5. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції в Україні

Вища рада юстиції — колегіальний, незалежний орган України, відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу, а також за приймання рішення стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до статті 131 Конституції України до завдань Вищої ради юстиції належать:

• внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

• прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

• здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Повноваження Вищої ради юстиції є наступними:

• вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

• за поданням відповідної ради суддів призначає суддів на посади голови суду, заступника голови суду та звільняє їх з цих посад;

• розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

• здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

• розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції детально закріплено в Законі України «Про Вищу раду юстиції», який регламентує порядок її обрання, термін повноважень, компетенцію, порядок розгляду питань, що належать до її компетенції, підстави для відкриття дисциплінарного провадження щодо окремих категорій суддів, підстави припинення повноваження члена Вищої ради юстиції тощо.

Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох членів Вищої ради юстиції.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років і не старший шістдесяти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років.

Порядок призначення членів Вищої ради юстиції та припинення їхніх повноважень визначається Законом.

Закон «Про Вищу раду юстиції» встановлює шестирічний термін повноважень її членів, крім тих, хто входять до її складу за посадою (ст. 1).

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший 35 років і не старший 65 років, який проживає в Україні не менше 10 останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше 10 років (ст. 6).

Члени Вищої ради юстиції призначаються парламентом України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Президент України видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції.

Закон «Про Вищу раду юстиції» детально регламентує порядок висування кандидатур на посади її членів від з'їзду суддів України, з'їзду адвокатів, з'їзду представників вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ. Висування кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції і голосування на всеукраїнській конференції працівників прокуратури здійснюється в порядку, передбаченому ст. 10 Закону «Про Вищу раду юстиції». Всі ці з'їзди і всеукраїнська конференція працівників прокуратури з метою призначення членів Вищої ради юстиції повинні проводитись не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних її членів.

Повноваження члена Вищої ради юстиції припиняється у разі:

• закінчення терміну, на який його призначено;

• набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду;

• втрати ним громадянства України; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

• визнання його судом недієздатним або обмежено дієздатним;

• подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень;

• неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я за наявності медичного висновку, підтвердженого судом;

• порушення присяги або скоєння аморального вчинку;

• його смерті.

У Вищій раді юстиції утворюються секції:

• з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;

• дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Координує роботу Вищої ради юстиції голова, а за його відсутності — його заступник.

Голова, його заступник, секретарі секцій працюють на постійній основі. Голова Вищої ради юстиції обирається з її членів на три роки без права переобрання таємним голосуванням. Голова Вищої ради юстиції представляє її у зносинах з іншими органами і організаціями, її засідання проводяться відкрито. Вони є правомочними, якщо на них присутні не менш як дві третини від конституційного складу Вищої ради юстиції. На засіданні ведеться протокол. Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено законом. Засідання секції Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як три четверті від її складу.

Висновки.

Судова влада — незалежна і самостійна гілка державної влади, яка здійснюється судовими органами (судами). Органи судової влади вирішують правові суперечки між конкретними особами, а також розглядають справи щодо норм контролю, а саме: відповідності законів конституції і підзаконних нормативних актів законам. В окремих випадках ці органи дають тлумачення правовим нормам, в основному нормам конституції країни, поза зв'язком з конкретним позовом.

Суди також виконують окремі посвідчуванні функції: визнання фактів, в окремих державах — зміцнення прав, коли для посвідчення потрібний доказ, що за складністю виходить за межі компетентності нотаріусів.

Судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань, основи організації та діяльності адвокатури визначається виключно Законами України

Суд — державний орган, що здійснює правосуддя у формі розгляду і рішення цивільних, кримінальних, адміністративних і інших категорій справ у встановленому законом конкретної держави процесуальному порядку.

Судочинство — встановлений законом або звичаєм порядок і форма вчинення судових дій у межах завдань судів у здійсненні правосуддя. Цей порядок, як правило, регулює порядок розгляду справ у суді, порядок знаходження істини по справі, розрахунок судових витрат тощо. Іншими словами, судочинство — це виключна, професійна діяльність судів по відправленню правосуддя. Правосуддя – державна діяльність, яку проводить суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях, у особливо встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ.

