Тема: ВСТУП.
ПЛАН
І. Цитологія як наука.
2. Історія вчення про клітину.
3. Найважливіші положення клітинної теорії і її оцінка.
4. Розвиток вчення про клітину.
Література
Албертс Б., Брей Д., Льюис Дж., Рэфф М., Робертс К., Уотсон Дж. Молекулярная биология клетки: В 3-х т. — М.: Мир, 1994.
Атабекова А.И., Устинова Е.И. Цитология растений.-М.: Колос, 1980.
Вельш У., Шторх Ф. Введение в цитологию и гистологию животных. М.: Мир, 1976.-
Вермель Е.М. История учения о клетке.-М.: Наука, 1970.
Де-Дюв К. Путешествие в мир живой клетки. — М.: Мир, 1987.
Заварзин А.А., Харазова А.Д. Основы общей цитологии.-Л.: 1982. 240 с.
Заварзин А.А., Харазова А.Д., Молитвин М.Н. Биология клетки. М.: Высш. шк., 1992.
История биологии /сначала ХХ века до наших дней./ М.: Наука, 1975.- 660 с.
Лабораторные занятия по курсу "Гистология, цитология и эмбриология" (Под ред. Ю.И. Афанасьева). — М.: Высш. шк., 1990.
Паушева З.П. Практикум по цитологии растений. М.: Агропромиздат, 1988.- 271 с.
Практикум по гистологии, цитологии и эмбриологии (Под ред. Н.А. Юриной, А.И. Радостиной). — М.: Изд-во УДН.-1998.
Робертис Э., Новинский В., Саэс Ф. Биология клетки.-М.: Мир, 1973.-487 с.
Свенсон К., Уэбстер П. Клетка. М.: Мир, 1980.
Скулачев В.П. Биоэнергетика. М.: Высш. шк., 1989.
Трошин А. С., Трошина В. П. Физиология клетки. М.: Просвещение, 1979.-
Трошин О.С. та ін. Цитологія. - Вища школа, 1972.
Ченцов Ю. С. Малый практикум по цитологии. Изд-во МГУ, 1977.
Ченцов Ю.С. Общая цитология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1995.
І. Цитологія як наука
Цитологія - це наука яка вивчає будову, розвиток і життєдіяльність клітин і є основною біологічною дисципліною. В системі біологічних наук вона займає особливе місце. Цитологія поряд з генетикою, біохімією і еволюційним вченням відноситься до загальнобіологічних дисциплін, що вивчають загальні властивості, характерні для всього живого. Більшість загальнобіологічних дисциплін розглядають свій предмет з якої небудь однієї сторони. Так, біохімія вивчає процеси обміну, генетика - закономірності спадковості і мінливості, еволюційне вчення - закономірності історичного розвитку організму. Цитологія ж вивчає всі сторони свого предмету: розвиток, структуру, хімію і функції клітини. В зв'язку з цим грані між цитологією і іншими загальнобіологічними дисциплінами нерідко стираються: кожна із них має цитологічні аспекти, цитологія використовує методи і успіхи цих наук. Цитологія тісно зв'язана з іншими біологічними науками, такими як фізіологія, ембріологія, гістологія, молекулярна біологія та інші. Всеоб'ємлюючий характер цитології, різносторонність завдань і різноманітність методів дослідження привели до диференціації в ній спеціальних напрямків. Основними із них є цитоморфологія, цитофізіологія, цитохімія і цитогенетика.
Цитоморфологія досліджує особливості структурної організації клі-тини і її компонентів і є основним напрямком дослідження клітини, так як без міцного морфологічного фундаменту неможливий ні фізіологічний, ні хімічний аспекти аналізу життєдіяльності клітини.
Цитофізіологія вивчає функції клітини і її компонентів. В центрі уваги цитофізіологів знаходяться процеси руху клітини, її захисні реакції, живлення, секреція, виділення, накопичення різних речовин, проникність, збудження клітини, її репродукція, реакція на дію зовні. Особливий інтерес представляють функції внутріклітинних структур і внутріклітинна регуляція цих функцій та вивчення впливу цілого організму на діяльність окремих клітин і на регуляцію організмом внутріклітинних процесів.
Цитохімія вивчає локалізацію хімічних речовин в клітині, обмінні процеси клітини і хімічні зміни, які лежать в основі її функцій.
Цитогенетика один з розділів цитології, що розвивається на стикові цитології з генетикою. Цей напрямок присвячений вивченню цитологічних основ спадковості і мінливості. Основним об'єктом цитогенетичних досліджень є хромосома, її морфологія, біохімія і фізіологія.
Крім основних напрямків цитології, можна відмітити ряд інших напрямків, присвячених розробці окремих проблем цієї дисципліни, наприклад радіаційну цитологію, цитоекологію та інші.