- •1.Найдавніші часи, початки цивілізації на території України.
- •1) Кам'яний вік — це 99% усієї історії людства.
- •2.Східні слов’яни на території України. Розселення. Культура і вірування східних слов’ян.
- •2. Теорія природничоісторичного процесу утворення класів і держави у східних слов'ян:
- •4.Київська держава за правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Культура Київської Русі. Історичне значення Київської Русі.
- •7. Загарбання земель України іноземними державами в 14 – 16 ст.
- •8.Українські землі під владою Речі Посполитої. Виникнення українського козацтва.
- •9. Запорізька Січ – державно – політичне утворення українського народу. Роль українського козацтва у боротьбі українців проти агресії Польщі, Туреччини, Кримського ханства.
- •21 Березня 1654 р. Цар Олексій Михайлович і Боярська дума затвердили «Статті Богдана Хмельницького» (так звані «Березневі статті»), що визначили становище України в союзі з Росією:
- •12. Соціально – економічне і політичне становище України в другій половині 17ст.
- •13. Становище Української держави в роки гетьманування і. Мазепи. Північна війна та Україна.
- •14. Посилення колоніальної політики Російської імперії щодо України у першій половині 18 ст. Соціально – економічний розвиток Правобережжя.
- •II етап (1728—1734) — повернення Україні частини її прав і вольностей.
- •16. Занепад феодально – кріпосницької системи в Україні та зародження товарно – грошових відносин в першій половині 19ст.
- •17. Антиукраїнська політика російського царизму та початок відродження української свідомості, Кирило – Мефодіївське товариство.
- •18. Західноукраїнські землі в першій половині 19ст. «Руська трійця». Революція 1848р. В Австро – Угорщині та скасування кріпосного права.
- •2. Особливості розвитку освіти:
- •21. Національне гноблення українців в складі Російської та Австро – Угорської імперій. Заборона української мови. Активізація українського національного руху.
- •22. Економічний розвиток та суспільно – політичний рух в Україні на початку 20ст. Діяльність політичних партій в Україні.
- •23.Соціально – економічний розвиток та політичне становище західноукраїнських земель на початок 20ст.
- •24.Україна в роки першої російської революції 1905 – 1907рр.
- •25. Політика російського царизму стосовно України в 1907 – 1914р.
- •26. Початок Першої світової війни. Воєнні дії в 1914р. На українських землях.
- •27.Вплив Першої світової війни на формування українського національного руху в Галичині та Наддніпрянській Україні.
- •28.Українські землі в 1915 – 1917рр.
- •29.Початок Української революції, утворення Центральної Ради.
- •30. Перший Універсал Центральної Ради та його історичне значення.
- •33.Внутрішня та зовнішня політика Української Держави. П. Скоропадський.
- •37. Радянсько-польська війна і Україна.
- •38. Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •39. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917—1920 рр.
- •40. Культура і духовне життя України в 1917- 1920рр.
- •41.Наш край на початку 20 століття.
- •11 Листопада 1912 року в Костянтинограді відкрита земська чоловіча гімназія. Жіноча прогімназія вже шість років існувала до цього.
- •43. Політика «українізації» (коренізації), її наслідки. О. Шумський, м. Скрипник.
- •44. Входження усрр до складу срср.
- •45. Особливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні.
- •46. Політика суцільної колективізації та розселянювання в Україні. Її соціально – економічні наслідки.
- •48.Розвиток культури в 30-ті рр. «Розстріляне» відродження.
- •53. Рух Опору та його течії в Україні в роки Другої світової війни. Історичний внесок українського народу в перемогу в Другій світовій війні.
- •54. Визволення України від нацистських загарбників. Герої – визволителі України.
- •55. Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни.
- •56. Наш край в роки Другої Світової та Великої Вітчизняної воєн.
- •57. Відбудова економіки України після Великої Вітчизняної війни.
- •58. Голодомори 20ст. В Україні: причини та наслідки.
- •59. Пожвавлення літературно – мистецького життя України в умовах десталінізації. «Шістдесятники».
- •60. Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50 – у першій половині 60-х рр. М. Хрущов.
- •61. «Косигінські реформи» та їхні наслідки для України.
- •63.Опозиційний рух в Україні (1965 – 1985рр.)
- •64. Національно – визвольний рух 60 – 80 років 20ст.
- •65. Повсякденне життя Українців у 1964-1985рр.