Судочинство в Україні здійснюється у наступних формах: конституційне судочинство; кримінальне судочинство; судочинство у справах про адміністративні правопорушення; цивільне судочинство; господарське судочинство; адміністративне судочинство.

Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Система судів загальної юрисдикції в нашій державі будується за принципами територіальності й спеціалізації.

Систему судів загальної юрисдикції складають: місцеві суди; апеляційні суди; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди. Верховний Суд України — найвищий судовий орган в Українській системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції. В Україні діє три вищих спеціалізованих суди: Вищий адміністративний суд України; Вищий господарський суд України; Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ.

Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення. Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені процесуальним законом.

7 липня 2010 р., після численних дискусій та переговорів представників різних політичних сил, Верховна Рада прийняла в цілому Закон «Про судоустрій та статус суддів». Вказаним законом вносяться істотні зміни в судову систему України, зокрема передбачається введення системи вищих спеціалізованих судів по всім галузям юрисдикції: створення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, який разом з Вищим адміністративним судом України та Вищим господарським судом України буде працювати як суд касаційної інстанції.

Реформою ліквідовані військові суди — тепер справи, що мали б розглядатися гарнізонними військовими судами розглядаються судами загальної юрисдикції першої інстанції, а справи, що мали б розглядатися у апеляційних військових судах розглядаються у апеляційних судах загальної юрисдикції.

Також реформою різко обмежено компетенцію Верховного суду — він може переглядати рішення Вищих спеціалізованих судів тільки за наявності визначених законом обставин.

Література.

1. Андрейцев В.І. Судово-правова система в Україні: тектологічні проблеми оптимізації функціонування // [Електро­нний ресурс] – Режим доступу: http://www.vru.gov.ua/content/article/visnik01_03.pdf

2. Бринцев В. Д. Судовий конституціоналізм в Україні: доктрина і практика формування : у 2 кн. : монографія / В. Д. Бринцев ; Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого". – Х. : Право, 2013. – Кн. 1. – 2013. – 392 с.

3. Діяльність судових і правоохоронних органів України: нормативно-правове регулювання / упоряд. О. М. Роїна. – К. : Прав. єдність : Алерта : ЦУЛ, 2011. – 424 с.

4. Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Барабаш та ін. ; Нац. акад. прав. наук України. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2011. – 1128 с.

5. Конституція України: Науково-практичний коментар / [В.Б. Авер’ янов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін.] ; Ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. – Харків: Видавництво «Право»; К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 808 с.

6. Конституція України : наук.-практ. комент. / Нац. акад. прав. наук України ; редкол.: В. Я. Тацій [та ін.]. – 2-ге вид., переробл., і допов. – Х. : Право, 2012. – 1128 с.

7. Молдован В. В. Судоустрій України : навч. посіб. / В. В. Молдован, С. М. Мельник. – К. : Алерта, 2011. – 284 с.

8. Молдован В. В. Судоустрій: Україна, Велика Британія, Російська Федерація, США, ФРН, Франція. Судові органи ООН : навч. посіб. / В. В. Молдован, А. В Молдован ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К. : Центр учб. л-ри, 2013. – 364 с.

9. Нор В. Т. Судові та правоохоронні органи України : підручник / В. Т. Нор, Н. П. Анікіна, Н. Р. Бобечко ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – К. : Ін Юре, 2010. – 240 с.

10. Оверчук С.В. Верховний Суд України в системі судів загальної юрисдикції // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. праць Всеукр. наук.-практ. конф. / Київський ун-т права НАН України. – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2011.- С. 59-61 // [Електро­нний ресурс] – Режим доступу: http://kafedr.at.ua/load/sudova_vlada_pravosuddja/verkhovnij_sud_ukrajini_v_sistemi_sudiv_zagalnoji_jurisdikciji/2-1-0-56

11. Організація судових та правоохоронних органів : підручник / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого ; за ред. І. Є. Марочкіна. – Х. : Право, 2013. – 448 с.

12. Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конституційне право України. - Підручник– К.: Видавництво Ліра-К, 2012. –576с.

13. Халюк Сергій Олександрович. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції : Дис.канд. наук: 12.00.02 - 2008. // [Електро­нний ресурс] – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/344397.html

14. Теліпко В. Е. Конституційне та конституційно-процесуальне право України: навч. посіб. (для студ. вищ. навч. закл.) / В. Е. Теліпко — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 568 с.

Контрольні питання.

1. Дайте визначення понять: «правосуддя», «судова влада», «судова система», «суд», «судочинство», «засади судочинства», «правоохоронна діяльність», «принципи правосуддя», «форми судочинства», «гарантії незалежності суддів», «розподіл державної влади», «функції судової влади», «засадами судочинства», «принципи судочинства», «форма судочинства», «гарантії незалежності суддів», «професійні судді», «народні засідателі», «присяжні», «суди загальної юрисдикції», «місцеві суди», «апеляційні суди», «суди касаційної інстанції», «суди загальної юрисдикції», «Пленум Вищого спеціалізованого суду», «судова палата», «Верховний Суд України», «недоторканність судді», «висловлення недовіри голові Верховного Суду України».

2. Поясність принцип розподілу державної влади.

3. Охарактеризуйте роль судової влади в механізмі поділу влад.

4. Перелічіть ознаки судової влади.

5. Поясніть зміст функцій судової влади — правосуддя і контроль.

6. Перелічіть основні засади судочинства.

7. Назвіть ознаки, що відрізняють діяльність суду від правоохоронної діяльності.

8. Із дотриманням яких принципів здійснюється правосуддя?

9. Перелічіть форми судочинства.

10. Назвіть гарантії незалежності суддів.

11. Опишіть систему судів загальної юрисдикції.

12. Назвіть відомі Вам місцеві суди.

13. Назвіть відомі Вам апеляційні суди.

14. Назвіть відомі Вам вищі спеціалізовані суди.

15. Охарактеризуйте принцип територіальності побудови судової системи.

16. Охарактеризуйте принцип спеціалізації побудови судової системи.

17. Чим забезпечується єдність системи судів загальної юрисдикції?

18. Назвіть палати Верховного Суду України.

19. Охарактеризуйте процедуру обрання на посаду Голови Верховного Суду України.

20. Охарактеризуйте порядок дострокового припинення повноважень Голови Верховного Суду України.

21. За яких умов засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним?

22. Охарактеризуйте призначення Науково-консультативної ради Верховного Суду України.

23. Поясніть зміст принципу недоторканність судді.

Лекція. Лекція №19

Тема. Конституційно-правовий статус прокуратури в Україні

Мета.

Метою лекції є формування у студентів знань про прокуратуру як самостійний інститут держави, що знаходиться поза межами жодної з трьох гілок влади. Лекція має на меті донести у максимально стислій і доступній формі особливості статусу та історію функціонування прокуратури на території України, систему та структуру прокуратури України, її функції та повноваження. На основі лекційного матеріалу студенти мають сформувати власну думку щодо доцільності наділення прокуратури в Україні функцією загального нагляду за законністю.

Вступ.

Конституція України визначила прокуратуру України як єдину систему. Викладення основних положень про прокуратуру в окремому розділі (VII) Основного Закону України зумовлено тим, що виконання покладених на органи прокуратури функцій і повноважень є самостійним видом державної діяльності.

Прокуратура України виступає самостійним інститутом, входячи до системи механізму держави та виконуючи покладені ті визначені законодавством завдання та функції. Діяльність цього органу регулює Конституція України, закон України «Про прокуратуру» та інші акти.

Такий висновок підтверджують також як специфічні функції та характер діяльності прокуратури, так і принципи їх організації, єдність завдань цього незалежного централізованого державного органу.

Прокуратура України - це єдина централізована система органів державної влади, які відповідно до Конституції та законів України здійснюють обвинувальну, представницьку, контрольно-наглядову та інші функції в державі.

Але, правова природа прокуратури в демократичних державах полягає у потребі якісного представлення в суді публічного інтересу, а не в потребі здійснення державного нагляду за законністю, нагляду за всім і всіма.

Українська держава перебуває на складному і тернистому шляху реформування органів прокуратури за європейським зразком.

План.

1. Поняття та історія функціонування прокуратури на території України

2. Система та структура прокуратури України

3. Функції, повноваження та гарантії діяльності прокуратури в Україні

4. Прокурорський нагляд та акти прокурорського реагування

Зміст лекції.