Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Полтавський національний педагогічний університет
імені В.Г. Короленка
ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЖУРНАЛІСТИКИ
КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор з науково-педагогічної роботи
______________________ Б.В. Год
Погоджено із методичною комісією
факультету
Голова комісії _______ С. П. Галаур
(підпис) (прізвище, ініціали)
Рекомендовано до затвердження
на засіданні кафедри української мови
та української літератури
18 травня 2012 року протокол №15
Зав. кафедри___________ М.І. Степаненко
РОБОЧА ПРОГРАМА
З ФОЛЬКЛОРНО-КРАЄЗНАВЧОЇ ПРАКТИКИ
Галузь знань: 0203.Гуманітарні науки
Напрям підготовки: 6.020303
Філологія. Українська мова і література
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Укладач: доц. Н.І.ЗІНЧЕНКО
Полтава
2012 Пояснювальна записка
Український народ протягом століть створив величезний пам’ятник національної культури надзвичайно витонченої краси — фольклор. Це одне із найцінніших його надбань, у якому відбивається історія, побут народу, його філософія, етика, життєвий досвід. Український фольклор — то живий голос далеких предків. Продовж віків фольклор як колективне явище викристалізував народне розуміння краси і моралі, головних життєвих цінностей, народні погляди на найрізноманітніші сфери буття і діяльності людини. Вивчення фольклору важливе і необхідне, адже дає характеристику епохи, у якій він був створений, розкриває погляди народу на певні явища життя, розвиток самосвідомості українців, їх національної гідності. Осмислення минулого нашого народу — запорука формування духовності суспільства, зокрема молодого покоління.
Про непересічне фольклору у формуванні майбутнього вчителя писали українські вчені-педагоги С.Баклажченко, О.Виховський, Й.Возовий, М.Дмитрук, А.Лазаріс, О.Лотоцький, С.Сірополко, Я.Чепіга. Наголошуючи на важливості підготовки спеціалістів-збирачів фольклору, М.С.Грушевський писав: „Треба зберегти для будучого досліду якнайбільше фольклорного матеріалу... При науково-дослідних кафедрах історії, літератури і краєзнавства повинні бути заведенні секції фольклору матеріальної культури, щоб підготувати дослідні сили у цій сфері. По різних вищих школах, а особливо по інститутах народної освіти повинні бути заведенні курси етнографії й історії матеріальної культури, щоб розвинути інтерес до цих дисциплін серед людей, яким доведеться працювати безпосередньо серед народу, або мати діло з сільською молодіжжю” / Грушевський М.С. Береження і дослідження побутового і фольклорного матеріалу як відповідальне державне завдання // Україна. — 1925. — №5. — С.6-12 /.
Вивчення курсу „Українська усна народна творчість”, що розпочинається у першому семестрі, завершується фольклорно-краєзнавчою практикою, передбаченою навчальним планом у кінці ІІ семестру. Термін практики — 5 днів.
Мета практики — заохотити студентів-філологів до пошукової роботи, прилучити їх до української народної культури, виховувати на її традиціях формування особистості вчителя національної школи. Фольклорне виховання — серцевина національного виховання, тому безпосереднє ознайомлення студентів під час пошукової роботи з народною творчістю, спостереження за процесом його побутування сприяє вихованню національної свідомості та патріотизму.
Пошукова народознавча робота зі студентами першого курсу філологічного факультету має завдання:
навчальне — розширення і поглиблення знань студентів із фольклору;
професійне — вироблення у студентів навичок фольклориста-збирача;
наукове — озброєння студентів навичками, технологією ведення наукового дослідження, уміння спостерігати, записувати фольклор, систематизувати його.
Успішне проведення практики залежить від її організації, методики збирання і оформлення фольклорного матеріалу, а також від того, наскільки широко вони ознайомилися з історією населеного пункту, його життям, розвитком культури та освіти.