50. Проаналізувати особливості поглядів на сутність особистості в психології біхевіоризму.

Особистість людини, з погляду біхевіоризму, є не що інше, як сукупність поведінкових реакцій, властивих цій людині. Та або інша поведінкова реакція виникає на певний стимул, ситуацію - "стимул - реакція" (S-R) була провідною в біхевіоризмі. Закон ефекту Торндайка уточнює: зв'язок між S-R посилюється, якщо є підкріплення. Підкріплення може бути позитивним (похвала, отримання бажаного результату, матеріальна винагорода тощо) або негативним (біль, покарання, невдача, критичне зауваження тощо). Поведінка людини найчастіше випливає з очікування позитивного підкріплення, але іноді переважає бажання насамперед уникнути негативного підкріплення, тобто покарання, болю тощо.

Отже, з позиції біхевіоризму особистість - це все те, чим володіє індивід, і його можливості щодо реакцій (навички, соціально регульовані інстинкти, соціалізовані емоції + здатність до пластичності, щоб утворювати нові навички + здатність утримання, збереження навичок) для пристосування до середовища, тобто особистість — організована і відносно стійка система навичок. Вони становлять основу стабільної поведінки. Навички пристосовані до життєвих ситуацій, зміна ситуації зумовлює формування нових навичок.

51. Проаналізувати особливості поглядів на сутність особистості у вітчизняній психології.

У вітчизняній науці Ф. Лазурський запропонував модель особистості, що включає:

 Ендопсіхіку - внутрішній механізм людської психіки. Ендопсіхікі виявляє себе в таких основних психічних функцій як увага, пам'ять, уяву і мислення, емоційність, імпульсивність, тобто в темпераменті, розумової обдарованості, характер. 

Екзопсіхіку, зміст якої визначається ставленням особистості до зовнішніх об'єктів, середовища. Вона виявляє - розвинену уяву, що зумовлюють здібності до творчої діяльності, висока чутливість і збудливість, інтерес, досвід, знання. Стверджував, що ці сфери мають зв’язки, алк є специфічними та автоматизованими. За Платоновим:підструктура спрямованості особистості, соц..досвіду(знання,навички,вміння), психологічно обумовлена підсистема особистості(псих.процеси пізнавальні,вольові), біологічно обумовлена підструктура особистості(стать,вік,тип НС). За Петровським:внутрішньо-індивідна або інтраіндивідна складова(особливості характеру,темпераменту).Інтериндивідна(спілкування та групові відносини людини). Метаіндивідна або надіндивідна(особистість виступає як суб’єкт свідомості інших людей).Процес продовження особистості в інших за рахунок внесків. наз.-персоналізація.

52. Проаналізувати особливості поглядів на сутність особистості в гуманістичній психології.

53. Розкрити психологічні особливості спрямованості особистості.

Спрямованість особистості - це система домінуючих мотивів і потреб. Виділяють три основні ВИДИ спрямованості особистості: особиста, колективістичних і ділова. Особиста спрямованість - створюється переважанням мотивів власного благополуччя, прагненням до особистого першості, престижу. Така людина найчастіше буває, зайнятий самим собою, своїми почуттями і переживаннями і мало реагує, на потреби оточуючих його людей. У роботі бачить, перш за все, можливість задовольнити свої претензії незалежно від інтересів інших співробітників. Встановлено що особи з спрямованістю на себе мають такі риси характеру:- Більше зайняті собою і своїми почуттями, проблемами- Роблять необгрунтовані і поспішні висновки про інших людей, також ведуть себе в дискусіях- Намагаються нав'язати свою волю групі- Навколишні в їх присутності не почуваються вільно. Спрямованість на взаємні дії - має місце тоді, коли вчинки людини визначається потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі, навчанні. Така людина виявляє інтерес до спільної діяльності, хоча може і не сприяти успішному виконанню завдання, нерідко його дії навіть ускладнюють виконання групової задачі і його фактична допомога може бути мінімальною. Люди зі спрямованістю на взаємні дії:- Уникають прямого вирішення проблеми- Поступаються тиску групи- Не висловлюють оригінальних ідей і не легко зрозуміти, що така людина хоче висловити- Не беруть на себе керівництво, коли мова йде про вибір завдань. Ділова спрямованість - відображає переважання мотивів породжуваних самою діяльністю, захоплення процесом діяльності, безкорисливе прагнення до пізнання, оволодіння новими навичками і вміннями. Зазвичай така людина прагне до співпраці і домагається найбільшої продуктивності групи, а тому намагається довести точку зору, яку вважає корисною для виконання поставленого завдання. Люди з діловою спрямованістю:- Допомагають окремим членам групи висловлювати свої думки- Підтримують групу, щоб вона досягла поставленої мети - Легко і доступно викладають свої думки та міркування- Беруть у свої руки керівництво, коли мова йде про вибір завдання- Не ухиляються від безпосереднього вирішення проблеми.