Гігієнічна організація сну

Систематичні недосипання негативно позначаються, насамперед, на функціональному стані нервової і серцево-судинної систем, знижують фізіологічну резистентність організму, призводять до зниження розумової працездатності школярів.

Вікові нормативи сну: для дітей перших місяців життя – 20 – 22 години на добу, 1-го року життя – 16 – 17 год., 4 – 5 років – 12 год., 8 – 10 років – 11 год., 11 – 12 років – 10 год., 13 – 16 років – 9 год., 17 – 18 років – 8,5 год., дорослі – 7 – 8 год. Необхідно пам’ятати, що надмірний сон, як і недосипання, також шкідливий людині.

Основними засобом забезпечення повноцінного сну і попередження безсоння є належне дотримання правил гігієни сну:

• необхідно лягати і вставати в один і той же час доби;

• неприпустимим перед сном є перегляд телепередач, читання художньої літератури, які збуджують нервову систему дітей;

• вечеря має бути легкою, не пізніше, ніж за 1,5 – 2, 0 год. до сну;

• свіже прохолодне повітря у приміщені сприяє більш швидкому засипанню і глибокому сну; найкращою температурою у спальній кімнаті є 15⁰ – 16⁰ С;

• перед сном бажано максимально повно розслабити кожен м’яз (психом’язова релаксація);

• перед сном необхідно завчасно припинити напружену розумову і фізичну роботу;

• не варто спати на м’якому ліжку та на високій подушці;

• нервовим людям доцільно спати головою на північ; за таких умов голова буде повернутою до магнітного полюса Землі, а положення тіла – уздовж магнітного потоку.

Найефективнішім методом нормалізації нічного сну є аутогенне тренування. Покращенню засипання, окрім вправ «важкості» і «тепла» (класичні формули аутотренінгу Г. Шульца) сприяє спеціальне самонавіювання із використанням таких формул:

• я цілком спокійний;

• мене нічого не турбує;

• м’язи мого обличчя, усього тіла розслабляються;

• мої повіки стають важкими;

• усі турботи, тривоги, хвилювання відійшли далеко-далеко;

• повна бездумність заволоділа мною;

• шуми, звуки, шелест віддаляються все далі й далі;

• приємний, легкий туман покриває моє тіло;

• я забуваюсь.

2. Практична частина

Завдання 1. Складіть режим дня для себе з урахуванням вимог до раціонального режиму дня (РРД).

Завдання 2. Проаналізуйте режим дня учнів вашого класу, навчального закладу. Чи відповідає він вимогам раціонального режиму дня?

Завдання 3. Виконати тестове завдання «Раціональний режим дня» (РРД).

Тест (ррд)

1. Методику визначення ступеня зрілості дітей, що визначається за результатами зображення фігури запропонував:

a) І. Іразер;

b) М. М. Амосов;

c) Г. Л. Апанасенко;

d) П. К. Анохін.

2. Особливо напруженими щодо впливу на нервову систему першокласників є такі місяці першого року навчання:

a) останні 2 – 3 місяці;

b) перші 2 – 3 місяці;

c) середина навчального року;

d) істотної різниці немає.

3. Здатність учня якісно й ефективно (щодо витрат енергії) виконувати роботу, називається:

a) втома;

b) перевтома;

c) працездатність;

d) впрацювання.

4. На початку роботи (навчання) працездатність поступово зростає. Це пояснюється входженням у фазу:

a) стійкої працездатності;

b) впрацювання;

c) втоми;

d) відновлення.

5. За фазою впрацювання настає фаза:

a) стійкої працездатності;

b) втоми;

c) відновлення;

d) «другого дихання».

6. При тривалій і інтенсивній діяльності виникає стан:

a) перенапруження;

b) втоми;

c) а+b;

d) стійкої працездатності.

7. У дітей, порівняно з дорослими, втома розвивається:

a) швидше;

b) повільніше;

c) повільніше за умови виконання циклічної роботи;

d) b+c.

8. Попередити перевтому школярів можна шляхом:

a) регулювання режиму дня;

b) чергування розумової роботи з фізичною;

c) уникнення недосипання і монотонність роботи;

d) a+b+c.

9. Для учнів початкових класів оптимальною є така тривалість уроку (хв.):

a) 45;

b) 35;

c) 25 – 30;

d) 15 – 20.

10. Адаптація учнів перших класів до навчання в ЗНЗ триває більше (тижнів):

a) 3;

b) 6;

c) 9;

d) 12.

11. Відповідність величини навчальних навантажень рівню підготовленості школярів лежить в основі дидактичного принципу:

a) прогресування;

b) систематичності;

c) розвивального навчання;

d) індивідуалізації.

12. Оптимальною в початкових класах є така кількість уроків упродовж дня:

a) 3;

b) 2;

c) 6;

d) 5.

13. Серед технологій, що сприяють розвитку та навчанню, ефективними є методи, що ґрунтуються на навіюванні:

a) сугістопедія;

b) гіпнопедія;

c) навчання під час природного сну;

d) a+b+c.

14. Оптимальне чергування різних видів занять, неоднакових за тривалістю, рівнем складності й втомлюваності, позначається терміном:

a) суспільно-корисна праця;

b) канікули;

c) структура уроку;

d) екзамени.

15. Основні елементи структури уроку:

a) опитування;

b) виклад матеріалу та його закріплення;

c) домашнє завдання;

d) a+b+c.

16. Для підтримання високого рівня працездатності учнів упродовж всього уроку в початкових класах належить роботи:

a) фізкультхвилинку;

b) виробничу гімнастику;

c) розминку;

d) b+c.

17. Середня тривалість фізкультхвилинок (с):

a) 20 – 30;

b) 40 – 60;

c) 70 – 90;

d) 100 – 120.

18. Аналіз життєвої динаміки працездатності школярів показує, що найбільш продуктивними днями упродовж тижня є:

a) вівторок і середа;

b) середа і четвер;

c) понеділок і п’ятниця;

d) вівторок і четвер.

19. Вважається, що найважчими предметами для більшості учнів є:

a) фізика і хімія;

b) математика та іноземна мова;

c) біологія і географія;

d) музика і співи.

20. Для успішного відпочинку після 40-хвилиного уроку достатньою є така тривалість перерви між уроками (хв.):

a) 10;

b) 20;

c) 30;

d) 40.