- •Проаналізувати предмет, завдання та галузі сучасної психології.
- •Пояснити міжпредметні зв’язки психології з іншими науками (за ж.Піаже).
- •Проаналізувати предмет психологічної науки на різних етапах ії розвитку.
- •Розкрити поняття про психіку ( сутність, функції, форми існування).
- •Пояснити сутність психіки у світлі рефлекторної концепції відображення.
- •Проаналізувати зв’язок між мозком та психікою. Розкрити особливості функціональної організації мозку та психіки.
- •Пояснити сутність проблеми локалізації психічних функцій та ії вирішення в сучасній психології ( о.Р.Лурія).
- •Проаналізувати методологічні принципи сучасної вітчизняної психології.
- •Розкрити класифікації методів психологічного дослідження, пояснити сутність методу та методики наукового дослідження.
- •Розкрити особливості уявлень про психіку на міфологічному етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати особливості уявлень про психіку на філософському етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати особливості уявлень про психіку на науковому етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати основні положення психоаналітичного напрямку психології.
- •Проаналізувати основні положення біхевіоризму.
- •Проаналізувати основні положення гештальт психології й генетичної психології.
- •Проаналізувати основні положення гуманістичної психології.
- •Проаналізувати особливості методу спостереження.
- •Проаналізувати особливості експериментального методу дослідження.
- •Проаналізувати особливості методу тестів.
- •Проаналізувати особливості соціометричного методу дослідження.
- •Проаналізувати особливості методу опитування.
- •Пояснити сутність категорії відображення в психологічній науці. Відображення в неживій та живій природі.
- •Охарактеризувати розвиток психіки у філогенезі.
- •Проаналізувати типи та форми поведінки тварин на різних етапах розвитку психіки.
- •Розкрити особливості виникнення свідомості як вищої форми психічного відображення.
- •Пояснити сутність діяльності як форми людської активності.
- •Проаналізувати психологічну структуру діяльності ( за о.М.Леонтьевим).
- •Розкрити особливості мотиваційної сфери діяльності.
- •Розкрити особливості операційної сфери діяльності. Уміння та навички як умови оволодіння діяльністю.
- •Проаналізувати основні види діяльності та їх розвиток в онтогенезі.
- •Пояснити сутність механізмів інтеріоризації та екстеріоризації.
- •Проаналізувати спілкування як специфічну форму активності людини.
- •Пояснити особливості розвитку спілкування в онтогенезі.
- •Охарактеризувати психологічну структуру спілкування, види та рівні спілкування.
- •Розкрити особливості спілкування як комунікативного процесу.
- •Розкрити особливості інтерактивної складової спілкування.
- •Проаналізувати особливості соціальної перцепції.
- •Пояснити сутність ефектів соц. Сприймання.
- •Охарактеризувати особливості педагогічного спілкування.
- •Розкрити особливості бар'єрів у спілкуванні.
- •Охарактеризувати феномен групи. Проаналізувати класифікації груп у психологічної науці.
- •Проаналізувати основні теоретичні напрямки вивчення малих груп.
- •Розкрити особливості великих груп.
- •Проаналізувати психологічну структуру та види малих груп.
- •Пояснити сутність психології колективу.
- •Проаналізувати особливості розгляду проблеми особистості.
- •Розкрити особливості системної будови особистості.
- •Пояснити сутність механізмів психологічного захисту.
- •Проаналізувати особливості поглядів на сутність особистості в психології біхевіоризму.
- •Проаналізувати особливості поглядів на сутність особистості у вітчизняній психології.
- •Розкрити психологічні особливості спрямованості особистості.
- •Пояснити психологічні особливості самосвідомості особистості. Самооцінка та рівень домагань.
- •Проаналізувати проблему рушійних сил розвитку особистості.
- •Розкрити поняття життєвий шлях особистості (ціннісні орієнтації, спрямованість, активність життєвої позиції).
- •Проаналізувати зміст понять індивід, особистість, індивідуальність.
- •Охарактеризувати феномен конфлікту.
- •Проаналізувати стратегії поведінки людини в конфлікті та методику їх дослідження.
- •Розкрити зміст психологічних теорій конфлікту.
Розкрити особливості виникнення свідомості як вищої форми психічного відображення.
Свідомість – форма відображення яка характеризується використанням знаків для формування образу оточуючої дійсності .
Представники тільки люди. Виникнення – розвиток лобних частин великих півкуль гол.мозку. Психіка здатна реалізовувати дії що не мають прямої біологічної суті. Свідомість – це продукт праці який має суспільно-усторичний характер . вона обумовлена відношеннями яі складаються в процесі виробництва. Свідомості людини притаманна можливість пізнавати не тільки навколишній світ але й власний внутрішній світ – самосвідомість.
Пояснити сутність діяльності як форми людської активності.
Діяльність - це внутрішня і зовнішня перетворювальна активність людини ,яка регулюється усвідомленою метою.
Існує 2 сфери в структурі діяльності.
Діяльність відрізняється від поведінки тварин: 1)Д. завжди свідома, людина усвідомлює мету та засіб її досягнення. 2)Д. пов’язана із виготовленням та використанням знарядь праці. 3)Д. має сусп.. характер. Поза Д. життя людини не можливе, Д. формує та змінює саму людину її характер, здібності, волю, а людина в процесі Д. змінює навкол. світ. 2 сфери в струк.Д.операційна та мотиваційна.
Проаналізувати психологічну структуру діяльності ( за о.М.Леонтьевим).
Згідно з уявленнями О.М. Леонтьєва, до структури діяльності входять такі компоненти: потреби, мотиви, завдання, дії та операції. Він зазначав, що діяльність містить три мікроструктури і блоки: перший пов'язаний з мотивами, другий - з метою, третій - з операціями. Загалом у традиційній психології проблема діяльності розглядалася в межах діалектико-матеріалістичних ідей (М.Я. Басов, С.Л. Рубінштейн). Категорія діяльності, за О.М. Леонтьєвим, охоплює "полюс об'єкта" і "полюс суб'єкта", що веде до розуміння самої особистості як моменту діяльності та її продукту. Таким чином, психіка перетворюється в реальність людської діяльності, чим заперечується можливість розглядати її як реальність, притаманну самому суб'єктові.
Розкрити особливості мотиваційної сфери діяльності.
Діяльність - це внутрішня і зовнішня перетворювальна активність людини ,яка регулюється усвідомленою метою.
Існує 2 сфери в структурі діяльності:
1)мотиваційна,2)операційна
До мотиваційної сфери входять: 1) потреби- стан нужди організма в чомусь,2)мотиви - це те ,що зумовлює прагнення людини до діяльності; 3)цілі;
Мета - це та на що спрямована діяльність, мета є завжди усвідомленою на відміну від мотива. Діяльність породжується мотивом, але регулюється метою, до сфери мотиваційної сфери входять: потреби, інтереси, переконання, ціності та установки.
мотиви розрізняють:
1)за практичним змістом є -на основі матеріальних або духовних потреб
2)за місцем у системі є провідні або домінуючі та залежні мотиви
3)за трив Уалістю у часі є близькі та віддалені у часі мотиви
4)за способом впливу на діяльність є безпосередні і опосередковані
5)за способом усвідомленості є свідомі і несвідомі
Проблема механізмів формування нових мотивів розглянута в працях О.М. Леонтєва,на його думку загальна закономірність винекнення нових тмотивів полягає у тому ,що за певних умов, мотиви відповідної дії може стати те, що раніше було метою і результатом даної дії, цей механізм отримав назву - зсув мотива на мету.