
- •Вихідні положення і основні рівняння класичної статистичної фізики
- •Теоретичні відомості
- •Приклади характерних задач з розв’язанням
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Загальні методи рівноважної класичної статистики
- •Теоретичні відомості
- •Приклади характерних задач з розв’язанням
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Статистична теорія класичних ідеальних систем
- •Теоретичні відомості
- •Приклади характерних задач з розв’язанням
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Основи квантової статистики
- •Теоретичні відомості
- •Приклади характерних задач з розв’язанням
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Осцилятор і ротатор у термостаті
- •Теоретичні відомості
- •Приклади характерних задач з розв’язанням
- •15.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Статистична теорія рівноважного випромінювання
- •Теоретичні відомості
- •Приклади характерних задач з розв’язанням
- •16.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Елементи теорії флуктуцій
- •Теоретичні відомості
- •Приклади характерних задач з розв’язанням
- •17.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •Відповіді і вказівки
- •Список рекомендованої літератури
Приклади характерних задач з розв’язанням
Задача
1. Визначити значення внутрішньої енергії
,
що відповідає максимуму канонічного
розподілу Гіббса
.
Розв’язання.
Значення Ев
знайдемо з умови
,
де
– канонічний розподіл Гіббса:
.
Отже,
,
звідки
.
Задача
2. Оцінити ширину
і відносну ширину
канонічного розподілу Гіббса
.
Розв’язання.
Ширину
розподілу
можна оцінити як різницю координат
точок перегину кривої
.
Значення
та
знаходимо з умови
,
що дає
,
звідки
.
Відносну
ширину
отримаємо, взявши до уваги результат
для
з попередньої задачі:
.
Задача
3. Показати, що для будь-якої динамічної
змінної
системи в термостаті справедливе
співвідношення
,
де
– гамільтоніан системи.
Розв’язання.
Середнє
значення
динамічної змінної
системи у термостаті обчислюється за
допомогою канонічного розподілу Гіббса
:
,
де
гамільтоніан системи,
вільна енергія.
Отже,
. (1)
Враховуючи,
що за рівнянням Гіббса-Гельмгольца
величина
дорівнює термодинамічній внутрішній
енергії
системи, перепишемо (1)
у вигляді:
або
(2)
що й треба було довести, оскільки
.
Задача
4. Виразити термічне і калоричне рівняння
стану через конфігураційний інтеграл
.
Розв’язання.
Термічне
та калоричне
рівняння стану одержимо на підставі
зв’язку вільної енергії
та статистичного інтеграла
:
. (1)
З термодинаміки відомо, що
,
. (2)
Розрахунок в межах канонічного розподілу Гіббса дає
, (3)
де
конфігураційний інтеграл, U(q) –
потенціальна енергія системи.
Підставляючи (1) у (2) з урахуванням (3), остаточно одержимо шукані рівняння:
та
Задача
5. Виразити термодинамічну ентропію
через статистичний інтеграл
.
Розв’язання. Термодинамічну ентропію можна записати як
(1)
Користуючись формулою (1) попередньої задачі, з (1) одержимо
.
Задача 6. Одержати канонічний розподіл Гіббса за енергіями для лінійного гармонічного осцилятора та обчислити середнє значення його енергії.
Розв’язання. За інваріантністю ймовірності можна записати
звідки для лінійного гармонічного осцилятора
,
де
статистичний
інтеграл.
Враховуючи
формулу (3)
задачі 8 з попереднього розділу, маємо
та
Середнє значення енергії запишемо як
,
що остаточно дає
.
Зокрема, цей результат в точності відповідає теоремі про рівнорозподіл кінетичної енергії за ступенями вільності та теоремі про віріал:
.
Задача
7. Знайти статистичний інтеграл
,
внутрішню енергію
і теплоємність
ультрарелятивістського газу з законом
дисперсії
для окремої частинки, де
– швидкість світла.
Розв’язання. У межах канонічного розподілу Гіббса статистичний інтеграл для ультрарелятивістськього ідеального газу запишемо як
.
Конфігураційний
інтеграл
ідеального газу дорівнює:
.
Отже, переходячи до сферичних координат
,
матимемо
. (1)
Внутрішня
енергія
розраховується через статистичний
інтеграл за формулою
. (2)
Тому, підставляючи (1) в (2), остаточно знаходимо:
та
.
Задача
8. Система являє собою стовп висотою
і перетином
одноатомного ідеального газу з
частинок, які знаходяться в однорідному
полі тяжіння з напруженістю
.
Визначити
у граничних випадках:
,
.
Розв’язання. У нашому випадку повна енергія системи має вигляд
,
де
– висота і-ї молекули газу. Для такої
системи статистичний інтеграл Z можна
записати у вигляді
,
що дає
.
Внутрішню
енергію
системи знаходимо за формулою (2)
попередньої задачі:
. (1)
Отже, з (1) маємо
. (2)
Математичний аналіз точного результату (2) у граничних випадках дає:
при
,
при
.
Як бачимо, перший граничний випадок призводить до класичного значення для одноатомного ідеального газу у відсутності зовнішнього поля, що зрозуміло, оскільки при цьому припущенні поле тяжіння не впливає на рух частинок системи.
У
другому випадку можна було б скористатися
теоремою про віріал, що дало б такий
самий результат. До речі, у першому
випадку ця теорема не працює, оскільки
не виконується вимога:
при
.