Мал. 16. Розставляння опор валу
Вихідні равлики. Проектування равликів починаємо з вибору основної схеми розташування їх перетинів.
Перетини равликів можна розташувати так, щоб крайні внутрішні точки перетинів знаходилися на однаковій відстані від кола крыльчатки. Центри перетинів розташовуються по спіралі, рівняння якої
а крайні зовнішні точки перетинів по спіралі
де DK - діаметр крыльчатки; т - відстань внутрішніх точок перетинів від кола крыльчатки; do — діаметр вихідного перетину равлика; р, р' і (р — поточні координати.
Конструкція такого спірального равлика з роз'ємом в плоскості симетрії перетинів (мал. 17, а) володіє хорошими гідравлічними якостями, забезпечує просту, бесстержневую формування і зручну зачистку внутрішніх порожнин равликів.
Недоліки конструкції наступні:
плоскість роз'єму перетинає вихідні патрубки равликів; на фланцях вихідних патрубків і у вузлах з'єднання з відвідними трубопроводами утворюється трудноуплотняемый Т-образный стик;
половини равлика можна зафіксувати одну щодо іншої тільки контрольними штифтами; центрування циліндровими буртиками виключено;
радіальні розміри равлика виходять великими [при т = h — 20 мм максимальний розмір (без вихідних патрубків) рівний 470 мм].
Мал. 17. Варіанти вихідних равликів
У конструкції на мал. 17,6 равлик виконаний у вигляді цілого відливання. Крильчатку вмонтовують через відокремлену кришку. Вихідні патрубки цілі. Кришку центрують щодо корпусу циліндровим буртиком. Розміри равлика декілька зменшуються завдяки усуненню периферійного фланця (максимальний розмір 422 мм). Гідравлічна порожнина крыльчатки закрита і формується із застосуванням стрижнів. Зачистка стінок гідравлічної порожнини можлива тільки, гидрополированием (струменем води з суспензією абразиву).
У конструкції на мал. 17, в зовнішні точки перетинів розташовані по колу радіусу, рівного найменшому початковому радіусу равлика. У напрямку до виходу центри перетинів поступово зміщуються до осі насоса, розташовуючись по спіралі
де Dq — зовнішній діаметр равлика; d§ — діаметр вихідного перетину равлика.
На останніх ділянках равлика крыльчатка разом із стінками корпусу, що обмежують її, вдається до перетину равликів. Габаритний розмір равлика істотно зменшується (380 мм). Роз'єм здійснюється по плоскості симетрії перетинів равлика. Половини равлика центруються циліндровим буртиком (перерваним на ділянках розташування вихідних патрубків). Вихідні патрубки перетнуті плоскістю роз'єму.
Недолік конструкції: водяний потік після виходу з крыльчатки роздвоюється, утворюючи на останніх ділянках равликів два спіральних вихривши, що пов'язане із збільшенням гідравлічних втрат.
Вихідні патрубки можна виконати цілими, якщо змістити перетин равликів з осі симетрії крыльчатки (див. мал. 17, грам). В цьому випадку крыльчатку вмонтовують через кришку. Завдяки усуненню периферійного фланця розміри равлика зменшуються ще більше (максимальний розмір 330 мм). Зсув перетинів равлика викликає завихрення водяного потоку, але гідравлічні втрати тут менше, ніж в конструкції на мал. 17, ст
Гідравлічна порожнина. Компонувальне креслення гідравлічної порожнини (мал. 18) включає равлика, кришку, всмоктуючий патрубок з направляючим апаратом. Направляючий апарат виконаний у вигляді радіальних лопаток, підлитих до стінок патрубка і об'єднаних центральною бобышкой обтічної форми, що забезпечує плавний вхід водяного потоку на крыльчатку. Стик приєднання кришки до равлика ущільнений гумовим шнуром т, розміщеним в кільцевій виточці центруючого буртика. Для демонтажу кришки передбачений простий знімний пристрій у вигляді розташованих в корпусі (між бобышками кріпильних шпильок) вибірок п під розбірний інструмент. Для роботи на забрудненій воді на вході в патрубок передбачаємо сітку q. Зливну пробку з конічним різьбленням розташовуємо внизу равлика в подовжній плоскості симетрії насоса.
