3.3 Складальні креслення

На основі креслення загального вигляду виконують складальне креслення, що входить до складу складальної документації. Креслення містить тільки зображення відповідно до його основного призначення обслуговувати процес складання, тобто дати повні відомості про взаємодію деталей, складальних одиниць і про способи їх з'єднання.

Складальні креслення входять в комплект робочої документації і призначаються безпосередньо для виробництва. По ним ведуть складальні роботи, сполучають деталі в складальні одиниці, вироби і контролюють ці роботи.

По складальних кресленнях можна представити взаємозв'язок складових частин і способи з'єднання деталей (малюнок 3). Склад виробу визначається специфікацією (малюнок 4).

При формуванні складальних креслень необхідно забезпечити загальні вимоги до них виробництва:

• повне, чітке, однозначне і обґрунтовано-економне зображення всього виробу (складальної одиниці);

• повноту розмірів, необхідних для виконання складальних операцій;

• повноту необхідних технічних вимог, для забезпечення надійної роботи виробу;

• недопущення зайвої інформації.

Узел должен быть изображен на сборочном чертеже в том состоянии, а по мере надобности с теми размерами и шероховатостью поверхно­сти, в каком он поступает на последующую сборку по другому чертежу.

На сборочном чертеже должны быть указаны все требования, предъявляемые к узлу, изделию. Если технические требования, предъявляемые к изделию, не оформлены стандартом, то они оформ­ляются в виде технических условий, на которые дается ссылка в.сборочном чертеже изделия. При ссылке на общие технические условия в технических требованиях на чертеже могут быть указаны допол­нительные требования, предъявляемые к данному изделию.

Количество сборочных чертежей должно быть минимальным, но достаточным для того, чтобы обеспечить возможность проведения по ним рационального процесса сборки и контроля изделия или его состав­ных частей, а также, по мере надобности, дать необходимое представле­ние о конструкции и работе изделия.

При выделении составной части изделия, подлежащей оформлению отдельным сборочным чертежом, следует руководствоваться принци­пом, который исходил бы не только из технологической целесообраз­ности, но также, как правило, из реальной, физической возможности существования узла.

Таким образом, не следует допускать оформления сборочным черте­жом «рассыпающихся» узлов.

При этом составные части изделия могут быть соединены:

а) неразъемно (склепка, сварка и др.);

б) разъемно (болтовое соединение и др.);

в) временно, с окончательным закреплением при последующей сборке (например, шпилька для ящика сопротивлений, предварительно собранная с дистанционными изоляторами и прокладками);

г) временно — в приспособлении (комплект обработанных пластин коллектора, собранных в кольцо приспособления);

д) при монтаже (например, совокупность контактов, монтируемых непосредственно на реле; монтаж соединений распределительного устройства и др.).

При оформлении сборочных чертежей важной задачею является правильная постановка размеров изделия либо узла. Розміри на складальних кресленнях можна розподілити на дві групи:

1. Розміри, які мають бути виконані або проконтрольовані по даному складальному кресленню, це, як правило, виконавчі розміри.

2. Розміри, що не підлягають виконанню по даному складальному кресленню і указувані для більшої зручності користування кресленням, це, як правило, довідкові розміри.

Перша група розмірів включає:

а) монтажні розміри, вказуючі взаємне розташування деталей у виробах; до них відносяться і монтажні зазори. Часто взаємне розташування деталей визначається поєднанням їх поверхонь, що сполучаються, наприклад привалочных плоскості. Тому монтажні розміри на складальних кресленнях можуть бути відсутніми;

б) розміри елементів деталей, які виконуються в процесі або після збірки, наприклад шляхом механічної обробки після зварки, клепки, паяння, запрессовки;

в) розміри елементів деталей, які обумовлюють характер з'єднання (посадки), розмір, що наприклад сполучається, з граничними відхиленнями діаметру циліндра і поршня, що сполучаються;

г) розміри, що характеризують експлуатаційні параметри виробу і положення окремих елементів конструкції; до них, наприклад, відносять хід поршня, клапана двигуна, плече важеля.

Друга група розмірів включає:

а) габаритні розміри, що визначають граничні зовнішні (внутрішні) контури виробу, наприклад висоту, довжину і ширину виробу або його найбільший діаметр;

б) настановні і приєднувальні розміри, що визначають величини елементів, по яких даний виріб встановлюють на місці монтажу або приєднують до іншого виробу; до них відносяться розміри центрових кіл на фланцях, по яких розташовані отвори, і діаметри отворів під болти, відстані між отворами кріплення, приєднувальні розміри різьб та ін.;

в) характерні (директивні) розміри — розміри, які конструктор вважає за необхідне вказати на кресленні, тобто технічні характеристики вироби, визначувані розрахунком, конструктивними міркуваннями. Ці розміри властиві зазвичай кресленням загального виду технічного проекту, вони необхідні для подальшої розробки робочої документації і мають бути строго витримані при складанні креслень деталей і складальних одиниць. До них, наприклад, відносять розміри плечей важелів і рукояток, діаметри штурвалів, розміри профілю спеціального різьблення, діаметри отворів і трубопроводів, по яких подається робоче тіло, і т.д.

