
- •1.1. Економічний зміст зобов’язань підприємства, їх класифікація
- •1.2. Структура довгострокових зобов’язань підприємства
- •2. Поточні зобов’язання - зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
- •1. За строками користування:
- •1.3. Методологія оцінки діяльності підприємства
- •2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства ав тов «Агроцентр к»
- •Динаміка складу та структури земельних угідь ав тов «Агроцентр к» за 2010-2013 рр.
- •Ранжирований ряд питомої ваги окремих видів продукції, %
- •Динаміка основних і оборотних засобів, рівень забезпеченості та ефективність їх використання в ав тов «Агроцентр к» за 2010-2013 рр.
- •Динаміка трудових ресурсів та ефективність їх використання в ав тов «Агроцентр к» за 2010-2013 рр.
- •Динаміка основних показників виробничо-господарської діяльності ав тов «Агроцентр к» за 2010-2013рр.
- •2.2. Комплексна оцінка діяльності підприємства
- •Динаміка показників майнового стану підприємства ав тов «Агроцентр к» за 2010-2013рр.
- •Динаміка показників ділової активності ав тов «Агроцентр к» за 2010-2013 рр.
- •Динаміка показників фінансової стійкості ав тов «Агроцентр к» за 2010-2013 рр.
- •Динаміка показників ліквідності (платоспроможності) підприємства ав тов «Агроцентр к» за 2010-2013 рр.
- •2.3. Аналіз довгострокових зобов’язань сільськогосподарського
- •Аналіз динаміки зміни та структури довгострокових і короткострокових зобов’язань ав тов «Агроцентр к» за 2010-2013 роки, тис. Грн.
- •Аналіз динаміки та складу дебіторської заборгованості ав тов «Агроцентр к» за 2010-2013рр., тис. Грн.
- •3.1. Податкове навантаження на підприємстві
- •Динаміка податкового навантаження на ав тов «Агроцентр к» за 2010-2013 рр.
- •Факторний аналіз впливу податкового навантаження на формування капіталу ав тов «Агроцентр к» за 2010-2013 рр.
- •3.2 Напрями вдосконалення оцінки довгострокових зобовязань
- •4.1 Аналіз стану охорони праці на підприємстві
- •4.2.2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Висновки і пропозиції
- •Список використаних джерел
1. За строками користування:
- короткострокові – до 1 року;
- середньострокові – до 3 років;
- довгострокові – понад 3 роки.
Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.
Короткострокові кредити можуть надаватись банками у випадку тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв’язку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.
Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.
Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів. Об’єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше.
2. За забезпеченням:
- забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);
- гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);
- з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);
- незабезпечені (бланкові);
3. За ступенем ризику:
- стандартні кредити;
- кредити з підвищеним ризиком;
4. За методами надання:
- у разовому порядку;
- відповідно до відкритої кредитної лінії;
- гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов’язанням).
5. За строками погашення:
- водночас;
- у розстрочку;
- достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника);
- з регресією платежів;
- після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).
Банківський кредит надається суб’єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними із них є забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість.
Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути повернений позичальником банку у визначений у кредитному договорі
концентрації позикового капіталу, тим менша заборгованість підприємства, тим стійкіше його положення. Зростання цього показника в
динаміці строк з відповідною сплатою за його користування.
Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.
Комерційні банки самостійно визначають порядок залучення та використання коштів, проведення кредитних операцій, встановлення рівня відсоткових ставок та комісійних винагород.
1.3. Методологія оцінки діяльності підприємства
Методологія оцінки здійснюється на підставі комплексу показників, за допомогою яких визначається аналіз зобов’язань на підприємстві. До таких показників належать:
- Коефііцієнт фінансового левериджу (плече фінансового важеля) виникає за рахунок різниці між рентабельністю активів і вартістю позикових коштів, він показує, на скільки відсотків збільшується рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позикових коштів [27]. Нормальне значення левериджу становить 0,3-0,5. Коефіцієнт фінансового левериджу може бути розрахований за наступною формулою:
Кфл =
,
(1.1)
де Кфл – коефіцієнт фінансового левериджу;
ПК – середня сума використовуваного підприємством позикового капіталу;
ВК – середня сума власного капіталу підприємства.
Питання теорії та методології застосування ефекту фінансового левериджу розглядалися багатьма ученими-економістами як західними, так і вітчизняними: Ю. Бригхем [28], Л. Гапенски, И. А. Бланк [29], Е. С. Стоянова та інші.
- Коефіцієнт концентрації позикового капіталу характеризує, скільки позикового капіталу припадає на одиницю сукупних джерел і може бути розрахований за наступною формулою [30]:
Кпк =
,
(1.2)
де Кпк – коефіцієнт концентрації позикового капіталу;
ПК – сума позикового капіталу;
П – пасиви підприємства.
Чим нижчий показник означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. Рекомендоване значення < 0,5.
Критичним значенням коефіцієнта вважається 0,5; позитивною тенденцією є зменшення коефіцієнта.
- Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) характеризує забезпеченість заборгованості підприємства власними коштами. Розраховується за наступною формулою [31]:
Кфс =
,
(1.3)
де Кфс – коефіцієнт фінансової стабільності;
ВК – власні кошти;
ПК – сума позикових коштів підприємства.
Перевищення власних коштів над позиковими засвідчує фінансову стійкість підприємства. Нормативне значення коефіцієнта > 1; позитивною є тенденція збільшення коефіцієнта.
- Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує частку стабільних джерел фінансування в їхньому загальному обсязі; нормальним вважають значення в межах від 0,85 до 0,9. Позитивною є тенденція збільшення коефіцієнта. Загальна формула розрахунку коефіцієнта [32]:
Кфс =
,
(1.4)
де Кфс – коефіцієнт фінансової стійкості;
ВК – власний капітал;
ДЗ – довгострокові зобов’язання;
П – пасиви підприємства.
Якщо величина коефіцієнта коливається в межах 0,8-0,9 і має позитивну тенденцію, то фінансове положення підприємства є стійким. Рекомендованим нормальним значенням вважають не менше 0,75. Якщо значення нижче рекомендованого, то це викликає тривогу за стійкість підприємства.
- Коефіцієнт покриття запасів, показує скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну одиницю короткострокових зобов’язань, і розраховується за наступною формулою [33]:
Квз =
,
(1.5)
де Квз – коефіцієнт покриття запасів;
З – запаси підприємства.
Критичне значення коефіцієнту покриття дорівнює 1, значення коефіцієнту покриття у межах 1–1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.
- Власні обігові кошти (робочий, функціонуючий капітал) - оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов’язань. Розраховується за формулою [34]:
Рк = ВК + ДЗ – ПА, (1.6)
де Рк – робочий капітал;
ВК – власний капітал;
ДЗ – довгострокові зобов’язання;
ПА – поза оборотні активи.
Наявність власних оборотних активів (робочого капіталу), які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань, означає не лише здатність платити борги, а й можливість розширити виробництво. Позитивною тенденцією зміни показника потрібно вважати збільшення.
- Коефіцієнт поточної ліквідності, що в економічній літературі називають також коефіцієнтом покриття, коефіцієнтом загального покриття. Характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року Визначається співвідношенням усіх поточних активів до короткострокових зобов’язань, характеризує достатність оборотних засобів для покриття своїх боргів. Загальна формула розрахунку коефіцієнта [35]:
Клп =
,
(1.7)
де Клп – коефіцієнт поточної ліквідності;
ПА – поточні активи підприємства;
ПП – поточні пасиви.
Якщо поточні активи перевищують поточні зобов’язання, підприємство розглядається як таке, що успішно функціонує. Значення показника більше за 2 свідчить про сприятливий стан ліквідності активів підприємства.
- Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) - показник, що характеризує ту частину короткотермінових фінансових зобов'язань підприємства, яка може бути сплачена за рахунок першокласних ліквідних активів (грошових коштів та їх еквівалентів), тобто спроможність підприємства негайно погасити свою короткотермінову кредиторську заборгованість. Розраховується за формулою [36]:
Кла =
,
(1.8)
де Кла – коефіцієнт абсолютної ліквідності;
К – сума коштів підприємства;
ПП – поточні пасиви.
Теоретичне оптимальне значення цього показника становить приблизно 0,2—0,25.
- Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але і за рахунок очікуваних фінансових надходжень і може бути розрахована за формулою [37]:
Клш =
,
(1.9)
де Клш – коефіцієнт швидкої ліквідності;
ПА – поточні активи;
З – запаси;
ПП – поточні активи.
Коефіцієнт швидкої ліквідності допомагає оцінити можливість погашення підприємством короткострокових зобов’язань у випадку його критичного положення, коли не буде можливість продати запаси. Значення цього показника рекомендується в межах від 0,8 до 1,0; але може бути надзвичайно високим через невиправданий ріст дебіторської заборгованості.
- Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості обороти показує, скільки оборотів здійснено за рік коштами, вкладеними до розрахунків. Такий показник розраховується як відношення загального обсягу реалізації продукції до середнього розміру дебіторської заборгованості [38]:
Кдз
=
,
(1.10)
де Кдз – коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;
ЧВ – чиста виручка від реалізації;
Сдз – середня дебіторська заборгованість.
За допомогою цього показника можна розрахувати так званий період інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться на грошові кошти. Для цього тривалість звітного періоду (скажімо, 1 рік) розділимо на коефіцієнт оборотності.
- Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів – показує наскільки запаси що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування. Розраховується за формулою [39]:
Кзап
=
,
(1.11)
де Кзап – коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами на підприємстві;
Воб – власні обігові кошти;
З – запаси.
Рекомендоване значення коефіцієнта > 0,1; тенденція позитивних змін - збільшення.
- Коефіцієнт маневреності власного капіталу характеризує частку запасів, тобто матеріальних виробничих активів у власних оборотних активах; обмежує свободу маневру власними коштами. Збільшення запасів приводить до уповільнення оборотності обігових коштів, тому позитивною тенденцією зміни показника є зменшення. Розраховується за наступною формулою [40]:
Км
=
,
(1.11)
де Км – коефіцієнт маневреності;
Вок – власні обігові кошти;
ВК – власний капітал.
Нормальною вважається ситуація, коли коефіцієнт маневреності в динаміці значно збільшується. Різьке зростання цього коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність підприємства, тому що збільшення цього показника можливе або при зростанні власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування.
- Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості характеризує здатність розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів упродовж року. Рекомендоване значення 1. Розраховується за наступною формулою [41]:
Кдк =
,
(1.12)
де ДЗ – сума дебіторської заборгованості;
КЗ – кредиторська заборгованість підприємства.
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ДОВГОСТРОКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ АГРАРНО-ВИРОБНИЧОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОЦЕНТР К»