Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методика валеології Шаповалова Т.Г..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.42 Mб
Скачать

Хід роботи

1. Теоретична частина

Реалізація завдання щодо формування здорового способу життя здійснюється завдяки впровадженню у навчальний процес предметів валеологічного спрямування. Кабінетом Міністрів України затверджені Державний стандарт початкової загальної освіти (постанова від 20 квітня 2011 р. № 1378) і Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (постанова від 23 листопада 2011 р. № 1392), де визначено сім освітніх галузей, одна з яких – галузь «Здоров’я і фізична культура» – передбачає формування в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я як до найвищої соціальної й особистої цінності, сприяє їхньому фізичному розвитку і формує основи здорового способу життя. Обов’язковими предметами цієї галузі є фізична культура та основи здоров’я з 1 по 9 класи 11-річної школи.

Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

На основі Державного стандарту початкової загальної освіти Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє навчальні програми, відповідно до яких здійснюється підготовка варіативних програм і підручників.

Зміст навчального предмета, передбаченого навчальним планом, визначається його навчальною програмою.

Навчальна програма – документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожної дисципліни, умінь і навичок, які необхідно засвоїти, зміст розділів і тем з розподілом їх за семестровим навчанням.

Навчальна програма повинна мати:

  • високий науковий рівень з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу;

  • втілювати виховний потенціал;

  • генералізувати навчальний матеріал на основі фундаментальних положень сучасної науки валеології та безпеки життєдіяльності, групувати його навколо провідних ідей і наукових теорій, не містити надто ускладненого і другорядного матеріалу з урахуванням вікових можливостей дітей;

  • реалізувати міжпредметні зв’язки та ідею взаємозв’язку науки, практики з повсякденним життям;

  • формування вмінь та навичок з валеології, основ здоров’я та безпеки життєдіяльності.

Навчальна програма є обов’язковим документом, що використовується вчителем для викладення певної дисципліни. Вона містить:

  • мету і завдання вивчення навчальної дисципліни «Основи здоров’я», подається її стисла характеристика;

  • короткий зміст розділів і тем, форми роботи (тип уроку, практичне заняття, самостійна робота) і контролю навчальних досягнень;

  • науково-методичну літературу.

Загальнодидактичні вимоги до програми дисципліни

«Основи здоров’я» передбачають:

  1. виділення вступного, тематичного, заключного уроків;

  2. добре продуману систему взаємодії вчителя і учня на уроці;

  3. активізацію пізнавальної діяльності учня на основі принципу проблемності.

Навчальні програми повинні мати високий науковий рівень з урахуванням досягнень сучасної науки валеології та безпеки життєдіяльності.

Основні розділи навчальної програми з основ здоров’я:

  • пояснювальна записка, яка містить мету та завдання з означеного предмету, а також ознаки процесу (організація навчання);

  • зміст навчального матеріалу, поділений на розділи та теми із зазначенням кількості годин на кожну із них;

  • обсяг знань, умінь і навичок;

  • перелік обов’язкової літератури для учнів і методичної літератури для вчителів;

  • критерії оцінювання знань, умінь і навичок щодо кожного з видів роботи (навчальних досягнень).

Учитель має вміти:

  • окреслити розгорнуту перспективу вивчення предмета в цілому, а також кожної теми і зв’язаних із ним питань із суміжних дисциплін;

  • визначити психолого-педагогічну та методичну значущість кожної теми щодо предмета в цілому;

  • дати розгорнутий перспективний план вивчення кожної теми та пов’язаних з нею питань;

  • вибрати раціональну структуру заняття та визначити його композиційну побудову;

  • чітко спланувати навчальний матеріал і роботу учнів для його засвоєння.