Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ 2014 Роз.В.І.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
809.63 Кб
Скачать

5. Взаємодія Автономної Республіки Крим з органами державної влади та місцевого самоврядування

Органом виконавчої влади АРК, який самостійно здійснює виконавчі функції і повноваження, віднесені Конституцією України, Конституцією АРК і законами України до відання АРК, є уряд - Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Відповідно до ст. 136 Конституції України, Голова Ради міністрів АРК призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою АРК за погодженням із Президентом України.

З питань виконання державних функцій і повноважень Рада міністрів АРК, Голова Ради міністрів АРК. його заступники, керівники відповідних міністерств і республіканських комітетів АРК підзвітні і підконтрольні Кабінету Міністрів України, а керівники місцевих державних адміністрацій - Раді міністрів АРК (п. 5 ст. 35 Конституції АРК).

Конституцією АРК встановлено, що правосуддя здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України (ст. 39-40 Конституції АРК). Тобто суди загальної юрисдикції, що знаходяться на території АРК є невід'ємною складовою системи судів загальної юрисдикції України, порядок організації і діяльності яких визначається Законом України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 р.

Місцеве самоврядування АРК має здійснюватись у повному обсязі відповідно до Конституції України (розділ XI "Місцеве самоврядування"). Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та законів України з певними особливостями, що передбачені Конституцією АРК (розділ IV "Місцеве самоврядування в Автономній Республіці Крим").

Статтею 139 Конституції України передбачено, що в АРК діє представництво Президента України, статус якого визначається законом України. Через цей орган Президент України здійснює контрольну функцію щодо органів влади АРК.

Закон України "Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим" було прийнято в 1993 році, але з часом він застарів. Нова редакція цього Закону була ухвалена Верховною Радою України 2 березня 2000 р.

Відповідно до положень цього Закону Представництво Президента України в АРК є державним органом, створеним Президентом України відповідно до Конституції України з метою сприяння виконанню в АРК повноважень Президента України і підпорядкованим йому у своїй діяльності. До функцій Представництва, зокрема, належать: вивчення стану виконання в АРК Конституції та законів України, указів і розпоряджень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, вжиття заходів із забезпечення належного виконання актів законодавства України Верховною Радою АРК, Радою міністрів АРК, районними державними адміністраціями і органами місцевого самоврядування АРК та ін.

Конституція АРК також закріплює гарантії статусу і повноважень АРК (розділ V), тобто нормативно- і організаційно-правові умови і засоби організації і діяльності АРК, П органів, посадових і службових осіб.

До нормативно-правових гарантій організації та діяльності АРК відносяться Конституція України, Конституція АРК, закони України, нормативно-правові акти Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти органів влади АРК - Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК і органів місцевого самоврядування в АРК.

До того ж Конституцією АРК запроваджені спеціальні нормативно-правові механізми захисту правових актів, що визначають правовий статус АРК і регулюють її повноваження. Пропозиції про зміни, які стосуються обмежень статусу і повноважень АРК та її органів, розглядаються Верховною Радою АРК на підставі рішення консультативного республіканського (місцевого) референдуму. Зміни до Конституції АРК приймаються Верховною Радою АРК і затверджуються Законом України.

Висновки.

Вивчаючи цю тему, слід звернути увагу на те, що АРК є автономною адміністративно-територіальною одиницею у складі України. Зміст правового статусу АРК закріплено у ст. 134—139 Основного Закону України.

Конституція України визначає Автономну Республіку Крим як невід’ємну складову України, що в межах визначених Конституцією України повноважень вирішує питання, віднесені до її відання.

Для Автономної Республіки Крим характерні такі державні ознаки: Крим є адміністративною автономією зі статусом Автономної Республіки Крим; Автономна Республіка Крим має свою Конституцію, остання редакція якої прийнята 21 жовтня 1998 р. і затверджена законом Верховної Ради України 23 грудня 1998 р.; в Автономній Республіці Крим діє система державних органів на чолі з Верховною Радою АРК і Радою Міністрів АРК; з огляду на конституційний статус АРК її повноваження значно розширені у вирішенні питань господарського, соціального і культурного розвитку території; найвищі органи Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень можуть видавати нормативно-правові акти, які становлять регіональну систему актів АРК.

