Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ 2014 Роз.В.І.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
809.63 Кб
Скачать

3. Основні методи галузі конституційного права України

Конституційне право України має свій метод правового регулювання. Під методом правового регулювання традиційно розуміють систему прийомів і способів, за допомогою яких норми галузі права впливають на конкретні суспільні відносини, впорядковують їх щодо цілей і завдань правового регулювання.

Визначення методу конституційного регулювання не вичерпується встановленням способів правового впливу суб’єктів конституційного права на суспільні відносини. Важливо також встановлювати коло та статус таких суб’єктів, якими є народ, нація, особа тощо.

Метод конституційного права значною мірою зумовлюється предметом конституційно-правових відносин, в основі яких лежать владні суспільні відносини політичного характеру. Власне, говорячи про категорію «метод конституційного права», слід взяти до уваги, що йдеться не про один метод, а про систему методів конституційно-правового регулювання.

Термін «метод конституційного права» є умовним, оскільки він:

1) опосередковує систему методів нормативно-правового регулювання суспільних відносин нормами конституційного права, тобто під цим терміном слід розуміти сукупність методів конституційного права:

2) стосується правового регулювання суспільних відносин і не існує абстраговано від цих відносин, тобто мова йде про метод конституційно-правового регулювання.

Отже, метод конституційного права, або метод конституційно-правового регулювання - це система способів, прийомів цілеспрямованого юридичного впливу норм конституційного права на суспільні відносини, що є предметом конституційно-правового регулювання.

Метод конституційно-правового регулювання є похідним від методу правового регулювання як способу впливу юридичних норм на суспільні відносини.

Методу конституційно-правового регулювання властиві ті самі загальні ознаки (кваліфікації), що й методу правового регулювання загалом.

  • він стосується тільки юридичних норм;

  • забезпечує єдність правового регулювання;

  • гарантується у необхідних випадках засобами державного примусу;

  • є одним з основних критеріїв поділу норм права на галузі.

Водночас методу конституційного права властиві й спеціальні ознаки, що дозволяють розмежовувати цю галузь національного права з іншими, виявляють її особливості, специфічні якості, а саме:

  • регулює найважливіші політичні, економічні, соціальні, культурні (духовні) та інші, тісно пов'язані з ними суспільні відносини;

  • обумовлений функціями конституційного права;

  • має, здебільшого, імперативний (категоричний) характер;

  • сприяє реалізації інтегративної функції конституційного права стосовно інших галузей національного права;

  • представлений сукупністю різноманітних способів (методів) спеціального впливу на конституційно-правові відносини тощо.

Для конституційного права традиційно характерним методом правового регулювання є метод субординації або імперативний метод, що передбачає регулювання суспільних відносин зверху донизу на владно-імперативних началах. Зокрема, імперативний метод застосовується в конституційному праві при визначенні основних принципів організації та діяльності органів виконавчої влади. Утім імперативний метод або метод субординації в сучасному конституційному праві втрачає свої виняткові позиції. Це позначилося на тому, що багато суб'єктів конституційного права не перебувають між собою в імперативно-субординаційних зв'язках.

Так, відповідно до Конституції України, місцеве самоврядування на сьогодні відділене від держави, а органи та посадові особи місцевого самоврядування не перебувають між собою у прямих субординаційних зв'язках. Натомість, характерною ознакою сучасного конституційного права стала юридична рівність багатьох суб'єктів конституційного права, зокрема народу України і національних меншин та інших соціальних спільнот; державної влади та місцевого самоврядування; вищих органів державної влади між собою. Ці тенденції розвитку сучасного конституційного права сприяли активному практикуванню диспозитивного методу правових відносин, що є предметом конституційного права.

Утім методи конституційного права продовжують зберігати імперативний характер, що обумовлюється визнанням домінування в конституційно-правових відносинах двох основних суб'єктів, наділених абсолютним суверенітетом - народу України і Української держави. Усі інші суб'єкти конституційного права прямо чи опосередковано перебувають у стані субординації з цими суб'єктами і залежать від народного суверенітету і державного суверенітету.

Тож для сучасного конституційного права властиве органічне поєднання двох основних методів правового регулювання - субординаційного і координаційного, із домінуванням імперативного методу. Крім того, виділяють метод позитивного зобов’язання, методи дозволу, заборони, регламентування структури тощо.

Оскільки значна частина державно-правових відносин за своєю природою і змістом є надзвичайно складні, комплексні, тому їх регулювання здійснюється, як правило, не одним методом, а сукупністю. Це характерно, наприклад, для політичних і національно-державних відносин, відносин між особою і державою, представницькими, виконавчими і судовими органами.

Однією з особливостей методу конституційного регулювання є його установчий характер. В суспільстві багато відносин, які потребують первинного правового впливу, тобто регулюються «вперше». Не випадково у цьому відношенні виняткова роль Конституції, яка встановлює основи конституційного ладу, принципи взаємовідносин особи й держави тощо. Саме таким методом встановлюються порядок формування органів державної влади, прийняття правових актів органів державної влади, конструкція правової системи тощо.

Метод конституційного права має універсальний характер. Його дія в більшості випадків поширюється на всі сфери життєдіяльності, на всі галузі системи національного права, а норми інших галузей права регламентують конкретні сторони суспільного життя.

Крім того, однією з ознак методу конституційного регулювання є поєднання стабільності й динамізму. З одного боку, Конституція України – це надзвичайно постійний, стійкий політико-правовий інститут, з іншого боку, Конституція не може не враховувати розвиток суспільних відносин. Однак при цьому, має зберігатися раціональне співвідношення між стабільністю та динамізмом Конституції. Це природно зумовлює особливості методів правового регулювання. Саме вони в практичній площині й розв’язують проблему узгодження сталості та динаміки суспільних відносин.

Таким чином, конституційний метод правового регулювання є однією із найважливіших кваліфікаційних ознак, які виокремлюють конституційне право в самостійну ланку всієї системи національного права України.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]