує принципу рівності за умови, що ці декілька голосів будуть мати всі виборці);
- один депутат обирається від однакової кількості виборців, тобто виборчі округи повинні бути приблизно рівними, а за пропорційною системою при визначенні кількості депутатів, обраних за партійними (блоковими) списками, повинна діяти одна й та ж квота (виборчий метр).
Принцип прямого виборчого права полягає в тому, що вибори депутатів, інших представників, президента здійснюються безпосередньо виборцями. В Україні, відповідно до ст. 71 Конституції України, вибори прямі.
У деяких країнах багато вищих органів держави обираються непрямими виборами. Існує два різновиди непрямих виборів: побічні та багатоступеневі.
Побічні вибори застосовуються в тому разі, коли вибори здійснює яка-небудь виборча колегія, створена спеціально для цього чи яка виконує цю функцію водночас з іншими обов’язками.
Багатоступеневі вибори передбачають, що нижчестоящі представницькі органи обирають депутатів до вищестоящих, а потім останні знову обирають депутатів на ступінь вищих до представницьких органів, і так до найвищого представницького органу.
Принцип таємного голосування означає, що виборець подає свій голос без відома інших осіб. Будь-який нагляд і контроль за волевиявленням виборців не допускається та карається законом. Ніхто не має права вимагати інформацію про те, як голосував той або той виборець, якщо тільки останній сам не забажає зробити це.
Конституція України встановлює, що вибори в Україні є вільними. Це означає:
по-перше, неприпустимість будь-якого тиску на виборців з метою примусити їх голосувати не відповідно до своїх переконань, а так, як того бажають інші особи чи структури;
по-друге, що громадянам України надається право вибору самим вирішувати брати чи не брати участь у виборах, тобто не існує примусу до участі в голосуванні.
Цей принцип властивий виборчому праву більшості країн світу. У деяких країнах (Італії, Бельгії, Австралії, Аргентини, Греції, Туреччини) конституційно закріплено систему, так званого, обов’язкового вотуму (від лат. "votum " - бажання) - обов’язок громадян брати участь у голосуванні, а відтак певні небажані наслідки в разі його порушення (штраф, примусові роботи та навіть ув’язнення). Таке конституційне закріплення має важливий аспект у боротьбі з абсентеїзмом (франц. "absentéisme", від лат. "absentia " - відсутність) - ухиляння від участі у виборах).