Тема 3. Розвиток лексики. Лексикографія.
-
Лексикографія — розділ мовознавства, який займається теорією і практикою укладання словників.
ПОЗАМОВНІ ПРИЧИНИ — це зміни в навколишньому світі. Будь-яке нововведення в техніці, побуті, суспільному житті, у сфері культури та ідеології супроводжується появою нових слів, а зникнення тих чи інших знарядь, форм побуту, суспільних явищ спричинює зникнення відповідних слів. Таким чином, мова в своєму словнику віддзеркалює всі суспільні зміни.
ВНУТРІШНЬОМОВНІ причини зміни словникового складу представлені тенденціями до економії, уніфікації, системності мовних засобів, варіювання номінацій із різними мотивацією, походженням, завданнями експресивно-емоційної та стилістичної виразності
Архаїзми — слова, які називають предмети та явища, що існують і тепер, але витіснені зактивного вжитку іншими синонімічними словами. Історизми — слова, які вийшли з ужитку в зв'язку зі зникненням позначуваних ними понять.
Неологізми - нові слова, що виникли за пам'яті людей, які їх використовують.
Матеріальне (лексичне) запозичення — запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значення й експонент).
Калькування (від фр. caique "копія") — копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова.
-
ЛІНГВІСТИЧНІ СЛОВНИКИ — це словники слів. Вони дають інформацію не про речі, явища, поняття, а про слова. Якщо енциклопедичні словники подають лише назви предметів та явищ, які в мові представлені іменниками та іменними словосполученнями, то лінгвістичні словники пояснюють усі типи слів, їх граматичні та стилістичні ознаки, особливості їх функціонування.
ТЛУМАЧНІ сл. розкривають (тлумачать) значення слів. У слові позначається наголос, вказується на його граматичні й стилістичні властивості.
ДІАЛЕКТНІ сл. зібрали й розтлумачили лексику одного діалекту або декількох діалектів однієї мови.
ІСТОРИЧНІ сл. подають лексику певного історичного періоду.
ЕТИМОЛОГІЧНІ сл. розкривають походження слова, зокрема в них вказується, власне чи запозичене слово; якщо запозичене, то коли і з якої мови.
СИНОНІМІЧНІ наводять синонімічні ряди, які складаються зі слів і словосполучень тотожних або близьких за значенням.
Практичне завдання.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 232.
НАЦІЯ. Конкретно-історична форма спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру. Українська нація.. будує свою культуру, національну формою, соціалістичну змістом (Максим Рильський, III, 1956, 81).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 7.
А́нгел, а́нгол, ла и а́нгель, ля, м. = Я́нгол. Рудч. Ск. І. 24. Був би ангел, коби не роги. Фр. Пр. 4. Над тим дитям три анголи дихали. Чуб. ІІІ. 326. Ум. Ангело́чок. Да над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали. Чуб. III. 323.
[М.П.Кочерган “Вступ до мовознавства”; Ю.О.Карпенко “Вступ до мовознавства”]