- •Проаналізувати предмет, завдання та галузі сучасної психології.
- •Пояснити міжпредметні зв’язки психології з іншими науками (за ж.Піаже).
- •Проаналізувати предмет психологічної науки на різних етапах ії розвитку.
- •Розкрити поняття про психіку ( сутність, функції, форми існування).
- •Пояснити сутність психіки у світлі рефлекторної концепції відображення.
- •Проаналізувати зв’язок між мозком та психікою. Розкрити особливості функціональної організації мозку та психіки.
- •Пояснити сутність проблеми локалізації психічних функцій та ії вирішення в сучасній психології ( о.Р.Лурія).
- •Проаналізувати методологічні принципи сучасної вітчизняної психології.
- •Розкрити класифікації методів психологічного дослідження, пояснити сутність методу та методики наукового дослідження.
- •Розкрити особливості уявлень про психіку на міфологічному етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати особливості уявлень про психіку на філософському етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати особливості уявлень про психіку на науковому етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати основні положення психоаналітичного напрямку психології.
- •Проаналізувати основні положення біхевіоризму.
- •Проаналізувати основні положення гештальт психології й генетичної психології.
- •Проаналізувати основні положення гуманістичної психології.
- •Проаналізувати особливості методу спостереження.
- •Проаналізувати особливості експериментального методу дослідження.
- •Проаналізувати особливості методу тестів.
- •Проаналізувати особливості соціометричного методу дослідження.
- •Проаналізувати особливості методу опитування.
- •Пояснити сутність категорії відображення в психологічній науці. Відображення в неживій та живій природі.
- •Охарактеризувати розвиток психіки у філогенезі.
- •Проаналізувати типи та форми поведінки тварин на різних етапах розвитку психіки.
- •Розкрити особливості виникнення свідомості як вищої форми психічного відображення.
- •Пояснити сутність діяльності як форми людської активності.
- •Проаналізувати психологічну структуру діяльності ( за о.М.Леонтьевим).
- •Розкрити особливості мотиваційної сфери діяльності.
- •Розкрити особливості операційної сфери діяльності. Уміння та навички як умови оволодіння діяльністю.
- •Проаналізувати основні види діяльності та їх розвиток в онтогенезі.
- •Пояснити сутність механізмів інтеріоризації та екстеріоризації.
- •Проаналізувати спілкування як специфічну форму активності людини.
- •Пояснити особливості розвитку спілкування в онтогенезі.
- •Охарактеризувати психологічну структуру спілкування, види та рівні спілкування.
- •Розкрити особливості спілкування як комунікативного процесу.
- •Розкрити особливості інтерактивної складової спілкування.
- •Проаналізувати особливості соціальної перцепції.
- •Пояснити сутність ефектів соц. Сприймання.
- •Охарактеризувати особливості педагогічного спілкування.
- •Розкрити особливості бар'єрів у спілкуванні.
- •Охарактеризувати феномен групи. Проаналізувати класифікації груп у психологічної науці.
- •Проаналізувати основні теоретичні напрямки вивчення малих груп.
- •Розкрити особливості великих груп.
- •Проаналізувати психологічну структуру та види малих груп.
- •Пояснити сутність психології колективу.
- •Проаналізувати особливості розгляду проблеми особистості.
- •Розкрити особливості системної будови особистості.
- •Пояснити сутність механізмів психологічного захисту.
- •Проаналізувати особливості поглядів на сутність особистості в психології біхевіоризму.
- •Проаналізувати особливості поглядів на сутність особистості у вітчизняній психології.
- •Розкрити психологічні особливості спрямованості особистості.
- •Пояснити психологічні особливості самосвідомості особистості. Самооцінка та рівень домагань.
- •Проаналізувати проблему рушійних сил розвитку особистості.
- •Розкрити поняття життєвий шлях особистості (ціннісні орієнтації, спрямованість, активність життєвої позиції).
