14)Виписати рецепт та провести фармакотерапевтичний аналіз :ранітідін в таблетках

Rp.: Ranitidini 0,15

D.t.d.N. 20 in tab.

S.по 1таблетці рано і ввечері

Укрїнська назва: Ранітідін

Латинська назва: Ranitidini

Фармакотерапевтична група: Противиразкові препарати .Блокатор Н2-гістамінних рецепторів шлунка

Механізм дії:Зменшує кількість та кислотність шлункового соку

Показання до застосування:Пептична виразка шлунку,доброякісна виразка шлунка,

Профілактика при хронічному гастриті з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення; невиразкова диспепсія.

Побічна дія :головний біль ,слабкість ,помірні шлунково-кишкові порушення ,сонливість,збудження, можливості розвитку аритмій (брадикардії чи тахікардії, екстрацістоліі), атріовентрикулярних блокад.

Протипоказання:Підвищена чутливість до препарату ,період вагітності та годування

Груддю,захворювання нирок та печінки

Форма випуску: Таблетки 150 мг

29.Протиспірохетозні засоби , їх характеристика. Механізм дії. Шляхи введення. Протиспірохетозні засоби застосовують для лікування хворих на сифіліс.

Сифіліс – це хронічне інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом,спричинене блідою трипонемою,уражає всі тканини і органи організму.

Класифікація:

- антибіотики (препарати пеніциліну, тетрацикліни, еритроміцин, азитроміцин, цефтриаксон);

- препарати вісмуту (бійохінол, бісмоверол, пентабісмол).

Неспецифічні засоби

- Імунні препарати;

- Стимулювальні засоби;

- Вітамінотерапія.

Антибіотики групи пеніциліну короткої та препарати тривалої дії виявляют виражену трипонемоцидну дію. До них виникає резистентність. Ефективні на всіх стадіях сифілісу, їх призначають курсами. При непереносимості антибіотиків групи пеніциліну призначають інші антибіотики – тетрацикліни, а також еритроміцин, азитроміцин , цефтріаксон, які за ефективність поступаються препаратам пеніциліну.

Шляхи введення: внутрішньом΄язево, перорально.

30.М΄які лікарські форми

До м΄яких лікарських форм належать мазі,пасти,лініменти, супозиторії, пластири.

1.Мазі – лікарські засоби для місцевого застосування, призначені для нанесення на шкіру,рани і слизові оболонки для місцевої, терапевтичної, захисної, пом΄якшувальної дії або для проникнення лікарських речовин крізь шкіру чи слизові оболонки.

Класифікація мазей:

а) гідрофобні мазі на вуглеводневих основах ( вазелін,вазелінове масло,парафін). Вони справляють пом΄якшувальну дію, важко змиваються водою і не змішуються з ексудатом.

б)гідрофільні мазі – при адсорбуванні можуть абсорбувати значну кількість ексудату.

Мазеві основи:

-вазелін ( продукт переробки нафти)

- ланолін( мазева основа яку добувають з овечої вовни)

- свинячий жир

2.Паста – це густа мазь, що містить 20-65% порошкоподібних речовин. Виготовляють на фармацевтичних заводах та в аптеках. До складу входять лікарські речовини, індиферентні порошки - тальк,крохмаль,цинку оксид, та мазеві основи. Відпускають у баночках до 100г. На відміну від мазей пасти більш тривалий час утримуються на поверхні шкіри і виявляють адсорбційну та протизапальну дію.

3.Лініменти – це рідкі мазі. Складаються з лікарських речовин і олій. Застосовують зовнішньо для накладання на рани, виразки, змащування уражених ділянок шкіри. Перед застосуванням слід збовтувати.

4. Лікарські форми для ректального застосування:

- ректальні супозиторії.

- ректальні капсули.

- ректальні розчини і суспензії.

- ректальні піни.

- ректальні тампони.

Супозиторії – дозована лікарська форма,що має тверду консистенцію за кімнатної температури і плавиться при температурі тіла. До складу, крім лікарських, входять допоміжні речовини, як тверді жири,масло какао, різні гелеутворювальні суміші, які містять желатин, воду і гліцерин. Ректальні супозиторії бувають у формі циліндра, конуса,сигари і мають масу від 1.4 до 4 г. Вводять у пряму кишку для місцевої та резорбтивної дії.

15.Виписати рецепт і провести фармакотерапевтичний аналіз: бензогексоній в таблетках.

1.Українська назва – бензогексоній

2.Латинська назва – benzoheksonium

3.Фармакологічна група – гангліоблокуючі препарати

4.Механізм дії – розширює периферичні судини, знижує АТ.

5.Фармакологічний ефект – проявляє спазмолітину дію.

6.Показання до застосування – спазм та хвороби периферійних судин, гіпертензивний криз, виразкова хвороба шлунка та 12-ти палої кишки,набряк легень.

7.Побічна дія – загальна слабкість, серцебиття, ортостатичний колапс.

8.Протипокази до застосування – гіпотонія,зміни в ЦНС,тромбофлебіти.

9.Форма випуску – порошок;таблетки по 0,1г; 2,5% розчини в ампулах по 1мл(25мг/мл)

10. Rp: benzoheksonii 0.1

D.t.d.N. 30 intab.

S.Всередину по 1 таб. 3 разів на день після їжі.