
- •1. Визначення поняття конституційного права України як галузі
- •2. Ознаки галузі конституційного права України
- •3. Основні методи галузі конституційного права України
- •4. Загальна характеристика конституційно-правових норм
- •5. Принципи конституційного права України
- •1. Предмет і завдання науки конституційного права
- •2.Функції науки конституційного права
- •3. Методологія науки конституційного права
- •4. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •5. Сучасні тенденції розвитку національної науки та навчальної дисципліни конституційного права України
- •1. Сутність проблематики у визначенні джерел конституційного права
- •2. Критерії класифікації джерел галузі конституційного права України
- •3. Види джерел конституційного права України та інші нормативно-правові акти конституційного права України
- •4. Сучасні тенденції розвитку системи джерел конституційного права України
- •1. Визначення поняття та складу конституційно-правових відносин
- •2. Головні суб’єкти конституційно-правових відносин в Україні
- •3. Об’єкти конституційно-правових відносин в Україні
- •4. Характеристика юридичних фактів як підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин
- •5. Сучасні тенденції розвитку конституційно-правових відносин в Україні
- •1.Поняття та основні властивості Конституції України
- •2. Конституціалізм – загальна теорія Конституції України
- •3. Історичні етапи становлення Конституції України (генезис)
- •4. Класифікація, форма та структура конституцій
- •6. Правова охорона Конституції України
- •1. Поняття конституційний та суспільний лад
- •2. Принципи конституційного та суспільного ладу України
- •3. Конституційно-правовий механізм держави Україна
- •2) Організація державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову;
- •4. Загальна характеристика функцій української держави
- •1. Залежно від того, в чиїх соціальних інтересах вони здійснюються, функції держави можна поділити на:
- •2. За соціальним значенням державної діяльності функції держави поділяються на:
- •3. За часом здійснення, або за тривалістю у часі їхнього здійснення державні функції у правовій науці поділяють на:
- •4. За сферами політичної спрямованості (внутрішня і зовнішня політика) функції держави поділяють на:
- •5. Структура конституційного та суспільного ладу в Україні
- •6. Конституційні основи громадянського суспільства
- •7. Проблеми формування конституційних засад внутрішньої та зовнішньої політики України
- •8. Гарантії конституційного та суспільного ладу в Україні
- •Поняття, структура конституційно – правового статусу людини і громадянина
- •Тенденції конституційно – правового регулювання основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
- •Три покоління прав людини
- •Колективні права та права індивіда
- •Класифікація прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •Співвідношення міжнародно – правового й національного регулювання прав і свобод людини та забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини
- •1. Поняття та зміст громадянства в Україні
- •2. Загальна характеристика принципів громадянства в Україні
- •3. Порядок набуття і припинення громадянства в Україні
- •4. Конституційно-правовий статус органів, які вирішують питання громадянства в Україні
- •5. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •6. Правовий статус біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту
- •1. Поняття конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •2. Класифікація конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні
- •3. Загальна характеристика громадянських прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •4. Загальна характеристика політичних прав та свобод громадян в Україні
- •5. Економічні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •6. Соціальні права і свободи людини і громадянина в Україні
- •7. Культурні права і свободи людини і громадянина в Україні
- •8. Обов'язки людини і громадянина в Україні
- •9. Загальна характеристика гарантій прав і свобод людини та громадянина в Україні
- •10. Порядок звернення громадян до Європейського суду з прав людини
- •1. Поняття, форми безпосередньої демократії в Україні
- •2. Загальна характеристика основних принципів виборів в Україні
- •3. Види виборів та виборчих систем в Україні
- •4. Правова регламентація порядку організації та проведення виборів народних депутатів в Україні
- •5. Відповідальність за порушення виборчого законодавства
- •1. Поняття державної влади в Україні
- •2. Реалізація державної влади
- •3. Загальна характеристика складових елементів конституційного статусу органів державної влади в Україні
- •4. Критерії класифікації органів державної влади в Україні
- •5. Загальна характеристика основоположних принципів організації та функціонування державних органів в Україні
- •6. Загальна характеристика інших принципів організації та діяльності органів державної влади в Україні
