Тема 11. Податок на доходи фізичних осіб

Завдання 1. Відповідно до п. 163.2 ст. 163 розділу IV Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування нерезидента є доходи з джерелом їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), в тому числі отримання спадщини чи подарунку. Згідно із пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу для будь – якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем — нерезидентом застосовуються ставки, визначені у п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, незалежно від того, що вона знаходиться у спільній власності. Відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу, дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини. Згідно із п. 174.4 ст. 174 Кодексу, нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини.

Завдання 2. Згідно з п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 розділу ІV Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України — будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді подарунків. Відповідно до п.п. “б” п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Отже, вартість подарунку, отриманого платником податку від юридичної особи, включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу такого платника податку. Юридична особа, як податковий агент, провадить оподаткування зазначених доходів за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 Кодексу (15% або 17%).

Згідно із пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу, якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164. Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою:

К = 100: (100-Сп),

де К — коефіцієнт;

Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Завдання 3. Згідно з п.п. “а” п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачені нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах. Тобто, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб вартість безоплатно наданого житла юридичною особою фізичній особі — найманому працівнику якщо це передбачено трудовою угодою.

Завдання 4. Відповідно до пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Крім того, пп. «ж» пп. 170.7.4 п. 170.4 ст. 170 Когдексу передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) платнику податків, визнаному в установленому порядку інвалідом, законному представнику дитини-інваліда для виконання зобов’язань держави згідно із законодавством України по забезпеченню технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, автомобілем за рахунок бюджетних коштів (за умови зняття інваліда, дитини-інваліда з обліку на забезпечення такими засобами, виробами, автомобілем за рахунок бюджетних коштів).

Отже, враховуючи вищевикладене, вартість ліків першої необхідності, які безоплатно надані благодійною організацією фізичним особам – інвалідам не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Завдання 5. Відповідно до пп. «в» пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхового відшкодування, отриманого за договором страхування від страховика – резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя у разі, якщо під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не перевищує розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

Завдання 6. Відповідно до ст. 6 Закону України від 4 жовтня 2001 року № 2745-III «Про страхування» до добровільного страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком, відноситься, зокрема, медичне страхування (безперервне страхування здоров'я). Згідно із пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) сплачених будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь. Таким чином, сума страхових внесків, які сплачуються підприємством за медичне страхування своїх найманих працівників, вважається додатковим благом платника податку та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Завдання 7. Відповідно до п. 172.1 ст. 172 розд. IV Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Фізична особа зобов'язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації. Згідно з п. 172.9 ст. 172 Податкового кодексу дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Завдання 8. Відповідно до п.п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.

Завдання 9. Згідно з п. 172.2 ст. 172 Податкового кодексу України, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу. У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва. Відповідно до п. 172.5 ст. 172 Податкового кодексу, сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, що продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, — до нотаріального посвідчення договору купівлі — продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.

Фізична особа зобов'язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації.

Завдання 10. Відповідно до п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України, під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, який отримує такий дохід, надано копію свідоцтва про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Завдання 11. Відповідно до п.п. «ґ» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, податкові агенти в разі неповної чи несвоєчасної сплати суми податку, яка відображається у податковому розрахунку, несуть відповідальність у вигляді штрафів та пені, які нараховуються від першого до останнього дня строку подання такого розрахунку, встановленого Кодексу. Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені частиною першою цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Крім того, п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу передбачено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Відповідно до п. 129.4 ст. 129 Кодексу, пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ста­вок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Ураховуючи вищевикладене, до податкових агентів, які здійснюють ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, застосовується відповідальність у вигляді штрафів та пені.

Завдання 12. Відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 розд. ІV Податкового кодексу України, до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються кошти, отримані на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 Кодексу. Пунктом 170.9 ст. 170 Податкового кодексу передбачено оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк. Таким чином, об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб є кошти, які фактично отримані платником податку на відрядження або під звіт та не повернуті в установлений строк. Сума витрат платника податку на відрядження, що не включаються до загального оподатковуваного доходу, тобто не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, розраховується згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витратна відрядження в межах України та закордон» від 23.04.99 р. №663, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. №59, та іншими нормативно-правовими документами з цих питань. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний надати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, при цьому головною умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналів документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо). Враховуючи вищевикладене, якщо найманим працівником не надані оригінали документів, які підтверджують вартість понесених витрат під час відрядження, але за рішенням керівника юридичної особи були йому відшкодовані, то сума таких витрат буде вважатись додатковим благом, відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу, та включати до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, незалежно від того, надавався аванс на відрядження чи ні. Оподаткування додаткового блага здійснюється за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Завдання 13. Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 167 Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність до податкових органів та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу.