20 Виписати рецепт : окситоцин в ампулах

Rp. Oxitocini 1 ml

D. t. d №6 in amp

S. По 1 мл для в/в краплинного введення в 500 мл 5 % глюкози

1Українська Назва:Окситоцин

2 Лат. Назва: Oxitocinum

3 Фармакологічна група: засоби, що впливають на тонус і скоротливу діяль ність матки.

4. Механізм дії: посилює ритмічні скорочення матки,підвищує їх тонус , стимулює синтез простогландинів у міометрії. Матка чутлива до окситоцину в останні термін вагітності та через 2-3 дні після пологів.

5. Фарм. Ефект: здатний викликати ритмічні скорочення матки, що сприяє пологовій діяльності. Це пов’язано зі збільшенням проникності мембран клітин міометрія для іонів К , що призводить до підвищення його збудливості. Також збільшує секрецію молока.

6.Показання до заст..: слабка пологова діяльність 1 і 2 періоду пологів, зупинка гіпотонічних маткових кровотеч.штучне викликання пологів.

7. побічна дія: анафілактичний шок ( рідко) , гіпертонус матки , її розрив, тахікардія, аритмія серця, нудота, блювання, асфіксія, загибель плода. Зумовлене передозванням.

8. Протипоказання: невідповідність розмірів плода, таза, косе і поперечне положення плода, кесарів розтин в анамнезі. 9 Форма випуску: розчин для ін’єкцій.

41.Характеристика наркотичних анальгетиків, механізм дії, покази, побічні ефекти, протипоказання.

Наркотичні анальгетики – це лікарські препарати, які при резорбтивній дії вибірково пригнічують больову чутливість і спричинюють ейфорію, звикання та психічну і фізичну залежність (наркоманію ).

Фармакологічні ефекти наркотичних анальгетиків та їх антагоністів зумовлені взаємодією з опіоїдними рецепторами, які є в ЦНС і периферичних тканинах, унаслідок чого пригнічується процес міжнейронної передачі больових імпульсів.

• Центральні : аналгезія; пригнічення дихання; пригнічення кашльового рефлексу( цей ефект використовують при кашлю, який супроводжується болем або кровотечею,- при пораненнях переломах ребер, абсцесі тощо.);седативний ефект; снодійний ефект; ейфорія – зникнення неприємних емоцій,відчуття страху і напруження; нудота і блювання як наслідок активації дофамінових рецепторів тригер-зони (виникають у 20-40% пацієнтів у відповідь на першу ін’єкцію опіоїдів);підвищення спінальних рефлексів (колінного тощо); міоз (звуження зіниць)- унаслідок підвищення тонусу ядра окорухового центру;

• Периферичні: обстипаційний ефект, пов’язаний з виникненням спастичних скорочень сфінктерів, обмеженням перистальтики; брадикардія й артеріальна гіпотензія, зумовлені підвищенням тонусу ядра блукаючого нерва;підвищення тонусу гладких м’язів сечового міхура і сфінктера сечівника( можуть виникнути ниркова коліка і затримка сечі,які є небажаними в післяопераційний період);гіпотермія (тому пацієнта слід зігрівати і часто змінювати положення тіла у ліжку)

Кодеїн – застосовують як протикашльовий засіб при сухому кашлю, оскільки він меншою мірою пригнічує кашльовий центр.

Морфін гідрохлорид – головний алкалоїд опію, який було виділено 1806р. В.А. Сертюрнером в названо на честь грецького бога сну Морфея. Для морфіну характерні сильна анельгетична дія виражена ейфорія,а при повторних введеннях швидко виникає лікарська залежність . Характерним є пригнічення дихального центру. Прийом препарату в низьких дозах спричинює сповільнення і підсилення глибини дихальних рухів, у високих – сприяє подальшому сповільненню і зменшенню глибини дихання. Вживання у токсичних дозах призводить до зупинки дихання.

Морфін швидко всмоктується як при застосуванні всередину, так і при підшкірному введенні.

Показання до застосування: як знеболювальний засіб при інфаркті міокарда, у до- та післяопераційний період , при травмах,онкологічних захворюваннях. Призначають підшкірно,а також всередину в порошках або в краплях. Дітям віком до 2 років не призначають.

Омнопон – містить суміш алкалоїдів опію,в тому числі 48-50% морфіну і 32-35% інших алкалоїдів. Препарат поступається за анальгетичною дією морфіну і дає спазмолітичний ефект (містить папаверин) .

Промедол - синтетичний анальгетик. За аналгетичною дією поступається морфіну в 2-4 рази. Тривалість дії становить 3-4 год. Рідше,ніж морфін, зумовлює нудоту і блювання, меншою мірою пригнічує центр дихання. Знижує тонус гладких м’язів сечових шляхів і бронхів, підвищує тонус кишок та жовчовидільних шляхів. Посилює ритмічні скорочення міометрія.

Показання до застосування : як знеболювальний засіб при травмах, у до- та післяопераційний період. Призначать хворим з пептичною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки,стенокардією, інфарктом міокарда,кишковою, печінковою і нирковою колікою та при інших спастичних станах. Призначають підшкірно,внутрішньомязово та всередину.

Класифікація

Алкалоїди опію – морфін,кодеїн.

Синтетичні замінники морфіну : етилморфіну гідрохлорид, фентаніл,метадол, дипідолор, естоцин, тилідин,буторфанол.

Показання: при інфаркті міокарда, післяопераційний період,при травмах ,при кашлю, при травматичній катаракті .

Протипоказання :

Зловживання людиною спиртного і наркотичних речовин в попередні часи, підвищена чутливість до препарату.

Побічні ефекти:

• Пригнічення дихання, а також пригнічення центру дихання у плода ( у пупкову вену – налоксон)

• Нудота, блювання (протиблювотні – метоклопрамід)

• Підвищення тонусу гладеньких м’язів (вводити з атропіном )

• Гіперемія і свербіж шкіри (антигістамінні )

• Брадикардія

• Закреп (проносне – листя сени )

• Толерантність

• Психічна і фізична залежність .

При гострому отруєнні наркотичними анальгетиками пригнічується функція ЦНС, що характеризується непритомністю,сповільненням дихання аж до його зупинки, зниженням артеріального тиску і температури тіла. Шкіра бліда і холодна, слизові оболонки ціанотичні. Характерними ознаками є патологічне дихання за типом Чейна-Стокса, збереження сухожилкового рефлексу та виражений міоз.