- •7. Сучасна система органів державної влади після конституційної реформи 2010 року в Україні
- •1. Визначення понять «Верховна Рада», «парламент» та «парламентаризм» в Україні
- •2. Основні функції Верховної Ради України
- •3. Повноваження Верховної Ради України
- •4. Загальна характеристика складу та структура Верховної Ради України
- •5. Організаційно-правові засади діяльності Верховної Ради України
- •6. Законодавча процедура
- •7. Конституційно-правовий статус апарату Верховної Ради України
- •8. Конституційно-правовий статус Рахункової палати Верховної Ради України
- •9. Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •10. Юридична природа актів Верховної Ради України
- •1.Теоретичні основи правового статусу Голови Верховної Ради України
- •2. Правове регулювання процедури обрання Голови Верховної Ради України
- •3.Система повноважень Голови Верховної Ради України
- •4. Особливості реалізації сесійних повноважень Голови Верховної Ради України
- •5. Особливості реалізації позасесійних повноважень Голови Верховної Ради України
- •6. Акти Голови Верховної Ради України
- •7. Припинення повноважень Голови Верховної Ради України
- •1. Теоретичні основи правового статусу народного депутата України
- •2. Права народного депутата України у Верховній Раді України
- •3. Інші права народного депутата України
- •4. Процедура дострокового припинення повноважень народного депутата України
- •5. Особливості правового статусу депутата органів місцевого самоврядування в Україні
- •6.Основні гарантії діяльності депутата в Україні
- •1. Еволюція інституту президентства в Україні
- •2. Конституційно-правовий статус Президента України
- •3. Порядок виборів Президента України
- •4. Основні повноваження Президента України
- •5. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •6. Правовий статус Адміністрації Президента України
- •7. Акти Президента України
- •1. Поняття виконавчої влади та система її органів в Україні
- •2. Конституційно – правовий статус Кабінету Міністрів України
- •4. Особливості статусу міністерств в України
- •5. Особливості статусу інших центральних органів виконавчої влади
- •6. Правовий статус місцевих державних адміністрацій в Україні
- •7. Значення адміністративно – правової реформи в Україні
- •1. Історія утвердження Конституційного Суду України
- •2. Порядок формування Конституційного Суду України
- •3. Повноваження Конституційного Суду України
- •4. Порядок розгляду справ Конституційним Судом України
- •5. Акти Конституційного Суду України
- •1. Визначення поняття та природа судової влади
- •2. Суди – виключні органи правосуддя України
- •3. Верховний Суд України - найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції
- •4. Конституційно-правовий статус суддів України
- •5. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції в Україні
- •1. Поняття та історія функціонування прокуратури на території України
- •2. Система та структура прокуратури України
- •3. Функції, повноваження та гарантії діяльності прокуратури в Україні
- •4. Прокурорський нагляд та акти прокурорського реагування
- •1. Визначення поняття та форми територіального устрою
- •2. Історичні аспекти формування адміністративно-територіального устрою України
- •3. Система адміністративно-територіального устрою України
- •4. Проблеми сучасного адміністративно-територіального устрою України
- •5. Конституційно-правові аспекти реформування територіального устрою України на сучасному етапі
- •1. Визначення понятття та політико-правова природа місцевого самоврядування
- •2. Теорії походження та сучасна концепція місцевого самоврядування
- •3. Система та функції місцевого самоврядування в Україні
- •4. Організаційно-правові форми місцевого самоврядування в Україні
- •5. Гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •1. Еволюція становлення ( утворення) Автономної Республіки Крим
- •2. Автономна Республіка Крим як складова Української держави
- •3. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •4. Проблеми нормотворчої діяльності Автономної Республіки Крим
- •5. Взаємодія Автономної Республіки Крим з органами державної влади та місцевого самоврядування
- •1. Визначення, поняття, об’єкти, суб’єкти та принципи національної безпеки
- •2. Сучасні законодавчі основи забезпечення національної безпеки та оборони України
- •3. Система забезпечення Національної оборони України
- •4. Статус, склад, порядок формування Ради національної безпеки і оборони України
- •5. Основні завдання рнбо та порядок прийняття нею рішень
- •6. Організація та структура Збройних Сил України
- •7. Принципи та ознаки будівництва Збройних Сил України
3. Види джерел конституційного права України та інші нормативно-правові акти конституційного права України
Комплексне уявлення про особливості основних нині чинних джерел конституційного права і системи джерел конституційного права України в цілому дає аналіз сутності та змісту цих джерел і їх основних юридичних властивостей.
