2. Здійснення керівництва практикою

Керівництво практикою здійснює викладач випускаючої кафедри, відповідальний за проходження конструкторської практики, який призначаються розпорядженням завідувача кафедри.

Обов’язки керівника практики:

• організація практики та забезпечення студентів методичними матеріалами;

• видача студенту індивідуального завдання на конструкторську практику;

• оформлення допуску студентів на відповідні підприємства;

• організація консультацій із спеціалістами підприємств та лекцій з загальних питань конструкторської підготовки виробництва;

• консультація студентів з питань підбору необхідних матеріалів для оформлення звіту з проходження практики;

• приймання звітів студентів про проходження практики та їх диференційне оцінювання.

3. Завдання, що вирішуються під час проходження практики

Під час практики студенти повинні засвоїти:

• зміст основних етапів проектування обладнання (складання технічного завдання, розробка технічного проекту і конструкторської документації, виготовлення дослідного зразка і підготовка документації до виробництва) і порядок внесення змін в конструкторську документацію машини, яка знаходиться у виробництві;

• порядок застосування державних стандартів і галузевих нормалей при оформленні техніко – конструкторської документації на обладнання, що проектується;

• сучасні технології автоматизованого проектування в рамках САПР, що застосовується в університеті.

Під час практики студент повинен виконати наступні завдання.

Вивчити на діючому підприємстві технологічний процес, для реалізації етапу якого призначений обраний тип обладнання.

Скласти схему та опис принципу дії технологічної лінії, вказати основні стадії обробки сировини, знати параметри та режими роботи машин і апаратів, що складають технологічну лінію.

Ознайомитись з фізико–технологічними властивостями продуктів – вихідних і кінцевих, що є об’єктом обробки на обраному типі обкладання (вимоги державних стандартів чи технічних умов до основних властивостей продукції, що визначають її якість, кількісну характеристику і методи визначення показників якості).

Вивчити конструкцію обраного типу обладнання, знати його технічні характеристики та способи регулювання режимів роботи.

Вивчити порядок монтажу обладнання та налагодження його на робочий режим.

Знати порядок проведення технічного обслуговування та санітарної обробки обладнання, види застосовуваних при цьому мастильних матеріалів та мийно-дезінфікуючих засобів.

Проаналізувати як на обраному типі обладнання вирішуються питання ергономіки і технічної естетики.

Вивчити та проаналізувати технологічний процес складання машини та її окремих вузлів. Проаналізувати які деталі та вузли є найбільш швидкозношувальними або такими, що можуть потребувати ремонту.

Вивчити умови праці обслуговуючого персоналу та виділити найбільш небезпечні фактори. Охарактеризувати дотримання питань ергономіки та технічної естетики в конструкції обладнання.

Окрім питань, що стосуються специфіки розглядуваного в звіті технічного об’єкту та процесів, що супроводжують його роботу, доповідачу можуть бути задані наступні запитання:

1. Поняття креслення загального виду та вимоги до нього;

2. Поняття складального креслення та вимоги до нього;

3. Поняття робочого креслення деталі та вимоги до нього;

4. Поняття специфікації та вимоги до неї;

5. Порядок проектування нових технічних об’єктів харчового машинобудування;

6. Порядок проектування модернізованих технічних об’єктів харчового машинобудування;

7. Основні техніко-економічні показники обладнання харчових виробництв;

8. Основні принципи харчової технології;

9. Основні напрямки модернізації обладнання харчових виробництв.