Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді на питання екзамену.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
366.98 Кб
Скачать

2. Теорія природничоісторичного процесу утворення класів і держа­ви у східних слов'ян:

а) для цього існували всі необхідні економічні передумови: досить високий розвиток продуктивних сил (археологами знайдені залізні знаряддя праці; доведене відділення ремесла від сільського господарства та інше, що говорить про майнову диференціацію, від якої один крок до утворення класів і дер­жави); численні успішні військові походи слов'ян приносили здобич і прискорювали процес класоутворення; захоплення старійшинами общинних земель свідчить про початок скла­дання феодальних відносин і т. д.;

б) археологічні розкопки вказують, що кількість поховань воїнів-норманів мізерно мала в порівнянні зі знайденими похо­ваннями руських воїнів;

в) у літописах наступних століть нормани не згадуються, тому можна зробити висновок, що їхня кількість була мала, і вони швидко злилися з корінним населенням — ослов'янилися;

г) порівняльний аналіз останків озброєння норманів і слов'ян свідчить про приблизно однаковий рівень розвитку продукти­вних сил;

ґ) у літописах прямо говориться, що ще до приходу варягів у Києві правив 1-й князь — слов'янин Кий (кін. УІ-поч. VII ст.); франкські «Бертинські аннали» вперше згадують про державу східних слов'ян (поч. IX ст.), коли в 838 р. до візан­тійського імператора прийшли посли, які стверджували, що «їхній народ звуть Росс і направлені вони царем, якого нази­вають Хаканом, заради дружби».

Висновок: з норманами чи без норманів, східні слов'яни були спроможні зробити останній крок від розпаду первіснообщинного до феодального су­спільства. Найбільшими центрами східного слов'янства в IX столітті були Київ і Новгород.

ПРИЙНЯТТЯ ХРИСТИЯНСТВА (988 р.)

Причини:

а) необхідність зміцнення феодальних відносин у ранньофеодальній державі, оскільки язичество суперечило єднанню Русі;

б) прийняття єдиної з Візантією релігії зміцнювало південні кордо­ни Русі, бо Русь одержувала на півдні авторитетного й могутнього союзника;

в) прийняття християнства сприяло піднесенню міжнародного авто­ритету Русі, адже до 988 р. Русь в очах Європи й Візантії була «дрі­мучою, язичеською»;

г) прийняття християнства сприяло зближенню з високорозвиненою Візантією — спадкоємицею культури Стародавньої Греції (техно­логії, література, мистецтво, архітектура тощо).

Розвиток подій:

а) для зміцнення великокнязівської влади Володимир проводить реформу язичества, створивши пантеон шести богів на чолі з Перуном;

б) переконавшись у неспроможності язичества, як пануючої релігії феодальної держави, Володимир вирішив прийняти християнст­во візантійського обряду (православ'я). Щоб не потрапити при цьому у васальну залежність від Візантії, як інші, Володимир за­хопив Візантійську фортецю Херсонес (988 р.), і звідти як перемо­жець продиктував умови візантійському імператору: видати за нього сестру імператора, після чого він готовий прийняти христи­янство. Водохрещення киян відбулося, ймовірно, на ріці Почайні 988 або 989 року (історик О. Раков називає іншу дату — 1 серпня 990 р.).

У творі київського митрополита С. Косова «Патерикон» (XVII ст.) го­ворилося про п'ять хрещень Русі-України: святим апостолом Андрієм; за царя Михайла та патріарха Фотія зусиллями Кирила й Мефодія; за Васи­ля Македонського в 886 році; княгинею Ольгою в 958 році; і останнє — Володимиром у 989 або 990 році.

Значення прийняття християнства:

а) сприяло зміцненню Київської Русі як ранньофеодальної держави, підняло її міжнародний авторитет, зміцнило її зв'язки з Візанті­єю, сприяло поширенню писемності на Русі, дало імпульс розвит­ку давньоруської культури (живопису, архітектури тощо);

б) християнство насаджувалося на Русі жорстокими методами, у результаті було знищено багато пам'яток язичеської культури; церква згодом перетворилася в найбільшого феодала, освячувала існуючий суспільно-політичний устрій Русі.