12. Проаналізувати особливості уявлень про психіку на науковому етапі розвитку науки.

Науковий етап пов'язаний з розв. психології з одного боку як прир. наук, а з ін. - науки про суб'єктивний досвід. Психологія як прир. наука об'єднує теорії, які розглядають причинну зумовленість псих. явищ та їх роль у процесі адаптації організму до середовиша. Засновниками були: Дарвін, Сєченов і Павлов. Дарвін започаткував розв. цієї ідеї своїм евол. вченням, яке виклав у праці "Походження видів шляхом прир. добору" в 1859 р.. Предметом спадковості, на думку Дарвіна, є рух, який повторюється і через який емоційні прояви, проявляючи свою пристосувальну ф-ю, закріплюються і наслідуються ін. біологічними виявами. На грунті евол. вчення виникла рефлекторна теорія Сєченова. В своїй праці "рефлекси гол. мозку" він розглядає психічні явища як конкретний механізм взаємодії організму з довкол. середовищем. Дія такого механізму. відб. за рахунок мозку, як орг. психіки та м'язових рухів, за участі яких може існувати психіка. Псих. явища, на його думку, за своїм походженням є рефлексами, тобто реакцією на зовн. подразник, що опосередков. НС. Психіка виконує регулятивну і сигнальну ф-ї. За доп. м'язових рухів вона призводить організм у відповідність з впливами середовища. Психіка виникає, вдосконалюється в рефл. діяльності і виявляється в ній. І.П.Павлов ств. вчення про ВНД та розкриває принципи роботу гол. мозку людини і тварини. Гол. механізмом умовної поведінки є рефлекс, що виникає під час зближення в часі умовного (біологічно незначущого) або безумовного подразників. Між нервю центр., що відп. на ці подразнення у гол. мозку утв. слід або тимчасовий зв'язок. Умовний виконує ф-ю реагування, а безумов - підкріплення, тобто забезп. умовного рефлексу. Розробляє т. про існування 2-х сигню систем: 1-а регулює поведінку шлахом переробки інф. до орг. чуття, 2-а орієнтована на сприймання знаку(сигнал сигналу), функцію якого виконує мова. Для теорій прир. напряму психології був. характ. фізіолог. редукціонізм, тобто зведення псих. явищ до фізіологічних. Психологія як наука про суб'єктивний досвід. Цей напрям був опозицією прир. наук, на думку його предст. осн. методом психічного є самоспостереження, або інтроспекція. В.Вундт., В.Джеймс, Е.Тітченер. Вундт і Тітченер є предст. структуралізму. Вони намагалися досл. вн. досвід людини або мислительну матерію, визначаючи її структуру. Свідомість розбивалася на псих. елементи. Осн. мат. свідомості є відчуття, образи та почуття. Завдання психолгії полягало в описі цих елементів. Для досягнення цієї мети структ. вик. метод інтроспекції. В 1879 р. В. Вундт засновує першу експеримент. психол. лабораторію в Німеччині. Функціоналізм В.Джеймса. Засновник Г.Побіка, визначає роль свідомості. "Свідомість є функцією мозку, але водночас вона має власну активність та може спрямовувати нервові процеси. Вона характ. своїми станами, кожна з яких є глибоко індив. та фактично є виявами самосвідомостіі". Йому нал. ідея різних рівнів самосвідомості та зв'язок самосвідомості з самооцінкою, однак осн. метод вивчення - інтроспекція. В.Дільтей зазначав, шо напр. XIX ст. сформ. пояснюв і описова психологія. Пояснювальна пояснює псих. явища і пояснює її закони. Описова прогол. цілісний підхід до псих. людини, притаманні гуманіт. наукам.