
- •Методичний посібник до виконання звіту з конструкторської практики
- •1. Методичні засади проходження конструкторської практики
- •Сутність та особливості роботи конструктора
- •Основні види документації, що розроблюються конструктором
- •4. Етапи розробки проекту обладнання
- •7.5 Підвищення довговічності обладнання
- •1. Методичні засади проходження конструкторської практики
- •Місце конструкторської практики в навчальному процесі
- •Здійснення керівництва практикою
- •Завдання, що вирішуються під час проходження практики
- •Зміст пояснювальної записки
- •Зміст та обсяг звіту з переддипломної практики
- •Зміст графічної частини
- •1.6 Захист звіту з конструкторсько-технологічної практики
- •2. Покликанная конструктора та стуність його роботи
- •Місце конструктора у створенні нової техніки
- •Професійні якості, якими має володіти конструктор
- •3. Основні види документації, яка розроблюється конструктором
- •3.1 Комплектність технічної документації
- •3.2 Креслення загального виду
- •3.2.1 Складальні креслення загального виду
- •3.3 Складальні креслення
- •3.4 Робочі креслення деталей
- •3.5 Креслення складально-детальні
- •3.6 Креслення монтажні
- •3.7 Креслення комплектів
- •3.8 Креслення довідникові
- •3.9 Креслення ремонтні
- •3.10 Принципові схеми
- •4. Етапи розробки проекту обладнання
- •4.1 Технічне завдання
- •4.2 Технічна пропозиція
- •4.3 Ескізний проект
- •4.4 Технічний проект
- •4.5 Робочий проект
- •4.6 Розрахунки при проектуванні
- •5. Завдання і напрямки вдосконалення обладнання харчових виробництв
- •5.1 Задачі, що ставляться перед конструктором
- •5.2 Напрямки модернізації обладнання
- •6. Методика проектування обладнання та його елементів
- •6.1 Проектування машини або апарату
- •6.1.1 Послідовність прийняття проектних рішень
- •Побудова кінематичної схеми обладнання;
- •Розмірний аналіз конструкції обладнання;
- •6.1.2 Побудова кінематичної схеми обладнання
- •(М. Дніпропетровськ)
- •6.1.2 Забезпечення ергономічних вимог
- •Органов управления на панелях пульта: а — в положении сидя;
- •Наиболее важные для работы оператора средства отображения информации и органы управления; 2—5 — менее важные зоны
- •6.1.4 Розмірний аналіз конструкції обладнання
- •6.2 Проектування вузла
- •6.2.1 Послідовність проектування вузла
- •Малюнок 2
- •6.2.2 Компонування агрегату або функціонального вузла
- •Мал. 14. Ескіз гідравлічної частки насоса
- •Мал. 16. Розставляння опор валу
- •Мал. 17. Варіанти вихідних равликів
- •Мал. 18. Гідравлічна порожнина Мал. 19. Схема автоматичного зливу води
- •6.2.5 Забезпечення точності складання вузла
- •6.2.4 Призначення посадок рухомих і нерухомих з’єднань
- •6.3 Проектування деталі
- •6.3.1 Послідовність проектування деталі
- •Малюнок 4
- •Малюнок 5
- •6.3.2 Нанесення розмірів із врахуванням конструктивних і технологічних баз
- •6.3.3 Вибір розмірів деталі та їх граничних відхилень
- •6.3.4 Призначення допусків форми та розташування поверхонь деталі
- •6.3.5 Вибір матеріалу деталі
- •6.3.6 Вибір методу та режимів термічної обробки деталі
- •7. Забезпечення надійності та довговічності обладнання харчових виробництв
- •7.1 Підвищення довговічності обладнання конструкторським шляхом
- •7.2 Підвищення корозійної стійкості обладнання
- •7.3 Підвищення зносостійкості обладнання шляхом раціонального вибору матеріалу деталей
- •7.4 Використання технологічних методів підвищення довговічності
- •7.5 Підвищення довговічності обладнання шляхом забезпечення оптимальних умов змащування
- •Додатки Додаток а. Рекомендовані значення допусків форми і розташування поверхонь деталі
Мал. 16. Розставляння опор валу
Вихідні равлики. Проектування равликів починаємо з вибору основної схеми розташування їх перетинів.