На кресленнях складальних одиниць проставляються ті розміри, які мають бути виконані і проконтрольовані поданому складальному кресленню, тобто всі виконавчі розміри, включаючи розміри для виконання нероз'ємних з'єднань (клепка, зварка, паяння, запрессовка). З групи довідкових розмірів указують настановні, приєднувальні, габаритні, а з характерних — деякі розміри, що визначають технічні характеристики складальної одиниці, наприклад плечі важелів і їх хід. Відзначимо, що деякі з настановних, приєднувальних і експлуатаційних розмірів можуть бути виконані по кресленню в процесі складання.

На мал. 6.6 показаний приклад креслення складальної одиниці з розмірами, які призначає конструктор. Для наочності ці розміри позначені першими буквами найменування перерахованих груп розмірів, наприклад монтажні — М\..., Л/з; настановні — У ..., У5 і т. д.

Простановка розмірів на складальних кресленнях обумовлена розрахунком, компоновкою, вимогами технології і умовами експлуатації виробів. Призначаючи їх, конструктор тим самим вимагає точного їх виконання в процесі збірки або точного взаємозв'язку, узгодження всіх складових частин.

По складальному кресленню виробу робітник повинен правильно зрозуміти принцип роботи, взаємодію деталей, потім по основному зображенню і номеру переконатися в тому, що на складання поступила необхідна деталь, прочитати монтажні розміри, з'ясувати, як з'єднуються деталі, з'ясувати розміри, необхідні для додаткової обробки в процесі складання, а також технічні умови на випробування, рухливість деталей, покриття і т.д.

На сборочных чертежах надлежит вычерчивать минимально необ­ходимое количество изображений, в том числе разрезов, но при этом надо, чтобы были обязательно показаны все составные части, входя­щие в данную сборку. Для простейших случаев можно ограничиться одним изображением, если это не вызовет затруднений при выполнении сборочных операций.

На сборочных чертежах, при необходимости, могут быть показаны штрих-пунктирными утолщенными линиями крайние положения движущихся частей, как правило, изменяющие внешние (габаритные) размеры изделия.

При изображении изделий, конструктивное положение которых может изменяться в различных условиях применения (например, изделие в сложенном и развернутом положении или в положений для переноски), можно допустить выполнение на одном чертеже как изоб­ражения основного эксплуатационного конструктивного положения, так и изображения дополнительных эксплуатационных конструктив­ных положений.

Неразъемные соединения, образуемые, на­пример, путем сварки, пайки, склеивания, опрессовки, обрезинивания, клепки из нескольких составных частей изделий и специфицированных материалов, оформляются сборочными чертежами. Чертежи составных частей, вхо­дящих в неразъемные соединения, оформляются по общим правилам.

Если на сборочном чертеже нет указаний о подборе или пригонке, то составные части этой сборочной единицы должны быть полностью взаимозаменяемы и не должны требовать каких-либо пригонок или подбора при сборке. Если потребная точность или другие эксплуата­ционные качества соединения достигаются, например, подбором или пригонкой, то необходимо в сборочных чертежах давать указания отно­сительно характера сопряжения, методов их обеспечения и способов контроля.

На складальних кресленнях виробу для всіх розмірів елементів деталей, як рухливих, так і нерухомих, що сполучаються, як правило, дають вказівки про характер з'єднання (посадки — поля допуску) і квалитете (клас точності). Проставляють номінальні розміри, що відносяться як до отвору, так і до валу, а праворуч від номінальних розмірів дається запис у вигляді простого дробу з посадкою отвору в чисельнику і посадкою валу в знаменнику. Ці відомості необхідні робітникові для строгого виконання з'єднання, а також при ремонті виробів.

У позначенні посадки (наприклад, на складальних кресленнях в з'єднаннях) входить номінальний розмір, загальний для обох елементів деталей, що сполучаються, — отвору і валу, за яким слідують позначення полів допусків для кожного елементу починаючи з отвору. При цьому можливі такі форми позначення: (переважна); _.

По номеру позицій кріпильних виробів (на кресленні складальної одиниці) і по позначенню в специфікації можна дізнатися їх діаметр.

При створенні складальних креслень виявляти у всіх подробицях форму елементів деталей тут не потрібний, оскільки на робоче місце слюсаря-складальника всі деталі і складальні одиниці зазвичай поступають в готовому вигляді (виняток становлять деталі, які виготовляють за даними самого складального креслення). З цієї причини специфікація зазвичай дається скорочена, без вказівки відомостей про матеріал, з якого виготовлені деталі. Ці відомості отримують безпосередньо по кресленнях деталей. Деталі, з яких складені складальні одиниці, що входять у виріб, в специфікації не перераховуються.

По специфікації ми дізнаємося, що на збірку поступлять, наприклад, п'ятнадцять найменувань складових частин, з них дев'ять деталей виготовляються по кресленнях, три найменування — стандартные кріпильні вироби і два — заздалегідь зібрані складальні одиниці. Кількість для кожного найменування вказана в специфікації.

По цьому кресленню легко з'ясувати послідовність збірки деталей і складальних одиниць. Відзначимо, що в специфікації і на кресленні порядок запису і позначення складових частин не пов'язують з послідовністю збірки, яка відбивається в окремому технічному документі — технологічній карті, складеній по даному кресленню.

У практиці зустрічаються складальні креслення, які нічим не відрізняються від креслень загального вигляду, оскільки всі зображення, пояснюючи взаємне розташування деталей і способи їх з'єднання, одночасно виявляють форму всіх елементів деталей.