- •Методичний посібник до виконання звіту з конструкторської практики
- •1. Методичні засади проходження конструкторської практики
- •Сутність та особливості роботи конструктора
- •Основні види документації, що розроблюються конструктором
- •4. Етапи розробки проекту обладнання
- •7.5 Підвищення довговічності обладнання
- •1. Методичні засади проходження конструкторської практики
- •Місце конструкторської практики в навчальному процесі
- •Завдання, що вирішуються під час проходження практики
- •Здійснення керівництва практикою
- •Зміст пояснювальної записки
- •Зміст та обсяг звіту з переддипломної практики
- •Зміст графічної частини
- •1.6 Захист звіту з конструкторсько-технологічної практики
- •2. Покликанная конструктора та стуність його роботи
- •Місце конструктора у створенні нової техніки
- •Професійні якості, якими має володіти конструктор
- •3. Основні види документації, яка розроблюється конструктором
- •3.1 Комплектність технічної документації
- •3.2 Креслення загального виду
- •3.2.1 Складальні креслення загального виду
- •3.3 Складальні креслення
- •3.4 Робочі креслення деталей
- •3.5 Креслення складально-детальні
- •3.6 Креслення монтажні
- •3.7 Креслення комплектів
- •3.8 Креслення довідникові
- •3.9 Креслення ремонтні
- •3.10 Принципові схеми
- •4. Етапи розробки проекту обладнання
- •4.1 Технічне завдання
- •4.2 Технічна пропозиція
- •4.3 Ескізний проект
- •4.4 Технічний проект
- •4.5 Робочий проект
- •4.6 Розрахунки при проектуванні
- •5. Завдання і напрямки вдосконалення обладнання харчових виробництв
- •5.1 Задачі, що ставляться перед конструктором
- •5.2 Напрямки модернізації обладнання
- •6. Методика проектування обладнання та його елементів
- •6.1 Проектування машини або апарату
- •6.1.1 Послідовність прийняття проектних рішень
- •Побудова кінематичної схеми обладнання;
- •Розмірний аналіз конструкції обладнання;
- •6.1.2 Побудова кінематичної схеми обладнання
- •(М. Дніпропетровськ)
- •6.1.2 Забезпечення ергономічних вимог
- •Органов управления на панелях пульта: а — в положении сидя;
- •Наиболее важные для работы оператора средства отображения информации и органы управления; 2—5 — менее важные зоны
- •6.1.4 Розмірний аналіз конструкції обладнання
- •6.2 Проектування вузла
- •6.2.1 Послідовність проектування вузла
- •Малюнок 2
- •6.2.2 Компонування агрегату або функціонального вузла
- •Мал. 14. Ескіз гідравлічної частки насоса
- •Мал. 16. Розставляння опор валу
- •Мал. 17. Варіанти вихідних равликів
- •Мал. 18. Гідравлічна порожнина Мал. 19. Схема автоматичного зливу води
- •6.2.5 Забезпечення точності складання вузла
- •6.2.4 Призначення посадок рухомих і нерухомих з’єднань
- •6.3 Проектування деталі
- •6.3.1 Послідовність проектування деталі
- •Малюнок 4
- •Малюнок 5
- •6.3.2 Нанесення розмірів із врахуванням конструктивних і технологічних баз
- •6.3.3 Вибір розмірів деталі та їх граничних відхилень
- •6.3.4 Призначення допусків форми та розташування поверхонь деталі
- •6.3.5 Вибір матеріалу деталі
- •6.3.6 Вибір методу та режимів термічної обробки деталі
- •7. Забезпечення надійності та довговічності обладнання харчових виробництв
- •7.1 Підвищення довговічності обладнання конструкторським шляхом
- •7.2 Підвищення корозійної стійкості обладнання
- •7.3 Підвищення зносостійкості обладнання шляхом раціонального вибору матеріалу деталей
- •7.4 Використання технологічних методів підвищення довговічності
- •7.5 Підвищення довговічності обладнання шляхом забезпечення оптимальних умов змащування
- •Додатки Додаток а. Рекомендовані значення допусків форми і розташування поверхонь деталі
3.10 Принципові схеми
При вивченні роботи машин, апаратів, механізмів, при їх наладці або ремонті, при монтажі електричного устаткування і електропроводки, гідравлічних і пневматичних систем опалювання і трубопроводів нерідко потрібно тільки з'ясувати принциповий зв'язок між окремими складовими частинами і елементами вмонтовуваного пристрою, без уточнення його конструктивних особливостей.
Для цієї мети і призначаються схеми: кінематичні, гідравлічні, електричні і ін. Кінематичні схеми (див. п. 6.1) відображують зв'язок і взаємодія між рухливими елементами пристрої, гідравлічні показують систему управління за допомогою рідини, електричні пояснюють принципи роботи і взаємозв'язок між елементами обладнання.
Кинематическая схема представляет собой условное плоскостное или перспективное изображение всех ее механизмов и звеньев в их взаимосвязи и должна давать представление о порядке присоединения механизмов, распределении потоков энергии, кинематических связях элементов машин, о взаимном расположении ведущих звеньев.
Все элементы на схеме изображают с помощью условных графических обозначений или упрощенных внешних очертаний элементов машины. Допускается кинематические схемы вписывать в контур изображения машины.
Полную кинематическую схему сложной машины выполнять на высоком качественном уровне часто бывает трудно, поэтому в таких случаях можно рекомендовать раздельное составление кинематических схем привода и исполнительных механизмов циклического действия.
Разделение машин на привод и исполнительные механизмы облегчает выполнение кинематических схем частей машин в соответствии с требованиями ГОСТ 2.703–68 и 2.770–68. Непосредственно на кинематической схеме привода указывают мощность двигателя, угловую скорость вращения выходного вала двигателя и всех валов машины, диаметры шкивов, длину и тип ремня, числа зубьев колес, звездочек, храповиков, модули зубчатых передач, шаги цепных передач, числа и значения ходов рабочих органов. Все валы нумеруются римскими цифрами. Все элементы машины на схеме нумеруются арабскими цифрами в порядке обхода схемы слева направо или справа налево и поясняются на свободном поле чертежа текстовой частью, например с помощью таблицы (ГОСТ 2.702–75). Элементы покупных или заимствованных механизмов (например, редукторов, вариаторов) не нумеруют, а порядковый номер присваивают всему механизму в целом.
При описании принципа действий и устройства машины ссылки на цифровые обозначения элементов схемы обязательны.
Кинематические схемы исполнительных и других механизмов циклического действия изображаются в отличие от кинематической схемы привода в масштабе с точным соблюдением относительного расположения звеньев и пар. На схеме указывают расстояния между неподвижными шарнирами, а также между ними и осевыми линиями поступательно движущихся звеньев, а также угловые характеристики изогнутых звеньев.
Неподвижные шарниры обозначают буквой О с индексом внизу – порядковым номером; подвижные – прописными буквами латинского алфавита. Звенья нумеруют арабскими цифрами. Направление вращения ведущего звена указывают стрелкой. Конструктивные особенности звеньев и механизма в целом, не оказывающие влияния на движение механизма и его элементов, кинематической схемой не учитываются.
На рис. 3 показано пример оформления кинематической схемы куттера Л5-ФКБ, с чашей объемом 250 л.