Перетини равликів можна розташувати так, щоб крайні внутрішні точки перетинів знаходилися на однаковій відстані від кола крыльчатки. Центри перетинів розташовуються по спіралі, рівняння якої
а крайні зовнішні точки перетинів по спіралі
де DK - діаметр крыльчатки; т - відстань внутрішніх точок перетинів від кола крыльчатки; do — діаметр вихідного перетину равлика; р, р' і (р — поточні координати.
Конструкція такого спірального равлика з роз'ємом в плоскості симетрії перетинів (мал. 17, а) володіє хорошими гідравлічними якостями, забезпечує просту, бесстержневую формування і зручну зачистку внутрішніх порожнин равликів.
Недоліки конструкції наступні:
плоскість роз'єму перетинає вихідні патрубки равликів; на фланцях вихідних патрубків і у вузлах з'єднання з відвідними трубопроводами утворюється трудноуплотняемый Т-образный стик;
половини равлика можна зафіксувати одну щодо іншої тільки контрольними штифтами; центрування циліндровими буртиками виключено;
радіальні розміри равлика виходять великими [при т = h — 20 мм максимальний розмір (без вихідних патрубків) рівний 470 мм].
Мал. 17. Варіанти вихідних равликів
У конструкції на мал. 17,6 равлик виконаний у вигляді цілого відливання. Крильчатку вмонтовують через відокремлену кришку. Вихідні патрубки цілі. Кришку центрують щодо корпусу циліндровим буртиком. Розміри равлика декілька зменшуються завдяки усуненню периферійного фланця (максимальний розмір 422 мм). Гідравлічна порожнина крыльчатки закрита і формується із застосуванням стрижнів. Зачистка стінок гідравлічної порожнини можлива тільки, гидрополированием (струменем води з суспензією абразиву).
У конструкції на мал. 17, в зовнішні точки перетинів розташовані по колу радіусу, рівного найменшому початковому радіусу равлика. У напрямку до виходу центри перетинів поступово зміщуються до осі насоса, розташовуючись по спіралі
де Dq — зовнішній діаметр равлика; d§ — діаметр вихідного перетину равлика.
На останніх ділянках равлика крыльчатка разом із стінками корпусу, що обмежують її, вдається до перетину равликів. Габаритний розмір равлика істотно зменшується (380 мм). Роз'єм здійснюється по плоскості симетрії перетинів равлика. Половини равлика центруються циліндровим буртиком (перерваним на ділянках розташування вихідних патрубків). Вихідні патрубки перетнуті плоскістю роз'єму.
Недолік конструкції: водяний потік після виходу з крыльчатки роздвоюється, утворюючи на останніх ділянках равликів два спіральних вихривши, що пов'язане із збільшенням гідравлічних втрат.
Вихідні патрубки можна виконати цілими, якщо змістити перетин равликів з осі симетрії крыльчатки (див. мал. 17, грам). В цьому випадку крыльчатку вмонтовують через кришку. Завдяки усуненню периферійного фланця розміри равлика зменшуються ще більше (максимальний розмір 330 мм). Зсув перетинів равлика викликає завихрення водяного потоку, але гідравлічні втрати тут менше, ніж в конструкції на мал. 17, ст
Гідравлічна порожнина. Компонувальне креслення гідравлічної порожнини (мал. 18) включає равлика, кришку, всмоктуючий патрубок з направляючим апаратом. Направляючий апарат виконаний у вигляді радіальних лопаток, підлитих до стінок патрубка і об'єднаних центральною бобышкой обтічної форми, що забезпечує плавний вхід водяного потоку на крыльчатку. Стик приєднання кришки до равлика ущільнений гумовим шнуром т, розміщеним в кільцевій виточці центруючого буртика. Для демонтажу кришки передбачений простий знімний пристрій у вигляді розташованих в корпусі (між бобышками кріпильних шпильок) вибірок п під розбірний інструмент. Для роботи на забрудненій воді на вході в патрубок передбачаємо сітку q. Зливну пробку з конічним різьбленням розташовуємо внизу равлика в подовжній плоскості симетрії насоса.