- •Проаналізувати зміст понять індивід, особистість, індивідуальність.
- •Охарактеризувати феномен конфлікту.
- •Проаналізувати стратегії поведінки людини в конфлікті та методику їх дослідження.
- •Розкрити зміст психологічних теорій конфлікту.
Пояснити сутність психіки у світлі рефлекторної концепції відображення.
Відображувальна діяльність людини зумовлена рефлекторною діяльністю мозку. Фундатором вчення про рефлекторну природу психіки є російський фізіолог І. Сєченов (1829–1905). У своїх працях він зазначав, що джерелом психічних актів як відображуваної діяльності є зовнішні подразники, що діють на організм. Ця діяльність виникає у процесі взаємодії індивіда з оточенням, що здійснюється завдяки рефлекторній діяльності мозку. У своїй відомій праці «Рефлекси головного мозку» (1863) І. Сєченов писав, що «всі акти свідомого і несвідомого життя за способом походження є рефлекси», що без зовнішнього чуттєвого подразнення психічна діяльність неможлива. Вчення І. Сєченова про рефлекторну природу психіки розвинув І. Павлов (1849–1936) у своєму вченні про вищу нервову діяльність. Теорія рефлекторної діяльності спирається на три основні принципи наукового дослідження: детермінізму, тобто поштовху, причини будь-якої дії, її ефекту; аналізу та синтезу, тобто розкладання цілого на частини і потім складання нового цілого з елементів; структурності та пристосування динаміки до структури. Основним принципом роботи великих півкуль головного мозку, як довів І. Павлов, є утворення тимчасових нервових зв’язків, або умовних рефлексів.
Проаналізувати зв’язок між мозком та психікою. Розкрити особливості функціональної організації мозку та психіки.
На грунті евол. вчення виникла рефлекторна теорія Сєченова. В своїй праці "рефлекси гол. мозку" він розглядає психічні явища як конкретний механізм взаємодії організму з довкол. середовищем. Дія такого механізму. відб. за рахунок мозку, як орг. психіки та м'язових рухів, за участі яких може існувати психіка. Псих. явища, на його думку, за своїм походженням є рефлексами, тобто реакцією на зовн. подразник, що опосередков. НС. Психіка виконує регулятивну і сигнальну ф-ї. За доп. м'язових рухів вона призводить організм у відповідність з впливами середовища. Психіка виникає, вдосконалюється в рефл. діяльності і виявляється в ній. Психіка людини - соціально обумовлений феномен, а не природний продукт мозку. Однак реалізується вона природним, фізіологічним субстратом - мозком.
Пояснити сутність проблеми локалізації психічних функцій та ії вирішення в сучасній психології ( о.Р.Лурія).
Концепція А.Р. Лурія про системну динамічної локалізації вищих психічних функцій відкрила нові можливості для вивчення проблеми "мозок і психіка" з суто матеріалістичних позицій. Якщо раніше ніхто не сумнівався у можливості локалізації елементарних сенсорних і моторних процесів (зорових, слухових відчуттів, моторних реакцій і т.д.), проте залишався відкритим питання про можливості локалізації вищих психічних функцій (сприйняття, пам'яті, мови тощо), то після робіт А.Р. Лурія це питання було в принципі вирішено.
А.Р. Лурія, розробляючи нейропсихології як нову галузь психологічної науки, навмисно обмежував сферу своїх інтересів вищими психічними функціями (когнітивними, руховими).
Щодо нейропсихології особистості Лурія говорив, що в історії науки відомі невдалі спроби пов'язати поняття "особистість" і "мозок" у вигляді "Неоклейстізма" (одного з варіантів вузького локалізаціонізма). Вирішення цієї проблеми він бачив лише в рамках теорії системної динамічної локалізації психічних функцій, вважаючи, що визнання прижиттєвого формування особистості і пошуки системної динамічної мозкової організації її різних складових (параметрів, компонентів, аспектів) є необхідними умовами нейропсихологічне розгляду проблеми.