
- •1. Складання зональної схеми польового аеродрому
- •1.1. Зональна схема аеродрому
- •Порівняння технічних вимог двох ділянок
- •1.2. Призначення споруд, які входять до складу службово-технічної забудови, і вибір ділянок для їхнього розташування
- •1.2.1. Командний пункт
- •1.2.2. Склад авіаційних палив
- •1.2.3. Склади боєприпасів
- •1.2.4. Технічні землянки і щілини для особового складу авіаескадрилей
- •1.2.5. Пункти спеціальної обробки
- •1.2.6. Пункти водопостачання
- •1.3. Трасування внутрішньоаеродромних доріг і під'їзних шляхів
- •1.4. Зони розосередження
- •1.5. Заповнення картки і анкети на вибрану ділянку
- •2. Складання генерального плану польового аеродрому
- •2.1. Рішення схеми генерального плану польового аеродрому
- •2.2. Проектування водостічно-дренажної мережі
- •2.3. Приклади конструкцій водовідвідних споруд
- •Розміри перетинів водовідвідних і нагірних канав
- •Закладання укосів канав залежно від виду грунтів
- •2.4. Проектування руліжних доріжок і місць стоянки літаків
- •2.5. Прийняття рішення щодо маскування окремого польового аеродрому
- •2.6. Вирішення прив'язки елементів польового аеродрому
- •3. Методика проектування вертикального планування
- •3.1. Побудова проектного профілю по осі злітно-посадкової смуги
- •3.2. Нормативні вимоги до поздовжніх профілів
- •3.3. Розрахунок нежорстких покриттів
- •Розрахунковий модуль деформації природних грунтів е0
- •Розрахунковий модуль деформації шарів покриття та основ, е
- •Розрахунковий модуль деформації е у разі укріплення грунтів цементом м-300
- •Розрахунковий модуль деформації е у разі укріплення грунтів органічними в’яжучими речовинами для кліматичних зон ііі, IV і V
- •Залежність діаметра приведенного до кола овального відбитку пневматика d від коефіцієнту α
- •Розрахунок двохшарового твердого нежорсткого покриття
- •3.4. Визначення об’ємів основних будівельних робіт по топографічним картам
- •3.5. Визначення затрат часу на виконання будівельних робіт
- •Значення функції l2,5 Значення функцій ісер.Ч1,26, Кх3,8
- •Виробничі можливості інженерно-аеродромної частини за добу з підготовки земляних робіт
- •4. Розробка схеми охорони і оборони польового аеродрому
- •Розрахунок сил і засобів на оборону аеродрому
- •5. Складання погодинного плану-графіка робіт
- •Норми виробітку при улаштуванні твердого покриття
- •Розрахунок сил і засобів для виконання робіт з будівництва літної смуги аеродрому
- •Список літератури
2.5. Прийняття рішення щодо маскування окремого польового аеродрому
Заходи щодо маскування аеродрому в курсовому проекті наводять у пояснювальній записці із врахуванням схематичних рисунків конструктивних рішень.
У рішенні щодо маскування аеродрому мають бути відображені такі питання:
1) використання навколишньої місцевості для маскування всіх аеродромних об'єктів;
2) способи і засоби маскування місць стоянок літаків, складів палива, боєприпасів та інших об'єктів;
3) створення мережі фальшивих (несправжніх) аеродромів із вказівкою заходів щодо імітації їхньої діяльності.
Рішення щодо використання рельєфу місцевості з метою маскування аеродрому залежать від характеру рельєфу. Тут головним має бути питання про те, як вписати контури летовища в навколишній фон місцевості.
Цього досягають створенням на летовищі фальшивих елементів фону:
- несправжніх ровів, окопів, ям, лійок, спалювання соломи і трави; фарбування поверхні землі, присипка шлаком, торфом;
- несправжніх маскувальних килимів, присипки землі фарбованою тирсою;
- водяних елементів фону – канав, струмків, ставків, болот (виконують аналогічно попереднім фальшивим улаштуванням);
- огородніх елементів фону – скошуваних грядок трави і їхнього фарбування чорною фарбою, посипання піском смужок 20 – 30 см;
- несправжніх чагарників, садів, рослинності або макетів кущів, дерев.
Крім зазначених маскувальних заходів, застосовують ще цілий ряд інших – агротехнічних, маскування за допомогою макетів споруд, кіп, скирт, пеньків, каміння і т.ін.
Для забезпечення можливості зльоту і посадки літаків усі ці макети мають бути збірними.
У разі маскування штучних покриттів особливу увагу потрібно звертати на надання поверхні покриття фону і фактури навколишньої місцевості.
Маскування літаків можна здійснювати такими прийомами:
розташуванням літаків у лісі, під деревами, на узліссі, під кронами дерев, зверху літаки накривають маскувальним покриттям, закидають рослинністю;
у разі розміщення літаків серед забудови населених пунктів їх маскують під місцеві будівлі.
Маскування складів виконують пристосуванням їх до місцевості й місцевих предметів, тобто розташуванням їх у лісі, чагарнику, ярах.
Якщо приймають рішення про створення удаваного (несправжнього) аеродрому, необхідно зазначати заходи, за допомогою яких буде імітуватися його життєдіяльність.
Розташування удаваного аеродрому від дійсного має бути не менше як за 15 км – для відкритої місцевості і за 8 – 10 км – для пересіченої.
Для імітації функціонування аеродрому необхідні:
наявність рівної площадки розмірами не менше 600×100 м; границі удаваного летовища імітують фарбуванням або присипкою;
обов'язкова наявність удаваних або дійсних (застарілих) літаків, з імітацією їхнього руху на летовищі, (макети несправжніх літаків можуть бути або плоскі, або об'ємні з ознаками їхнього маскування);
наявність витоптаних ділянок (імітують присипкою), масляних плям, слідів руху літаків і автомашин, несправжніх доріжок;
установка макетів будинків з відповідних маскувальних каркасів і покриттів з відповідним розфарбовуванням. Такими макетами можуть бути: резервуари, плоскі й об'ємні будинки, залізниці, лінії зв'язку і т. ін.