- •Проаналізувати предмет, завдання та галузі сучасної психології.
- •Пояснити міжпредметні зв’язки психології з іншими науками (за ж.Піаже).
- •Проаналізувати предмет психологічної науки на різних етапах ії розвитку.
- •Розкрити поняття про психіку ( сутність, функції, форми існування).
- •Пояснити сутність психіки у світлі рефлекторної концепції відображення.
- •Проаналізувати зв’язок між мозком та психікою. Розкрити особливості функціональної організації мозку та психіки.
- •Пояснити сутність проблеми локалізації психічних функцій та ії вирішення в сучасній психології ( о.Р.Лурія).
- •Проаналізувати методологічні принципи сучасної вітчизняної психології.
- •Розкрити класифікації методів психологічного дослідження, пояснити сутність методу та методики наукового дослідження.
- •Розкрити особливості уявлень про психіку на міфологічному етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати особливості уявлень про психіку на філософському етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати особливості уявлень про психіку на науковому етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати основні положення психоаналітичного напрямку психології.
- •Проаналізувати основні положення біхевіоризму.
- •Проаналізувати основні положення гештальт психології й генетичної психології.
- •Проаналізувати основні положення гуманістичної психології.
- •Проаналізувати особливості методу спостереження.
- •Проаналізувати особливості експериментального методу дослідження.
- •Проаналізувати особливості методу тестів.
- •Проаналізувати особливості соціометричного методу дослідження.
- •Проаналізувати особливості методу опитування.
- •Пояснити сутність категорії відображення в психологічній науці. Відображення в неживій та живій природі.
- •Охарактеризувати розвиток психіки у філогенезі.
- •Проаналізувати типи та форми поведінки тварин на різних етапах розвитку психіки.
- •Розкрити особливості виникнення свідомості як вищої форми психічного відображення.
- •Пояснити сутність діяльності як форми людської активності.
- •Проаналізувати психологічну структуру діяльності ( за о.М.Леонтьевим).
- •Розкрити особливості мотиваційної сфери діяльності.
- •Розкрити особливості операційної сфери діяльності. Уміння та навички як умови оволодіння діяльністю.
- •Проаналізувати основні види діяльності та їх розвиток в онтогенезі.
- •Пояснити сутність механізмів інтеріоризації та екстеріоризації.
- •Проаналізувати спілкування як специфічну форму активності людини.
- •Пояснити особливості розвитку спілкування в онтогенезі.
- •Охарактеризувати психологічну структуру спілкування, види та рівні спілкування.
- •Розкрити особливості спілкування як комунікативного процесу.
- •Розкрити особливості інтерактивної складової спілкування.
- •Проаналізувати особливості соціальної перцепції.
- •Пояснити сутність ефектів соц. Сприймання.
- •Охарактеризувати особливості педагогічного спілкування.
- •Розкрити особливості бар'єрів у спілкуванні.
- •Охарактеризувати феномен групи. Проаналізувати класифікації груп у психологічної науці.
- •Проаналізувати основні теоретичні напрямки вивчення малих груп.
- •Розкрити особливості великих груп.
- •Проаналізувати психологічну структуру та види малих груп.
- •Пояснити сутність психології колективу.
- •Проаналізувати особливості розгляду проблеми особистості.
- •Розкрити особливості системної будови особистості.
- •Пояснити сутність механізмів психологічного захисту.
- •Проаналізувати особливості поглядів на сутність особистості в психології біхевіоризму.
- •Проаналізувати особливості поглядів на сутність особистості у вітчизняній психології.
- •Розкрити психологічні особливості спрямованості особистості.
- •Пояснити психологічні особливості самосвідомості особистості. Самооцінка та рівень домагань.
- •Проаналізувати проблему рушійних сил розвитку особистості.
- •Розкрити поняття життєвий шлях особистості (ціннісні орієнтації, спрямованість, активність життєвої позиції).
- •Проаналізувати зміст понять індивід, особистість, індивідуальність.
- •Охарактеризувати феномен конфлікту.
- •Проаналізувати стратегії поведінки людини в конфлікті та методику їх дослідження.
- •Розкрити зміст психологічних теорій конфлікту.
Проаналізувати психологічну структуру та види малих груп.
Структура малої групи — сукупність зв'язків між членами групи.
Формальна структура— взаємини і зв'язки між індивідами в групі, за допомогою яких здійснюються ділові контакти, офіційні відносини, спрямовані на виконання групового завдання.
Неформальна структура— емоційно забарвлені зв'язки, які відтворюють неофіційні взаємини між членами групи.
Комунікативна структура— відносини індивідів між собою і навколишнім середовищем, які спрямовані на актуалізацію комунікативного потенціалу групи і реалізуються в системі інформаційних зв'язків.
Комунікативний потенціал групи — комунікативні можливості групи, що можуть бути використані для забезпечення всіх її реальних відносин і зв'язків (внутрішніх і зовнішніх).
Структура соціальної влади і впливу в малій групі — сукупність зв'язків між членами групи, спрямованість та інтенсивність їх взаємного впливу.
Види малих груп:
Лабораторні групи спеціально створюють для виконання експериментальних наукових завдань у штучних умовах.
Природні групи існують у реальних життєвих ситуаціях, незалежно від волі дослідника. Вони мають усталений соціокультурний простір, сформовану структуру, рівень розвитку та ін.
Первинні групи характеризують безпосередність контактів (сім'я, сусіди, друзі).
У вторинних групах безпосередніх контактів немає, для спілкування між індивідами використовуються різноманітні “посередники” (засоби зв'язку тощо).
У формальній групі чітко запрограмовані всі позиції індивідів, які підпорядковані груповим нормам (виробнича бригада, студентська група, спортивна команда).
Неформальні групи, які виникають на основі симпатії, близькості поглядів, інтересів, переконань, визнання авторитетності.
Тимчасові груп - об'єднання індивідів, обмежене часом (учасники групової дискусії).
Постійні групи зумовлені довготривалими цілями функціонування (сім'я, трудові і навчальні колективи), стабільними і відносно постійними зв'язками.
Пояснити сутність психології колективу.
Колектив - це група однодумців, які за допомогою спільної праці вирішують суспільно значущі завдання. Характерними ознаками колективу є суспільно значуща мета, щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення, наявність органів самоврядування, встановлення певних психологічних стосунків між його членами.
В даний час гостро відчувається потреба в людях, які володіють мистецтвом створювати здоровий психологічний клімат у колективі. Багато в чому вміння і навички такого колективної взаємодії формуються школою. Сьогодні в переважній кількості наукових робіт вивчаються, перш за все, психологічний клімат в колективах. Значно менше дослідники стосуються проблем психологічного клімату в дитячих та педагогічних колективах. Аналіз психологічного клімату важливий сам по собі. Метою виховання є гармонійний розвиток особистості, яке визначається тим, в які колективи і як включається особистість в процесі свого розвитку. Колектив стає могутнім засобом формування особистості тільки тоді, коли він характеризується позитивним психічним кліматом.