1. Основним джерелом конституційного права є Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р. Конституція України — це єдиний нормативно-правовий акт найвищої юридичної сили, який є Основним Законом суспільства і держави, регулює найважливіші суспільні відносини, містить норми прямої дії, має особливий порядок прийняття, внесення до нього змін і доповнень та його захисту, гарантування. Конституція України як основне джерело конституційного права України має ряд характерних ознак.
По-перше, Конституція за своєю сутністю є Основним Законом, що виражає волю Українського народу і політику держави; по-друге, за змістом Конституція має вищу юридичну силу; по-третє, норми Конституції є нормами прямої дії; по-четверте, Конституція приймається і набуває чинності відповідно до передбаченої законом спеціальної процедури. Спеціальна процедура передбачена і щодо внесення змін і доповнень до Конституції України; по-п'яте, чинне законодавство передбачає спеціальний механізм правового захисту, гарантування Конституції. Однією з основних ознак Конституції України як джерела конституційного права є її стабільність.
2. Іншим важливим джерелом конституційного права України, що має найвищу юридичну силу, є акти референдумів про внесення змін до Конституції України. Категорію «акти референдумів» можна розуміти у вузькому та широкому значенні. У вузькому значенні акти референдумів — це нормативне вираження волі Українського народу або територіальної громади в рішеннях всеукраїнського та місцевих референдумів, а в широкому — це система нормативно-правових актів, що приймаються суб'єктами референдумів відповідно до їх компетенції і в порядку, визначеному Конституцією та законами України.
Актам референдумів властиві спеціальні ознаки:
за своєю сутністю вони виражають насамперед волю Українського народу та територіальних громад, або сприяють її вираженню;
за змістом акти референдумів мають загальнообов'язковий характер для всіх суб'єктів референдумів;
за формою акти референдумів є формально визначеними актами правотворчості;
акти референдумів об’єкти візують конституційно-правові норми, а також норми інших публічних галузей права — інформаційного, фінансового тощо;
акти референдумів, що видаються або санкціонуються під час ініціювання, призначення та проголошення, організації та проведення, об'єктивізації рішень референдумів, мають системний характер і утворюють систему актів референдумів.
Найважливішими для системи джерел конституційного права України є акти всеукраїнського референдуму. Акти всеукраїнського референдуму мають винятково імперативний характер, тобто є загальнообов’язковими до виконання на території України з часу їх оприлюднення, не потребують санкціонування з боку будь-якого державного органу, а їх невиконання чи неналежне виконання має своїм наслідком юридичну відповідальність.
У системі джерел конституційного права України акти всеукраїнського референдуму представлені рішеннями всеукраїнських референдумів 1 грудня 1991 р. і 16 квітня 2000 р.
3. Основним видом джерел конституційного права України є закони України. Це — нормативно-правові акти, що приймаються за особливою процедурою, мають вищу юридичну силу щодо інших джерел конституційного права, за винятком Конституції та відповідних актів всеукраїнського референдуму, і регулюють найважливіші комплекси суспільних відносин у сфері конституційного права.
Закони традиційно займають пріоритетні позиції у системі джерел конституційного права. Конституція України у ст. 92 передбачає коло питань, що визначаються (права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство; правосуб’єктність громадян; статус іноземців та осіб без громадянства; права корінних народів і національних меншин; порядок застосування мов та ін.) і встановлюються (Державний бюджет і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; порядок використання і захисту державних символів; державні свята та ін.) виключно законами України.
Закони різняться за своєю сутністю і змістом. У теорії конституційного права прийнято виділяти конституційні, органічні, звичайні закони та інші особливі різновиди законів.
У сучасній вітчизняній науці конституційного права сформувалася думка, що конституційні закони:
а) законодавчі акти, що вносять зміни і доповнення до Конституції;
б) закони, прийняття яких прямо передбачене нормами Конституції.