Поряд з ознаками, що характеризують Автономну Республіку Крим як територіальну автономію, вона має деякі особливості в здійсненні своїх повноважень, а саме: межі повноважень Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України; її Конституцію затверджує Верховна Рада України; нормативно-правові акти найвищих органів державної влади Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції та законам України і приймаються відповідно до Конституції України й актів її найвищих органів державної влади та на їх виконання; повноваження та порядок формування і діяльності найвищих органів державної влади Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією і законами України, а також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції; суди Автономної Республіки Крим належать до єдиної системи судів України; Конституція України визначає питання, нормативно-правове регулювання яких має право здійснювати Автономна Республіка Крим; Конституція України визначає питання, які належать до відання Автономної Республіки Крим; в Автономній Республіці Крим діє Представництво Президента України, яке виконує спостережні функції.

Представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, яка здійснює свої повноваження на підставі Конституції і законів України, Конституції і нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим з метою сприяння реалізації прав та інтересів населення автономії та вирішенню питань життєдіяльності регіону.    Відповідно до ст. 2 Закону України “Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим” Верховна Рада Автономної Республіки Крим здійснює свою діяльність на таких принципах: верховенства права; конституційності, законності, гласності, колегіальності; поєднання інтересів Автономної Республіки Крим із загальнодержавними інтересами України; урахування особливостей, передбачених ст. 132 Конституції України; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених Конституцією і законами України, Конституцією Автономної Республіки Крим; судового захисту.

Верховна Рада Автономної республіки Крим складається зі 100 депутатів, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим — чотири роки. Верховна Рада Автономної Республіки Крим є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її загального складу.

Діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим здійснюється сесійно у формі пленарних засідань і засідань органів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Верховна Рада Автономної Республіки Крим приймає Конституцію республіки та вносить зміни до неї, які набирають чинності після затвердження їх Верховною Радою України.   У ст. 9 Закону України “Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим” передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим здійснює нормативне регулювання з питань, зокрема: сільського господарства і лісів; меліорації і кар’єрів; громадських робіт, ремесел та промислів, благодійництва; містобудування і житлового господарства; туризму, готельної справи, ярмарків; музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури, історико-культурних заповідників; транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів; мисливства, рибальства; санітарної і лікарняної служб.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень ухвалює нормативно-правові акти (постанови і рішення), які є обов’язковими для виконання на території автономії.

У разі невідповідності актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції та законам України, Президент України може зупинити дію цих актів з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.

Література.

  1. Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конституційне право України. - Підручник– К.: Видавництво Ліра-К, 2012. –576с.

  2. Актуальні проблеми конституційного права України [текст]: підручник / за заг. ред. проф. Олійника А.Ю. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 554 с.

  3. Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Барабаш та ін. ; Нац. акад. прав. наук України. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2011. – 1128 с.

  4. Конституція України: Науково-практичний коментар / [В.Б. Авер’ янов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін.] ; Ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. – Харків: Видавництво «Право»; К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 808 с.

  5. Теліпко В. Е. Конституційне та конституційно-процесуальне право України: навч. посіб. (для студ. вищ. навч. закл.) / В. Е. Теліпко — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 568 с.

  6. Конституція України : наук.-практ. комент. / Нац. акад. прав. наук України ; редкол.: В. Я. Тацій [та ін.]. – 2-ге вид., переробл., і допов. – Х. : Право, 2012. – 1128 с.

  7. Конституційне право України : підручник / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; за ред.: В. П. Колісник, Ю. Г. Барабаш. – Х. : Право, 2010. – 416 с.

  8. Погорілко В. Ф. Конституційне право України : підручник / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко ; Нац. акад. внутр. справ. – 3-тє вид. переробл. та доопр. – К. : Ліра-К, 2011. – 532 с.

