- •Методичний посібник до виконання звіту з конструкторської практики
- •1. Методичні засади проходження конструкторської практики
- •Сутність та особливості роботи конструктора
- •Основні види документації, що розроблюються конструктором
- •4. Етапи розробки проекту обладнання
- •7.5 Підвищення довговічності обладнання
- •1. Методичні засади проходження конструкторської практики
- •Місце конструкторської практики в навчальному процесі
- •Завдання, що вирішуються під час проходження практики
- •Здійснення керівництва практикою
- •Зміст пояснювальної записки
- •Зміст та обсяг звіту з переддипломної практики
- •Зміст графічної частини
- •1.6 Захист звіту з конструкторсько-технологічної практики
- •2. Покликанная конструктора та стуність його роботи
- •Місце конструктора у створенні нової техніки
- •Професійні якості, якими має володіти конструктор
- •3. Основні види документації, яка розроблюється конструктором
- •3.1 Комплектність технічної документації
- •3.2 Креслення загального виду
- •3.2.1 Складальні креслення загального виду
- •3.3 Складальні креслення
- •3.4 Робочі креслення деталей
- •3.5 Креслення складально-детальні
- •3.6 Креслення монтажні
- •3.7 Креслення комплектів
- •3.8 Креслення довідникові
- •3.9 Креслення ремонтні
- •3.10 Принципові схеми
- •4. Етапи розробки проекту обладнання
- •4.1 Технічне завдання
- •4.2 Технічна пропозиція
- •4.3 Ескізний проект
- •4.4 Технічний проект
- •4.5 Робочий проект
- •4.6 Розрахунки при проектуванні
- •5. Завдання і напрямки вдосконалення обладнання харчових виробництв
- •5.1 Задачі, що ставляться перед конструктором
- •5.2 Напрямки модернізації обладнання
- •6. Методика проектування обладнання та його елементів
- •6.1 Проектування машини або апарату
- •6.1.1 Послідовність прийняття проектних рішень
- •Побудова кінематичної схеми обладнання;
- •Розмірний аналіз конструкції обладнання;
- •6.1.2 Побудова кінематичної схеми обладнання
- •(М. Дніпропетровськ)
- •6.1.2 Забезпечення ергономічних вимог
- •Органов управления на панелях пульта: а — в положении сидя;
- •Наиболее важные для работы оператора средства отображения информации и органы управления; 2—5 — менее важные зоны
- •6.1.4 Розмірний аналіз конструкції обладнання
- •6.2 Проектування вузла
- •6.2.1 Послідовність проектування вузла
- •Малюнок 2
- •6.2.2 Компонування агрегату або функціонального вузла
- •Мал. 14. Ескіз гідравлічної частки насоса
- •Мал. 16. Розставляння опор валу
- •Мал. 17. Варіанти вихідних равликів
- •Мал. 18. Гідравлічна порожнина Мал. 19. Схема автоматичного зливу води
- •6.2.5 Забезпечення точності складання вузла
- •6.2.4 Призначення посадок рухомих і нерухомих з’єднань
- •6.3 Проектування деталі
- •6.3.1 Послідовність проектування деталі
- •Малюнок 4
- •Малюнок 5
- •6.3.2 Нанесення розмірів із врахуванням конструктивних і технологічних баз
- •6.3.3 Вибір розмірів деталі та їх граничних відхилень
- •6.3.4 Призначення допусків форми та розташування поверхонь деталі
- •6.3.5 Вибір матеріалу деталі
- •6.3.6 Вибір методу та режимів термічної обробки деталі
- •7. Забезпечення надійності та довговічності обладнання харчових виробництв
- •7.1 Підвищення довговічності обладнання конструкторським шляхом
- •7.2 Підвищення корозійної стійкості обладнання
- •7.3 Підвищення зносостійкості обладнання шляхом раціонального вибору матеріалу деталей
- •7.4 Використання технологічних методів підвищення довговічності
- •7.5 Підвищення довговічності обладнання шляхом забезпечення оптимальних умов змащування
- •Додатки Додаток а. Рекомендовані значення допусків форми і розташування поверхонь деталі
7.5 Підвищення довговічності обладнання
шляхом забезпечення оптимальних умов змащування ............................239
Додатки
Додаток А. Рекомендовані значення допусків форми
і розташування поверхонь деталі................................................................. 245
Додаток Б. Механічні властивості конструкційних матеріалів……….....253
1. Методичні засади проходження конструкторської практики
Місце конструкторської практики в навчальному процесі
Критерієм ефективності підготовки фахівців для економіки країни є те, наскільки успішно випускники вищих навчальних закладів вирішують у практичній роботі науково-технічні й соціально-економічні завдання, як глибоко вони знають свою справу, наскільки швидко відбувається їх професійне становлення.
Практика як один з найважливіших видів навчального процесу, покликана максимально підготувати майбутніх фахівців до практичної роботи, підвищити рівень їхньої професійної підготовки, забезпечити придбання навичок роботи в трудових колективах.
Конструкторська практика проводиться на підприємствах по переробці сільськогосподарської сировини, виготовленню продуктів харчування, а також на машинобудівних підприємствах, що випускають технологічне і допоміжне устаткування харчової промисловості та проводять його ремонт.
Під час проходження практики студенти повинні ознайомитись із організаційно-виробничою структурою підприємства, вивчити види використовуваної сировини та матеріалів, машинобудівне та технологічне обладнання, основні технологічні операції, технічне обслуговування обладнання, вивчити основні види нормативних документів та ін.
Конструкторська практика проводиться по закінченню екзаменаційної сесії 6–го семестру, її тривалість складає три тижні. Графік проведення практики: на підприємствах – один тиждень; на кафедрі ПХВ та ВНП – два тижні.
Місце проведення практики – відділи головного конструктора та відділи головного механіка машинобудівних, переробних та харчових підприємств (серед яких, зокрема, можуть бути ЗАТ «Черкасиелеватормаш», ТОВ «Техпродсервис», ПП «Алнат», «Кооператив «Надия», «Консорциум «Кентавр», ТОВ «Агроинт», ВАТ «Полтавамаш», ВАТ «Сміламаш», ТОВ «Черкаська продовольча компанія», ЗАТ «Юрія», ЧФ СТОВ ім. Т.Г. Шевченка, ВАТ «Черкаський комбінат хлібопродуктів»), а також кафедра «Проектування харчових виробництв та верстатів нового покоління» Черкаського державного технологічного університету.
Під час практики студенти навчаються виконувати завдання, аналогічні до завдань майбутніх їх курсових проектів з дисциплін «Обладнання для збереження та переробки продукції тваринництва» та «Основи холодильної техніки», а також дипломної роботи за освітньо–кваліфікаційним рівнем «Бакалавр».
Для накопичення необхідної інформації використовують наступні види документації: інструкція з експлуатації та технологічного обслуговування обладнання, паспорт обладнання, комплект конструкторської документації, промислові каталоги, монографічну та навчальну літературу, нормативно – технічні документи.
Мета практики:
1) Закріплення, поглиблення і розширення теоретичних знань, одержаних студентом у процесі навчання за освітньо–кваліфікаційним рівнем «Бакалавр»;
2) Набуття практичних навиків при вирішенні конструкторських задач, оформленні конструкторської документації;
3) Набуття практичних навиків, необхідних для виконання курсових проектів з дисциплін «Обладнання для збереження та переробки продукції тваринництва» та «Основи холодильної техніки».