Щодо органічних законів, то на сьогодні серед вітчизняних правознавців не існує єдиної думки на їх сутність і зміст та критерії розмежування з конституційними та звичайними законами. Вважається, що такі закони відрізняються від конституційних тим, що вони доповнюють конституцію, не змінюючи її основних принципів і не стосуються її глибинної сутності.
Звичайні закони за змістом регулюють поточні конституційно-правові питання, що є предметом конституційного права і приймаються за тією ж законодавчою процедурою.
4. Особливим видом джерел конституційного права України є декларації, акти і конституційні договори. Вони посідають особливе місце у системі джерел, оскільки їх прийняття є разового, винятковою подією у конституційній практиці держави.
Декларації — це нормативно-правові акти, що приймаються Верховною Радою України, і нормативно визначають основні засади державного і суспільного ладу чи політики держави з певних найважливіших питань.
Особливим і дещо нетрадиційним для України джерелом права став Договір «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» від 8 червня 1995 р.
Тогочасне і нинішнє чинне конституційне законодавство України не передбачає такої юридичної форми нормативно-правового акта, як конституційний договір. Договір як джерело конституційного права передував появі законів.
5. Наступним видом законодавчих джерел конституційного права України є регламенти, тобто кодифіковані нормативно-правові акти, що визначають порядок роботи і відповідні процесуальні форми діяльності окремих суб'єктів конституційної правотворчості в Україні.
6. До законодавчих джерел конституційного права належать чинні міжнародні договори України. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції чинні міжнародні договори є частиною національного законодавства лише за умови надання згоди на їх обов'язковість Верховною Радою України.
7. Важливим видом джерел конституційного права України є укази і розпорядження Президента України, які відповідно до ст. 106 Конституції є обов'язковими на території України. Вони видаються на основі і на розвиток Конституції і законів України.
8. Джерелами конституційного права України є постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України та нормативно-правові акти інших центральних органів виконавчої влади. Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України відповідно до ч. 1 ст. 117 Конституції України є обов'язковими до виконання. До джерел конституційного права належать лише ті нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, що містять конституційно-правові норми. Враховуючи специфіку нормативно-правового регулювання суспільних відносин з боку уряду, можна зробити висновок, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади становлять незначну частку в системі джерел конституційного права України.
9. Джерелами конституційного права України є акти Центральної виборчої комісії (ЦВК) і територіальних виборчих комісій. Природа цих джерел конституційного права є доволі складною і малодослідженою — за своєю сутністю вони опосередковують народне волевиявлення, за суб'єктами — це нормативно-правові акти органів державної влади, за дією по колу суб'єктів ці акти поширюються на всіх учасників виборчого процесу.
10. Важливим джерелом сучасного конституційного права є акти реагування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Згідно зі ст. 15 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» актами реагування Уповноваженого щодо порушень положень Конституції і законів України, міжнародних договорів України щодо прав і свобод людини і громадянина є конституційні подання до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб.
11. На сьогодні українськими вченими за органами судової влади визнається не лише правозастосовна, а й правотворча функція у сфері конституційно-правового регулювання. Йдеться про нормативно-правові акти, що приймаються органами судової влади. За колом суб'єктів нормотворчості їх можна поділити на нормативно-правові акти Конституційного Суду України та нормативно-правові акти судів загальної юрисдикції.
12. Особливими джерелами конституційного права України є нормативно-правові акти Автономної Республіки Крим — Конституція Автономної Республіки Крим, акти республіканського (місцевого) референдуму Автономної Республіки Крим, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
13. Наступним джерелом конституційного права України є нормативно-правові акти суб'єктів місцевого самоврядування. Найбільш розгалуженим джерелом муніципального права є нормативно-правові акти суб'єктів системи місцевого самоврядування, зокрема, відповідні акти територіальних громад, представницьких органів місцевого самоврядування (рад), їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, органів самоорганізації населення на місцях тощо. Найвагомішими серед них є акти місцевих референдумів та акти представницьких органів місцевого самоврядування, зокрема, статути міст та інших адміністративно-територіальних одиниць, регламенти відповідних рад, правила, положення тощо.
Система джерел конституційного права України, що представлена охарактеризованими джерелами, є динамічною — одні з них втрачають своє значення, натомість з'являються інші. А отже, можна спрогнозувати формування нових видів джерел конституційного права України.