  9. Хрестоматія з конституційного права України / Акад. прав. наук України, НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування ; упоряд.: Ю. П. Битяк [та ін.]. – Х. : Ксилон, 2010. – 887 с.

Контрольні питання.

  1. Охарактеризуйте конституційно-правовий статус АРК.

  2. Вкажіть основні функції та повноваження АРК за Конституцією та законами України.

  3. До якого виду автономій слід відносити АРК?

  4. Який державний орган України має право скасовувати постанови і рішення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим у разі їх невідповідності Конституції України та законам України? Якими законодавчими актами це визначається? Чи діє представництво Президента України в АРК? Яку функцію здійснює Президент України через цей орган щодо органів влади АРК?

  5. Якими нормативно-правовими актами регулюється здійснення місцевого самоврядування в АРК?

  6. Орган, який самостійно здійснює виконавчі функції і повноваження, віднесені Конституцією України, Конституцією АРК і законами України до відання АРК?

  7. Назвіть принципи і гарантії автономії, передбачені Конституцією АРК?

  8. Охарактеризуйте основні повноваження АРК.

  9. Назвіть основні ознаки правового статусу АРК.

  10. Які історичні обставини зумовили створення АРК?

  11. Визначіть систему державного апарату в АРК.

Лекція. Лекція №23

Тема. Основи національної безпеки та оборони України

Мета. Метою лекції є формування у студентської аудиторії навичок визначення поняття, об’єктів, суб’єктів та принципів національної безпеки; знань про сучасні законодавчі основи забезпечення національної безпеки і та оборони України, систему забезпечення національної безпеки України; статус, склад, порядок формування Ради національної безпеки і оборони України; основні завдання РНБО; організацію та структуру Збройних Сил України; принципи та ознаки будівництва Збройних Сил України.

Вступ.

Поняття «національні інтереси» є невід’ємним складовим елементом як системи національної безпеки, так і геополітики. Американські вчені У. Ліппман, Г. Моргентау, Г. Кіссенджер та ін. розглядають національну безпеку як частину національних інтересів. Проблему національних інтересів досліджують українські науковці Б. Парахонський, С. Пирожков, В. Ліпка, В. Косевцов, І. Біннько та ін.

У сучасній геополітиці під національними інтересами розуміють стратегічно важливі цілі, що іх ставить перед собою кожна держава, і засоби, за допомогою яких вона розраховує їх досягти. Українські національні інтереси – це життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток. У цьому розумінні національні інтереси є важливішими завданнями внутрішньої і зовнішньої політики.

Пріоритетне значення серед національних інтересів має захист державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи Україні. За умов перехідного стану, у якому перебуває наша країна, коли досі залишаються невирішеними багато з аспектів політичної й економічної трансформації, національні інтереси мають відігравати вирішальну роль. У Законі України «Про основи національної безпеки України» визначені пріоритетні національні інтереси України на сучасний момент, узагальнивши які, українські науковці визначили основний національний інтерес України. Це відродження і зміцнення власної державності, відтворення національної економіки, ідентифікація громадян як громадян України.

Україна як європейська держава створює засади своєї національної безпеки і оборони, виходячи з власних національних інтересів. Цей процес вимагає творчого підходу до визначення основ політики у сфері безпеки й оборони, створення її системи та приведення у відповідність із державно-правовим статусом України як суверенної держави. Національна безпека і оборона є гарантом державотворення в Україні, необхідною умовою збереження та примноження духовних і матеріальних цінностей. Саме тому забезпечення національної безпеки й оборони України Конституція зараховує до найважливіших завдань держави — це справа всього Українського народу (ст. 17).

План.

  1. Визначення, поняття, об’єкти, суб’єкти та принципи національної безпеки.

  2. Сучасні законодавчі основи забезпечення національної безпеки та оборони України.

  3. Система забезпечення національної безпеки України.

  4. Статус, склад, порядок формування Ради національної безпеки і оборони України.

  5. Основні завдання РНБО та порядок прийняття нею рішень.

  6. Організація та структура Збройних Сил України.

  7. Принципи та ознаки будівництва Збройних Сил України.

Зміст лекції.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]