- •66. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно – демократичного руху в Україні.
- •67. Політична ситуація в Україні в 1985-1991 рр.
- •69. Проголошення державної незалежності України.
- •72.Прийняття Конституції України 1996р. Та її історичне значення.
- •73. Початок формування багатопартійності в Україні наприкінці 80- на початку 90-х років 20ст.
- •74. Кроки України на шляху до європейської інтеграції.
- •75. Досягнення сучасної української науки і освіти.
2. Теорія природничоісторичного процесу утворення класів і держави у східних слов'ян:
а) для цього існували всі необхідні економічні передумови: досить високий розвиток продуктивних сил (археологами знайдені залізні знаряддя праці; доведене відділення ремесла від сільського господарства та інше, що говорить про майнову диференціацію, від якої один крок до утворення класів і держави); численні успішні військові походи слов'ян приносили здобич і прискорювали процес класоутворення; захоплення старійшинами общинних земель свідчить про початок складання феодальних відносин і т. д.;
б) археологічні розкопки вказують, що кількість поховань воїнів-норманів мізерно мала в порівнянні зі знайденими похованнями руських воїнів;
в) у літописах наступних століть нормани не згадуються, тому можна зробити висновок, що їхня кількість була мала, і вони швидко злилися з корінним населенням — ослов'янилися;
г) порівняльний аналіз останків озброєння норманів і слов'ян свідчить про приблизно однаковий рівень розвитку продуктивних сил;
ґ) у літописах прямо говориться, що ще до приходу варягів у Києві правив 1-й князь — слов'янин Кий (кін. УІ-поч. VII ст.); франкські «Бертинські аннали» вперше згадують про державу східних слов'ян (поч. IX ст.), коли в 838 р. до візантійського імператора прийшли посли, які стверджували, що «їхній народ звуть Росс і направлені вони царем, якого називають Хаканом, заради дружби».
Висновок: з норманами чи без норманів, східні слов'яни були спроможні зробити останній крок від розпаду первіснообщинного до феодального суспільства. Найбільшими центрами східного слов'янства в IX столітті були Київ і Новгород.
ПРИЙНЯТТЯ ХРИСТИЯНСТВА (988 р.)
Причини:
а) необхідність зміцнення феодальних відносин у ранньофеодальній державі, оскільки язичество суперечило єднанню Русі;
б) прийняття єдиної з Візантією релігії зміцнювало південні кордони Русі, бо Русь одержувала на півдні авторитетного й могутнього союзника;
в) прийняття християнства сприяло піднесенню міжнародного авторитету Русі, адже до 988 р. Русь в очах Європи й Візантії була «дрімучою, язичеською»;
г) прийняття християнства сприяло зближенню з високорозвиненою Візантією — спадкоємицею культури Стародавньої Греції (технології, література, мистецтво, архітектура тощо).
Розвиток подій:
а) для зміцнення великокнязівської влади Володимир проводить реформу язичества, створивши пантеон шести богів на чолі з Перуном;
б) переконавшись у неспроможності язичества, як пануючої релігії феодальної держави, Володимир вирішив прийняти християнство візантійського обряду (православ'я). Щоб не потрапити при цьому у васальну залежність від Візантії, як інші, Володимир захопив Візантійську фортецю Херсонес (988 р.), і звідти як переможець продиктував умови візантійському імператору: видати за нього сестру імператора, після чого він готовий прийняти християнство. Водохрещення киян відбулося, ймовірно, на ріці Почайні 988 або 989 року (історик О. Раков називає іншу дату — 1 серпня 990 р.).
У творі київського митрополита С. Косова «Патерикон» (XVII ст.) говорилося про п'ять хрещень Русі-України: святим апостолом Андрієм; за царя Михайла та патріарха Фотія зусиллями Кирила й Мефодія; за Василя Македонського в 886 році; княгинею Ольгою в 958 році; і останнє — Володимиром у 989 або 990 році.
Значення прийняття християнства:
а) сприяло зміцненню Київської Русі як ранньофеодальної держави, підняло її міжнародний авторитет, зміцнило її зв'язки з Візантією, сприяло поширенню писемності на Русі, дало імпульс розвитку давньоруської культури (живопису, архітектури тощо);
б) християнство насаджувалося на Русі жорстокими методами, у результаті було знищено багато пам'яток язичеської культури; церква згодом перетворилася в найбільшого феодала, освячувала існуючий суспільно-політичний устрій Русі.